Справа № 513/479/21
Провадження № 2/513/291/21
Саратський районний суд Одеської області
07 грудня 2021 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Рязанової К.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Коржан О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №005-15217-150313 від 15 березня 2013 року в розмірі 12102 гривні 56 копійок та судовий збір в розмірі 2270 гривень 00 копійок.
Свої вимоги мотивує тим, що 15 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ Дельта Банк було укладено Кредитний договір №005-15217-150313, згідно якого останній отримав кредитні кошти в розмірі 10235 гривень 00 копійок з кінцевим строком погашення 14 березня 2016 року. 27 квітня 2018 року між ПАТ Дельта Банк та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу №410/К, у відповідності до умов якого ПАТ Дельта Банк передає ТОВ «Росвен Інвест Україна» за плату, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» приймає належні ПАТ Дельта Банк права грошової вимоги, в тому числі за договором кредиту ОСОБА_1 №005-15217-150313 від 15 березня 2013 року. На виконання Договору факторингу, на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено повідомлення про відступлення права вимоги. Однак, відповідач не виконав свого зобов'язання, що стало підставою для звернення представника позивача до суду з вказаним позовом.
В судове засідання представник позивача не з'явився. В позовній заяві зазначив, що підтримує позовні вимоги позивача та просить розглянути справу за його відсутністю. Не заперечує щодо розгляду справи у заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових викликів за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Окрім того, за правилами ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади.
За положеннями ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до частини 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Частинами 1, 2 ст.281 ЦПК України встановлено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 07 грудня 2021 року постановлено провести заочний розгляд даної справи.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до такого.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 15 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ Дельта Банк було укладено Кредитний договір №005-15217-150313 (а.с.11, 30-31).
Зазначеним Кредитним договором передбачено, що ОСОБА_1 надається кредит строком на 36 місяців в розмірі 10235 гривень 00 копійок, встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу України.
Тож, ПАТ Дельта Банк свої зобов'язання за кредитним договором №005-15217-150313 від 15 березня 2013 року виконало в повному обсязі.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов'язання за кредитним договором №005-15217-150313 від 15 березня 2013 року.
Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором №005-15217-150313 від 15 березня 2013 року складає 12102 гривні 56 копійок в тому числі :
сума простроченої заборгованості по тілу кредиту - 9421 гривня 17 копійок;
прострочені відсотки за користування кредитом - 0 гривень 93 копійки;
3 % річних - 837 гривень 06 копійок;
інфляційні - 1843 гривні 40 копійок.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його підписання стають одинаково обов'язковими для виконання сторонами.
Як передбачено ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З вищенаведеного випливає, що позивач та відповідач, підписавши договір встановили факт досягнення згоди між собою, щодо всіх істотних умов кредитного договору.
27 квітня 2018 року між ПАТ Дельта Банк та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу №410/К, у відповідності до умов якого ПАТ Дельта Банк передає ТОВ «Росвен Інвест Україна» за плату, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» приймає належні ПАТ Дельта Банк права грошової вимоги, в тому числі за договором кредиту ОСОБА_1 №005-15217-150313 від 15 березня 2013 року (а.с.35-38).
За положеннями статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «Росвен Інвест Україна» за кредитним договором №005-15217-150313 від 15 березня 2013 року.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за Кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки, за частиною 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.
Відповідач жодним чином не заперечив факт отримання ним в борг коштів та факт укладення договору.
Враховуючи, що відповідач, отримавши від позивача кошти у кредит, свого зобов'язання по їх поверненню і сплаті процентів за користування грошима не виконав, суд, установивши всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача загальної суми заборгованості за кредитним договором №005-15217-150313 від 15 березня 2013 року в розмірі 9422 гривні 10 копійок є обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, у позовній заяві позивач TOB «Росвен Інвест Україна» також просить стягнути з відповідача 837,06 гривень - 3% річних та 1843,40 гривні - інфляційних втрат.
Вирішуючи позов в цій частині, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, суд погоджується з наведеним позивачем розрахунком інфляційних втрат та 3% річних за період з 27 квітня 2018 року (дати виникнення права вимоги у позивача) по 12 квітня 2021 року (дату розрахунку заборгованості) та вважає, що наявні всі правові підстави для задоволення позову TOB «Росвен Інвест Україна» також і в цій частині.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів погашення заборгованості як первинному так і новому кредитору матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках і, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Враховуючи встановленні судом обставини, а також те, що відповідачем не спростовано наявність кредитної заборгованості, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Росвен Інвест Україна» задоволено в повному обсязі, відповідачем має бути відшкодовано судові витрати у розмірі 2270 гривень 00 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 611, 623,625, 629, 638, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України; ст. ст. 12, 13, 81,89, 128, 141, 223, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ 37616221) загальну суму заборгованості за кредитним договором №005-15217-150313 від 15 березня 2013 року в розмірі 12102 (дванадцять тисяч сто дві) гривні 56 копійок, а також судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом Одеської області за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К. Ю. Рязанова