Справа № 136/2003/18
провадження № 2/136/771/18
"24" листопада 2021 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" про визнання недійсною додаткової угоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", правонаступником якого є ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" (далі - відповідач), з вимогою:
- визнати недійсною додаткову угоду, укладену від імені ОСОБА_1 з ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", зареєстровану 05.08.2010 у Вінницькій філії ДП "Центр ДЗК" за №041004400240 до основного договору оренди землі від 05.01.2005 за №255 за реєстраційним №040782600249 від 27.05.2007, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро".
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.
У провадженні Липовецького районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі, в ході розгляду якої позивач дізнався про існування оспорюваної додаткової угоди від 2010 року до договору оренди землі. Позивач стверджує, шо таку додаткову угоду він не підписував, оскільки не мав наміру продовжувати договір оренди землі на указаний у ній 20-ти річний строк, а тому її умови не відповідали внутрішньому волевиявленню позивача.
Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.
До позову було додане клопотання про призначення у справі судово - почеркознавчої експертизи, на вирішення якої він просив суд поставити питання: чи виконано підпис на додатковій угоді до договору оренди землі від 05.01.2005 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Концерн Сімекс-Агро, (реєстраційний запис додаткової угоди в Вінницькій філії ДП ЦентрДЗК №041004400240 від 05.08.2010) в графі орендодавець гр. ОСОБА_1 чи іншою особою? Вказане клопотання мотивоване тим, що для з'ясування обставин, які мають істотне значення для справи потрібні спеціальні знання, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі та суду, однак входять в предмет доказування щодо визначення недійсності оскаржуваного правочину. Також клопотав про витребування доказів для експертизи.
Ухвалою суду від 02.10.2018 призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідач, через свого представника, подав до суду відзив із запереченнями проти позову.
Відповідач обґрунтовує свої заперечення наступними обставинами.
05.01.2005 між позивачем та ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" було укладено договір оренди землі за умовами якого, орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з площею 2,7377 га, яка знаходиться на території с. Коханівка. Такий договір було зареєстровано у Вінницькій філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040782600249 від 27.05.2007. Надалі між сторонами було укладено додаткову угоду до вказаного договору, за якою було внесено зміни до п. 4 встановивши строк дії оренди на 20 років зі збільшенням орендної плати на 3% від нормативної грошової оцінки землі. Така додаткова угода була зереєстрована 05.08.2010 у Вінницькій філії ДП "Центр ДЗК" за №041004400240. Відповідач стверджує, що позивач знав про існування оспорюваної ним додаткової угоди, оскільки за її умовами отримував збільшену орендну плату. Крім того, відповідачем протягом 2005-2018 здійснювалися поліпшення стану вказаної земельної ділянки. Разом з тим, строк дії основного договору закінчувався 27.05.2017, а позивач звернувся з позовом у вересні 2018 року, тому договір автоматично продовжено, на 10 років. Отже, позов є безпідставним і таким який непідлягає задоволенню. Спільно з відзивом подано заяву про застосування строку позовної давності з указаних підстав.
Відповідач заперечення щодо відповіді на відзив не подав.
Ухвалою суду від 14.12.2018 на задоволення клопотання сторони позивача було витребувано від відповідача оригінальний примірник оспорюваної додаткової угоди та призначено її судово-почеркознавчу експертизу, а на вирішення експертам Київського НДІСЕ поставлене відповідне запитання, на час вирішення якого провадження у справі було зупинено.
15.03.2019 експерт звернувся до суду із клопотанням про погодження строків проведення експертизи, надання додаткових необхідних матеріалів для проведення експертизи, а саме: вільні та експериментальні зразки підпису позивача, а також просив провести оплату експертних послуг.
Ухвалою суду 21.03.2019 поновлено провадження у справі.
25.06.2019 сторони надали спільну заяву про розгляд клопотання у відсутність представників і долучити експериментальні зразки підписів, які вимагав експерт.
Ухвалою суду від 25.06.2019 на задоволення клопотання експерта погоджено строки проведення експертизи, додано до матеріалів справи експериментальні зразки підпису та почерку позивача і зобов'язано його надати вільні зразки підпису та оплатити експертизу. Провадження у справі зупинено.
22.07.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД", інші реквізити незмінні.
03.08.2020 до суду надійшло клопотання експерта, в якому він просив суд надати вільні зразки підписів позивача, а також просив провести оплату експертних послуг.
Ухвалою суду 14.09.2020 поновлено провадження у справі, а 08.12.2020 до суду надійшов лист експерта про залишення ухвали від 14.12.2018 без виконання.
В подальшому, розгляд справи неодноразово було відкладено на інші дати.
07.10.2021 представник відповідача подав до суду клопотання, в якому просив призначити розгляд справи по суті та скасувати ухвалу про призначення експертизи, оскільки позивач тривалий час уникає від виконання своїх обов'язків, а саме: не сплачує проведення почеркознавчого дослідження, не надає вільні та умовно-вільні зразки підпису та почерку, не з'являється у судове засідання.
