ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.12.2021Справа № 910/13186/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клін Інспектор»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Мульті Кейс Сервіс»
про стягнення 680573,48 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Клін Інспектор" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті Кейс Сервіс" про стягнення 680573,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 27.10.2020 № АВ-01.
Ухвалою суду від 16.08.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
10.09.2021 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 16.08.2021 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 20.09.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів, з дати отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалу суду від 20.09.2021 не було направлено сторонам у зв'язку з відсутністю фінансування для здійснення поштових відправлень, про що на зворотному боці ухвали 21.09.2021 проставлено відповідну відмітку.
Представник відповідача отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі наручно в приміщенні Господарського суду міста Києва 01.10.2021, що підтверджується відповідною розпискою на зворотному боці ухвали.
22.10.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній визнав позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що заборгованість утворилась внаслідок комплексу несприятливих для фінансово-господарської діяльності обставин, серед яких світова епідеміологічна криза та запроваджені державою карантинні обмеження. Відзив направлено до суду 18.10.2021 засобами поштового зв'язку. також відповідач зазначає, що має намір погасити свою заборгованість. Строк на подання відзиву сплинув 16.10.2021, однак 16.10.2021 був вихідним днем, перший робочий день був 18.10.2021. Враховуючи вказані обставини, суд зазначає, що відзив подано в строки визначені ухвалою суду.
18.11.2021 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому останній зазначає зокрема, що відповідач за намірами укладення мирової угоди приховує дату повернення грошових коштів чи бажає взагалі обійти питання про повернення коштів.
Окрім того, позивач в своїй відповіді на відзив просить поновити останньому строк на його подання та зазначає, що пропущено строк у зв'язку з тим, що відзив ТОВ «Клін Інспектор» передано адвокату Опришко Е.В., який представляє інтереси позивача в даній справі, лише 11.11.2021 у зв'язку з існуючими карантинними заходами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вище викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив, у зв'язку з його необґрунтованістю, оскільки перебіг строку на подання відповіді на відзив починається з наступного дня після отримання відзиву саме позивачем, а не його представником від довірителя.
Одночасно суд продовжує строк на подання відповіді на відзив до 18.11.2021 з власної ініціативи та приймає її до розгляду.
18.11.2021 на адресу суду від позивача надійшли пояснення, в яких останній вказує, що відповідач за намірами укладення мирової угоди приховує дату повернення грошових коштів чи бажає взагалі обійти питання про повернення коштів.
25.11.2021 від позивача надійшло клопотання щодо стягнення з відповідача витрат на послуги надані адвокатом у рамках договору про надання правової допомоги у справі № 910/13186/21, в якому позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги надані адвокатом в сумі 33000,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
27.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клін Інспектор» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мульті Кейс Сервіс» (замовник) укладено договір про надання послуг з прибирання та дезінфекції, відповідно до п. 1.1. якого предметом Договору є надання послуг з прибирання та дезінфекції приміщень згідно з переліком робіт (Додаток 1 до даного договору), а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу не пізніше вказаного у договорі терміну.
Відповідно до п. 2.1.-2.3. договору, виконавець приступає до надання послуг на умовах цього договору відповідно до переліку виконуваних робіт (Додатки до даного договору). Виконавець зобов'язаний надати замовнику акт про приймання-передачу наданих послуг з прибирання та дезінфекції приміщень по закінченню робіт, в двох примірниках. Замовник не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання акту про приймання-передачу наданих послуг або надати заперечення щодо якості виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.1.-3.3. Договору ціни за послуги встановлюються в національній валюті України. Вартість послуг розраховано у калькуляції ціни за виконані роботи, що є додатком до акту приймання-передачі послуг. Розрахунки за даним договором здійснюються в безготівковій формі. Замовник зобов'язується оплатити повну вартість робіт на умовах 100% передоплати згідно рахунку виконавця впродовж 5 календарних днів від дати рахунку. Також за домовленістю сторін оплату може бути проведено протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі послуг.
Цей договір набуває чинності з 27.10.2020 і діє до 31.12.2021 включно. (пункти 7.1. Договору).