Ухвалою суду від 07.10.2021 на задоволення клопотання представника відповідача скасовано ухвалу суду від 14.12.2018 про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи. Закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач, будучи належним чином повідомлений, та його представник не з'явились.
Представник відповідача, також не з'явився у судове засідання, однак у своїй заяві від 24.11.2021 заперечив проти задоволення позову з підстав відсутності висновку експерта відносно оспорюваної додаткової угоди до договору оренди землі (через несплату експертизи позивачем), а також невірно обраним способом захисту.
За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.
Позивач є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з площею 2,7377 га, яка знаходиться на території с. Коханівка, що підтверджується наявним у матеріалах справи Державним актом на право приватної власності на землю. У даному судовому процесі сторонами не оспорюється той факт, що 05.01.2005 між позивачем та ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" було укладено договір оренди землі за умовами якого, орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування вказану земельну ділянку. Такий договір було зареєстровано у Вінницькій філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040782600249 від 27.05.2007. Натомість позивач оспорює підписання з ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" додаткової угоди, укладеної від його імені, що зареєстрована 05.08.2010 у Вінницькій філії ДП "Центр ДЗК" за №041004400240 до основного договору оренди землі від 05.01.2005 за №255 за реєстраційним №040782600249 від 27.05.2007. Позивач від початку розгляду справи й до стадії розгляду її по суті залишив за собою такий спосіб захисту своїх прав як визнання недійсною додаткової угоди, а на обґрунтування такої вимоги клопотав перед судом про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просив суд поставити питання: чи виконано підпис на додатковій угоді до договору оренди землі від 05.01.2005 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Концерн Сімекс-Агро, (реєстраційний запис додаткової угоди в Вінницькій філії ДП ЦентрДЗК №041004400240 від 05.08.2010) в графі орендодавець гр. ОСОБА_1 чи іншою особою? Ухвалою суду від 14.12.2018 на задоволення клопотання сторони позивача було витребувано від відповідача оригінальний примірник оспорюваної додаткової угоди та призначено її судово-почеркознавчу експертизу, а на вирішення експертам Київського НДІСЕ поставлене відповідне запитання. В ході розгляду справи 22.07.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД", інші реквізити незмінні. До суду надійшло клопотання експерта, в якому він просив суд надати вільні зразки підписів позивача, у відповідності до методичних рекомендацій проведення судових почеркознавчих експертиз, а також просив провести оплату експертних послуг, однак за невиконання таких вимог експерта, від останнього надійшов лист про залишення ухвали від 14.12.2018 без виконання. Ухвалу суду від 14.12.2018 про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи було скасовано судом і призначено справу до судового розгляду по суті.
Суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач від початку розгляду справи й до стадії розгляду її по суті залишив за собою такий спосіб захисту своїх прав як визнання недійсною додаткової угоди, зареєстрованої 05.08.2010 у Вінницькій філії ДП "Центр ДЗК" за №041004400240 до основного договору оренди землі від 05.01.2005 за №255, що укладена від його імені з ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", правонаступником якого є відповідач.
Позивач стверджував про те, що він не підписував таку додаткову угоду і її умови не відповідали його внутрішньому волевиявленню, про що він намагався довести через проведення судової почеркознавчої експертизи.
З огляду на що суд зауважує, що правочин, який не вчинено (договір/додаткова угода до договору, які не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України , а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у ст.ст. 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину. Коли ж сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому/їй майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Таким чином, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/204716-ц.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, позивач як власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення з площею 2,7377 га, яка знаходиться на території с. Коханівка вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним додаткової угоди у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв'язку з фактичним використанням земельної ділянки. Натомість позивачем було обрано неналежний спосіб судового захисту своїх прав.
Крім того, суд зауважує, що згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2, 3 ст. 89 ЦПК України).
З огляду на обставини справи, попри невірно обраний спосіб захисту все ж позивач на обґрунтування своєї вимоги клопотав перед судом про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просив суд поставити питання: чи виконано підпис на додатковій угоді до договору оренди землі від 05.01.2005 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Концерн Сімекс-Агро, (реєстраційний запис додаткової угоди в Вінницькій філії ДП ЦентрДЗК №041004400240 від 05.08.2010) в графі орендодавець гр. ОСОБА_1 чи іншою особою? Проте, висновок такої експертизи не відбувся, з причин відсутності вільних зразків підписів позивача, а також несплати експертних послуг.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача визнати недійсною додаткову угоду, укладену від імені ОСОБА_1 з ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", зареєстровану 05.08.2010 у Вінницькій філії ДП "Центр ДЗК" за №041004400240 до основного договору оренди землі від 05.01.2005 за №255 не є обґрунтованою, а тому позов задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з огляду на те, що у задоволенні позову відмовлено, суд відносить судові витрати понесені позивачем на його рахунок.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 19, 23, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 63, м. Липовець, Вінницький р-н., Вінницька обл., ЄДРПОУ - 32513287) про визнання недійсною додаткової угоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Д.Т. Кривенко