На підтвердження обставин щодо надання позивачем послуг та їх вартості до матеріалів справи додано акти надання послуг: № 2 від 06.01.2021 на суму 38400,00 грн; № 3 від 11.01.2021 на суму 9600,00 грн; № 4 від 14.01.2021 на суму 1728,00 грн; № 5 від 20.01.2021 на суму 3456,00 грн; № 6 від 21.01.2021 на суму 5008,00 грн; № 7 від 22.01.2021 на суму 5008,00 грн; № 8 від 25.01.2021 на суму 1252,00 грн; № 9 від 25.01.2021 на суму 41975,60 грн; № 10 від 25.01.2021 на суму 29382,92 грн; № 11 від 25.01.2021 на суму 35310,00 грн; № 12 від 25.01.2021 на суму 25000,00 грн; № 13 від 29.01.2021 на суму 35089,24 грн; № 14 від 22.02.2021 на суму 28433,44 грн; № 15 від 23.02.2021 на суму 8845,00 грн; № 16 від 23.02.2021 на суму 5520,00 грн; № 17 від 24.02.2021 на суму 34287,00 грн; № 18 від 24.02.2021 на суму 25000,00 грн; № 19 від 24.02.2021 на суму 20640,00 грн; № 20 від 25.02.2021 на суму 27714,60 грн; № 21 від 25.02.2021 на суму 9600,00 грн; № 22 від 25.02.2021 на суму 1728,00 грн; № 23 від 25.02.2021 на суму 3456,00 грн; № 24 від 25.02.2021 на суму 5008,00 грн; № 25 від 25.02.2021 на суму 5008,00 грн; № 26 від 16.03.2021 на суму 3320,00 грн; № 27 від 16.03.2021 на суму 33588,72 грн; № 28 від 16.03.2021 на суму 11808,00 грн; № 29 від 16.03.2021 на суму 27481,68 грн; № 30 від 17.03.2021 на суму 3726,00 грн; № 31 від 18.03.2021 на суму 25000,00 грн; № 32 від 19.03.2021 на суму 34580,00 грн; № 33 від 26.03.2021 на суму 25326,32 грн; № 34 від 26.03.2021 на суму 33469,04 грн; № 35 від 26.03.2021 на суму 20464,00 грн; № 36 від 26.03.2021 на суму 9600,00 грн; № 37 від 26.03.2021 на суму 1728,00 грн; № 38 від 29.03.2021 на суму 4320,00 грн; № 39 від 29.03.2021 на суму 5008,00 грн; № 40 від 29.03.2021 на суму 5008,00 грн; № 41 від 29.03.2021 на суму 4500,00 грн; № 42 від 30.03.2021 на суму 30360,00 грн; № 43 від 30.03.2021 на суму 1000,00 грн; № 44 від 30.03.2021 на суму 18975,00 грн; № 45 від 30.03.2021 на суму 5350,00 грн; № 46 від 06.04.2021 на суму 63525,00 грн; № 47 від 08.04.2021 на суму 36300,00 грн; № 48 від 09.04.2021 на суму 15840,00 грн; № 49 від 16.04.2021 на суму 33469,04 грн; № 50 від 23.04.2021 на суму 22234,52 грн; № 51 від 26.04.2021 на суму 16464,00 грн; № 53 від 28.04.2021 на суму 1728,00 грн; № 54 від 29.04.2021 на суму 3456,00 грн; № 55 від 29.04.2021 на суму 5008,00 грн; № 56 від 30.04.2021 на суму 5008,00 грн; № 57 від 27.04.2021 на суму 9600,00 грн; № 58 від 30.04.2021 на суму 6000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 929695,12 грн. Акти підписані обома контрагентами без заперечень.
До актів на виконання умов договору долучено перелік виконуваних робіт.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги в сумі 665433,52 грн., зазначивши що відповідач частково сплатив надані послуги. На вказану суму сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків.
Відповідач в своєму відзиві визнав суму заборгованості в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача 28.07.2021 з претензією, відповідно до якої просив перерахувати суму заборгованості в розмірі 665433,52 грн протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 3.3. договору встановлено, що замовник зобов'язується оплатити повну вартість робіт на умовах 100% передоплати згідно рахунку виконавця впродовж 5 календарних днів від дати рахунку. Також за домовленістю сторін оплату може бути проведено протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі послуг.
Таким чином, за вказаним вище пунктом Договору, враховуючи, що акти сторонами підписані з обох сторін, оплата вартості послуг повинна була бути здійснена відповідачем 30.04.2021.
З огляду на факт визнання відповідачем заявленого в позовній заяві боргу, який підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання в розмірі 665433,52 грн. з 01.05.2021.
За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. (ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).
У свою чергу, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду від 12.03.2019 в справі №914/843/18.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Обставини щодо наявності основної заборгованості за Договором в розмірі 665433,52 грн у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем сума позову визнана повністю, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими на вказану суму.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 5141,16 грн та інфляційні втрати в розмірі 9998,80 грн.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем до позовної заяви за період з 01.05.2021 по 02.08.2021, судом встановлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду збігається з розрахунком позивача та становить 5141,16 грн.
Згідно перерахунку суду сума втрат від інфляції за період з 01.05.2021 по 02.08.2021 є більшою, ніж та, що визначена позивачем. Проте згідно приписів ст. 237 ГПК України, суд не наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог, а тому втрати від інфляції підлягають стягненню з відповідача у визначеному позивачем розмірі 9998,80 грн.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач у своєму відзиві визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
З вищезазначеного вбачається, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
25.11.2021 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про стягнення з відповідача витрат на послуги надані адвокатом у рамках договору про надання правової допомоги у справі № 910/13186/21.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в своїй позовній заяві вказує попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається виключно з суми судового збору.
До позовної заяви, до відповіді на відзив позивачем не подано жодного доказу понесення ним витрат на правничу допомогу адвоката, як і доказів звернення за правничою допомогою до адвоката. Позов підписаний директором позивача.
Заява про усунення недоліків у справі 910/13186/21 підписана представником адвоката Опришко Е.В., до заяви додані договір про надання правової допомоги №72 від 04.08.2021, укладений між адвокатом Опришко Е.В. та позивачем, ордер про надання правової допомоги від 04.08.2021, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідь на відзив підписаний представником позивача адвокатом Опришко Е.В.
До клопотання про відшкодування витрат на послуги адвоката доданий договір №72 про правову допомогу від 04.08.2021. Акт про прийняття - передачі юридичних послуг від 16.11.2021. Надані наступні послуги: збирання, аналіз доказів, необхідних для підготовки позовної заяви та аналіз актуальної судової практики, підготовка претензії до відповідача щодо повернення боргу, підготовка позовної заяви - вартість 27000 грн., підготовка відповіді на відзив - 3000 грн., підготовка пояснення позивача по справі - 3000 грн. Також надані квитанції до прибуткових касових ордерів №67, 68, 69 від 16.11.2021 на суму 33000 грн.
Відповідно до ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
У встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк позивачем не було подано докази на підтвердження розміру витрат на оплату послуг адвоката та було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в сумі 10208, 60 грн., які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, як то передбачено ч. 1 ст. 124 ГПК України.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №19/64/2012/5003, від 05.01.2019 у справі №906/194/18, від 19.02.2019 у справі №917/1071/18.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 07.08.2018 Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №916/1283/17.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин 3 та 5 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 cтатті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
До клопотання про відшкодування витрат на послуги адвоката доданий договір №72 про правову допомогу від 04.08.2021. Акт про прийняття - передачі юридичних послуг від 16.11.2021, яким визначено вартість підготовки відповіді на відзив - 3000 грн., підготовка пояснень позивача по справі - 3000 грн. тощо.
Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав суму позову в повному обсязі. Відповідно суд вважає, що відшкодування витрат на послуги адвоката в розмірі вартості підготовки відповіді на відзив - 3000 грн., та підготовки пояснень позивача по справі - 3000 грн. не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, суд частково задовольняє клопотання позивача про відшкодування витрат на послуги адвоката в сумі 27000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищезазначене судовий збір підлягає стягненню з відповідача в розмірі 50% від суми сплаченого та 50 % судового збору підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 191, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті Кейс Сервіс» (04212, м. Київ, вулиця Маршала Малиновського, будинок 13-А, квартира 149, ідентифікаційний код 43718511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клін Інспектор» (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вулиця Вишнева, будинок 69, ідентифікаційний код 43866771) суму заборгованості у розмірі 665433 (шістсот шістдесят п'ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 52 коп. за надані послуги згідно договору №АВ-01 від 27.10.2020, 3% річних у розмірі 5141 (п'ять тисяч сто сорок один) грн. 16 коп., інфляційні втрати в розмірі 9998 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 80 коп., витрати на правову допомогу в сумі 27000 (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 5104 (п'ять тисяч сто чотири) грн. 30 коп.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Клін Інспектор» (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вулиця Вишнева, будинок 69, ідентифікаційний код 43866771) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5104 (п'ять тисяч сто чотири) грн. 30 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 112 від 04.08.2021 на суму 10208,60 грн. Оригінал платіжного доручення № 112 від 04.08.2021 на суму 10208,60 грн. знаходиться в матеріалах справи № 910/13186/21.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко