2/130/94/2021
130/1858/20
"23" листопада 2021 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шепеля К.А.,
за участю секретаря судового засідання Буга Р.М.,
представників позивача Борисюк І.Е., ОСОБА_1 ,
представника відповідача Кривешка С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхової групи «Ю.БІ.АЙ-КООП» та Приватного підприємства «АТП Кривешко», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -
приходить до такого.
Позиція позивача
Позивач ОСОБА_2 25 серпня 2020 року звертається до суду з цим позовом і просить стягнути на її користь з ПАТ «Страхова група «Ю.Бі.Ай-КООП» майнову шкоду в розмірі 100000 грн, з ПП «АТП Кривешко» майнову шкоду в розмірі 338631,51 грн, моральну в розмірі 30000 грн та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 19 березня 2020 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 286 КК України в зв'язку з примиренням винного з потерпілою, кримінальне провадження закрито. Цивільний позов ОСОБА_2 до ПП «АТП Кривешко», ПАТ «Страхова група «Ю.Бі.Ай-КООП», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, залишено без розгляду та роз'яснено позивачу право звернутись з позовом в порядку цивільного судочинства. Так, позивач вказує, що 8 вересня 2017 року на автодорозі М-21, сполученням Могилів-Подільський - Жмеринка - Вінниця, в с. Людавка Жмеринського району сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса «Богдан А-09212» та вантажного автомобіля «DAF FT 95 XF 480» внаслідок порушення правил дорожнього руху ОСОБА_3 , водієм автобуса «Богдан А-09212». Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №5234/17-21 від 18 червня 2018 року вартість ремонту автомобіля «DAF FT 95 XF 480», власником якого являється позивач, склала 310389,46 грн, а вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля склала 128542,05 грн. Таким чином, позивачу завдано матеріальної шкоди на загальну суму 438631,51 грн. Власником автобуса «Богдан А-09212» являється ПП «АТП Кривешко», а ОСОБА_3 , з вини якого сталось ДТП, на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, що належить роботодавцю, під час виконання трудових обов'язків, тому завдана шкода має відшкодовуватись не безпосередньо водієм, а власником джерела підвищеної небезпеки, тобто ПП «АТП Кривешко». В такому випадку право на відшкодування збитків реалізується шляхом подання позову безпосередньо на винну в ДТП особу або на страхову компанію. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в «Страхова група «Ю.Бі.Ай-КООП» згідно з полісом №АК/4718937, страхова сума за полісом 100000 грн за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю та 200000 за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, франшиза - 500 грн. Таким чином, страхова компанія мала б відшкодувати позивачу 100000 грн за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, проте не відшкодувала. А ПП «АТП Кривешко», як власник транспортного засобу, з вини якого сталось ДТП, має відшкодувати різницю між страховою виплатою та реальними витратами у розмірі 338651,51 грн, які понесені позивачем на виконання робіт для відновлення пошкодженого автомобіля. Які позивач просить стягнути на її користь з відповідачів.
Також позивач зазначає, що внаслідок ДТП їй завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала, в зв'язку з пошкодженням її автомобіля, неможливістю протягом тривалого часу використовувати його за призначенням, порушенням її нормальних життєвих зв'язків, вимушеним відвідуванням авторинків та магазинів в пошуку необхідних для ремонту автомобіля запчастин. Також внаслідок злісного ухилення відповідачів від виплати позивачу матеріального відшкодування вона вимушена була збирати документи, звертатись за юридичною допомогою, що позначилось на її душевному стані та призвело до погіршення сімейних стосунків. Розмір душевних страждань та моральної шкоди оцінила в 30000 грн, які просить стягнути з відповідача ПП «АТП Кривешко», а також витрати на оплату правової допомоги у розмірі 40000 грн (а.с.1-10).
На підтвердження позовних вимог позивач надає копії висновку автотоварознавчої експертизи, ухвали Жмеринського міськрайсуду від 19 березня 2020 року та видаткові накладні на придбання автозапчастин до пошкодженого автомобіля.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_1 позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснює, що третю особу у даній справі ОСОБА_3 відповідно до ухвали суду від 19 березня 2020 року визнано винуватим у вчиненні ДТП, кримінальне провадження закрито в зв'язку з примиренням винного з потерпілою. ОСОБА_3 на час скоєння ДТП керував автобусом, належним ПП «АТП Кривешко», тому завдана матеріальна шкода має бути відшкодована власником автобуса. Ухвала суду від 19 березня 2020 року ніким не оскаржена та набула законної сили, відповідачем ПП «АТП «Кривешко» не доведено, що ДТП сталося внаслідок непереборної сили, чи з умислу потерпілого, а тому завдана ОСОБА_3 шкода підлягає відшкодуванню за рахунок АТП. Той факт, що кримінальне провадження закрито та ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності не звільняє АТП від цивільно-правової відповідальності.
В матеріалах кримінального провадження містяться документи, які свідчать про звернення позивача ОСОБА_2 до страхової компанії про відшкодування завданої їй шкоди. Просить врахувати суд, що вона не пропустила строки звернення до страхової, оскільки якщо справа відносно ДТП розглядалась в кримінальному провадженні, то перебіг строку звернення до страхової компанії припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
ОСОБА_3 на момент вчинення ДТП керував забезпеченим страхуванням транспортним засобом. Страховиком являлась «Страхова група «Ю.Бі.Ай-КООП».
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Тому просить стягнути на користь позивача завдану шкоду у розмірі 100000 грн з ПАТ «Страхова група «Ю.Бі.Ай-КООП», а різницю 338631,51 грн - з ПП «АТП Кривешко», а також моральну шкоду, оскільки ДТП сталась в 2017 році, і з того часу позивач не може отримати відшкодування завданої їй шкоди, зазнала моральних та душевних страждань, які оцінила в 30000 грн.
Щодо витрат на оплату правової допомоги, то зазначає, що протягом п'яти днів після винесення рішення у даній справі буде надано клопотання в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо винесення додаткового рішення про стягнення витрат на оплату правової допомоги.
Позиція відповідача
Представник відповідача ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» Васютін А.Г. в судове засідання не з'явився, надіслав письмові пояснення щодо позову, у яких просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення страхового відшкодування в зв'язку із пропущеним ОСОБА_2 , встановленим Законом №1961-ІV, строком для заявлення про право на отримання відшкодування в порядку договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності водіїв.
Особа, яка має право на отримання від страхової компанії відшкодування, зобов'язана сприяти страховику у розслідуванні причин та обставин ДТП, а саме надати для огляду належний їй транспортний засіб чи інше ушкоджене майно, повідомити страховика про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо ДТП протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. За умови надання повідомлення потерпілою особою, страховик протягом десяти робочих днів зобов'язаний направити свого представника на місце настання страхового випадку та/або пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. За наслідками вчиненого ОСОБА_3 ДТП в реєстраційній базі повідомлень про настання ДТП та заяв про пошкодження транспортного засобу «DAF FT 95 XF 480» НОМЕР_1 не міститься відомостей про те, що позивач зверталась до них для залучення страховика до врегулювання матеріального збитку. В рамках порушеного ДТП до «СГ«Ю.БІ.АЙ-КООП» надійшла заява від пасажира автобуса «Богдан А-09212» НОМЕР_2 - ОСОБА_6 про пошкодження її здоров'я під час здійснення поїздки в даному пасажирському транспорті та в порядку Полісу АК/4718937, на підставі поданих нею медичних та ідентифікуючих особу, як потерпілу документів, ОСОБА_6 було сплачено страхове відшкодування за завдану шкоду її здоров'ю в сумі 38400 грн. Під час врегулювання страхового відшкодування із ОСОБА_6 ніхто інший страхову компанію не повідомляв, що за наслідками ДТП 8 вересня 2017 року також завдано майнової шкоди транспортному засобу «DAF FT 95 XF 480» НОМЕР_1 .
Висновок експерта від 18 червня 2018 року №5234/17-21, на який посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог до страхової компанії, складався без узгодження та за відсутності залучення страховика.
У позивача було достатньо часу та можливостей для звернення до страхової компанії та забезпечення свого права на компенсацію збитків, проте вона ним не скористалась, на даний момент всі передбачені законодавством строки для виплати такого відшкодування минули, а відтак в задоволенні позову до них просять відмовити.
Відповідач директор ПП «АТП Кривешко» Кривешко С.С. у своєму відзиві на позовну заяву вважає її необґрунтованою та юридично неграмотною. Висновок експерта, на який позивач посилається, як на доказ вартості відшкодування шкоди вважає неналежним доказом. Вина ОСОБА_3 у вчиненні ДТП не встановлена. Моральна шкода є безпідставною та необґрунтованою. В задоволенні позову просить повністю відмовити.
В судовому засіданні ОСОБА_7 пояснює, що ним заявлялось клопотання про призначення товарознавчої експертизи з метою встановлення величини відновлювального ремонту та розміру заподіяної матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля «DAF FT 95 XF 480», власником якого є позивачка. Вважає висновок експерта від 18 червня 2018 року незаконним. При проведенні експертизи допущено ряд порушень. Експертом у висновку вказаний не існуючий в природі нормативно-правовий акт, на підставі якого складено висновок, у вступній частині висновку не зазначено способу доставки досліджуваного об'єкта, доданий до висновку Акт огляду транспортного засобу не містить всіх необхідних реквізитів, відсутня печатка експертної установи, в таблиці висновку експерта зазначені різні показники, а також висновок містить припущення, оскільки застосовані слова «близько» та «можуть», що є порушенням вимог Інструкції та Методики. Тобто висновок є необ'єктивним та не може бути належним доказом у даній справі.
Додані до позову видаткові накладні також не можуть бути доказом визначення вартості матеріального збитку, оскільки не відповідають встановленій формі та не підтверджують факту господарської операції, зокрема придбання позивачем товаро-матеріальних цінностей, зазначених у цих накладних.
Зазначає, що ОСОБА_3 відповідно до ухвали Жмеринського міськрайонного суду від 19 березня 2020 року звільнено від кримінальної відповідальності в зв'язку з примиренням винного з потерпілою. Кримінальне провадження закрито. Вина ОСОБА_3 у вчиненні ДТП судом не встановлювалась. Йому було повідомлено про підозру за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Саме за це він і притягався до кримінальної відповідальності та в подальшому був від неї звільнений. В матеріалах кримінального провадження містяться висновки кількох проведених в ході досудового розслідування транспортно-трасологічних експертиз, де відповідно до висновку від 20 грудня 2018 року дії водія автомобіля «DAF FT 95 XF 480» ОСОБА_8 також не відповідають ПДР та знаходяться з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП. Суть вини кожного з водіїв не встановлювалась. Тому вважає, що для правильного вирішення цієї справи необхідно встановити механізм ДТП за участі обох транспортних засобів, відповідність дій обох водіїв Правилам дорожнього руху України, наявність у водіїв технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, вирішити питання про участь у справі всіх належних осіб і лише після встановлення всіх обставин події вирішити питання щодо наявності або відсутності цивільно-правової відповідальності водіїв обох автомобілів чи одного з них.
Щодо стягнення моральної шкоди, то позивачем зазначено, що моральні страждання полягали у неможливості тривалий час використовувати автомобіль за призначенням. Проте під час ДТП автомобілем «DAF FT 95 XF 480» керував ОСОБА_8 , а поліс страхування виданий на ім'я ОСОБА_9 , з яким водій перебував у трудових відносинах. Документів щодо надання позивачем пошкодженого автомобіля в оренду в матеріалах справи немає, що свідчить про фіктивне оформлення транспортного засобу на ім'я позивача.
Тому позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , своєї позиції не виклав, будучи належним чином повідомленим в судові засідання жодного разу не з'явився, письмових пояснень щодо позову не надавав.
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Справа передана до провадження судді 25 серпня 2020 року, що видно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (а.с.53).
Ухвалою від 28 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 12 жовтня 2020 року (а.с.54).
12 жовтня 2020 року справа знята з розгляду в зв'язку з перебуванням судді на лікарняному (а.с.61).
Від відповідача ПП «АТП Кривешко» 9 жовтня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву та заява про відкладення розгляду справи (а.с.70-73, 74-82).
20 жовтня 2020 року від представника відповідача ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» Васютіна А.Г. надійшла заява про поновлення строку на подання пояснення та пояснення на позовну заяву (а.с.85-103).
Ухвалою суду від 1 грудня 2020 року підготовче судове засідання відкладено за заявою представника ПП АТП «Кривешко» Кривешка С.С. (а.с.105).
Представник ПП АТП «Кривешко» Кривешко С.С. 15 січня 2021 року надав до суду заяву про проведення підготовчого судового засідання у його відсутність та клопотання про призначення судової авто товарознавчої експертизи (а.с. 110-113).
Позивач ОСОБА_2 подала заяву про проведення розгляду справи без її участі, за участю її представника адвоката Попеско О.П. (а.с.114-116).
Відповідно до ухвали суду від 15 січня 2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача «АТП Кривешко» про призначення товарознавчої експертизи відмовлено. Підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 26 лютого 2021 року (а.с.118-119).
Від ОСОБА_7 23 лютого 2021 року надійшла заява про відкладення судового засідання (а.с.121).
Згідно з ухвалою суду від 26 лютого 2021 року, судове засідання відкладено (а.с.131).
5 квітня 2021 року ОСОБА_7 надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи (а.с.136).
Відповідно до протоколу судового засідання від 6 квітня 2021 року розгляд справи відкладено на 25 травня 2021 року (а.с.139).
Відповідно до протоколу судового засідання від 25 травня 2021 року розгляд справи відкладено на 30 червня 2021 року (а.с.145).
Судове засідання 30 червня 2021 року відкладено на 20 вересня 2021 року (а.с.156-157).
Судом 2 липня 2021 року направлено запит щодо витребування з СВ Жмеринського РВП кримінального провадження за № 12017020130000625 від 8 вересня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України (а.с.162).
Матеріали кримінального провадження за № 12017020130000625 від 8 вересня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, надійшли до суду 14 вересня 2021 року (а.с.167).
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин
Досліджуючи факти та питання права, що лежать в основі спору, суд встановив, що 19 березня 2020 року ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 286 КК України звільнено на підставі статті 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілою. Кримінальне провадження відносно нього закрите. Цивільний позов ОСОБА_2 до ПП «АТП Кривешко», ПАТ «Страхова група «Ю.Бі.Ай-КООП», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення правопорушення, залишено без розгляду, позивачу роз'яснено право на звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
В ухвалі зазначено, що 08 вересня 2017 року, близько 16-45 годин, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно-справним маршрутним автобусом марки «Богдан А-09212», державний номерний знак НОМЕР_3 , рейсу «Могилів-Подільський - Вінниця», рухаючись по автодорозі М-21 сполученням «Житомир - Вінниця - Могилів-Подільський», в с. Людавка Жмеринського району Вінницької області, зі сторони міста Жмеринка в напрямку міста Вінниця, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перетнув горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, яку перетинати заборонено, в результаті чого виїхав на зустрічну смугу руху, де з необережності допустив зіткнення із автопоїздом у складі вантажного автомобіля марки «DAF FT 95 XF 480», державний номерний знак НОМЕР_4 та напівпричепа марки «JANMIL NW-1S», державний номерний знак НОМЕР_5 , який рухався в зустрічному напрямку під керуванням ОСОБА_8 . Після чого вищевказаний автопоїзд правою стороною здійснив контакт з припаркованим автомобілем марки «ЗАЗ Lanos», державний номерний знак НОМЕР_6 , який стояв на узбіччі смуги руху в напрямку міста Вінниця.
Відповідно до висновку судової комісійної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 10.4/10.1-0134:19 від 27.09.2019 « В даній дорожній ситуації до виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, призвели невідповідності в діях водія автобуса марки «Богдан А-09212», державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 вимогам лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 та вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху України».
Таким чином, водій ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці порушив вимоги пункту 10.1 та вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 додатку № 2 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: пункт 10.1 - «Перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; Дорожня розмітка 1.1 додатку № 2 до Правил дорожнього руху України поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінію перетинати забороняється.
Порушення вимог пункту 10.1 та вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 додатку № 2 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходиться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за частиною першою статті 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження (а.с.42-45).
Таким чином, ухвалою суду від 19 березня 2020 року, яка не оскаржувалась учасниками процесу та набула законної сили 27 березня 2020 року, повністю встановлено вину ОСОБА_3 у вчиненні ДТП, яка відбулась 8 вересня 2017 року.
Тому суд не приймає до уваги твердження відповідача директора ПП «АТП Кривешко» Кривешка С.С. щодо не встановлення вини ОСОБА_3 та необхідності вирішення питання про участь у справі всіх належних осіб, встановлення всіх обставин події вирішення питання щодо наявності або відсутності цивільно-правової відповідальності водіїв обох автомобілів учасників ДТП, чи одного з них, оскільки даний факт встановлено ухвалою суду від 19 березня 2020 року у кримінальному провадженні №130/20/20.
Відповідно до висновку судового експерта за результатами проведення судової авто товарознавчої експертизи від 18 червня 2021 року №5234/17-21, виконаної в рамках кримінального провадження №12017020130000625, вартість відновлювального ремонту автомобіля «DAF FT 95 XF 480» на 8 вересня 2017 року складала величину близько 310089,46 грн, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «DAF FT 95 XF 480», реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2005 року випуску, внаслідок його пошкодження на 8 вересня 2017 року склала 128542,05 грн (а.с.11-40).
В судовому засіданні було також досліджено документи, які містяться в матеріалах витребуваного судом кримінального провадження 12017020130000625, зокрема: поліс №АК4718937 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком дії 30 травня 2017 року до 29 листопада 2017 року, відповідно до якого страхова сума (ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю - двісті тисяч грн., за шкоду заподіяну майну - сто тисяч грн., страховик Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.Бі.Ай-КООП», страхувальник Приватне підприємство АТП Кривешко, забезпечений транспортний засіб «Богдан А09212» номерний знак НОМЕР_3 (а.с.46 к.п.).
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу спеціалізований вантажний сідловий тягач «DAF FT 95 XF 480», реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований на ОСОБА_2 (а.с.44 к.п.).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та недостатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Позивачем на підтвердження витрат вартості ремонту автомобіля надано видаткові накладні №2189 від 23 жовтня 2017 року на суму 98123, 71 грн; №2227 від 16 листопада 2017 року на суму 61234, 17 грн; №2327 від 6 грудня 2017 року на суму 94909,20 грн, відповідно до яких ФОП ОСОБА_10 за договором поставки виписав накладні кінцевому споживачу, місце складання с. Якушенці Вінницької області (а.с.49-51).
Суд не приймає до уваги надані позивачем як докази видаткові накладні, оскільки з їх змісту неможливо встановити, кому саме відпущено товар, вони не містять підпису отримувача, покупцем зазначено «кінцевого власника», а тому ці документи суд визнає неналежними, які не містять жодної інформації щодо предмета доказування.
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Предметом позову являється матеріально-правова вимога позивача до відповідачів про стягнення матеріальної шкоди, завданої пошкодженням майна позивача. Підставою позову є неправомірні дії третьої особи у справі ОСОБА_3 , з вини якого пошкоджено належний позивачу транспортний засіб.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Для настання деліктної відповідальності за статтями 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. Верховний Суд звернув увагу на те, що, хоча цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях і передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, позивач повинен довести, що протиправні дії вчинено саме тією особою, до якого пред'явлено позов (постанова від 10 червня 2019 року в справі № 591/5118/14-ц).
Частиною шостою статті 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, у судовому засіданні представниками позивача доведено, що шкоди майну позивача завдано саме з вини ОСОБА_3 , який на час вчинення ДТП перебував в трудових відносинах з ПП АТП «Кривешко», факт перебування водія у трудових відносинах з АТП не заперечувалось і самим відповідачем ОСОБА_7 ..
З приводу заперечень представника відповідача ПП «СГ «Ю.Бі. Ай-КООП» Васютіна А.Г. щодо пропущення позивачем строку для заявлення про право на отримання відшкодування в порядку договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності водіїв суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У разі, якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язані в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV). Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (стаття 2 Закону № 1961-IV).
Особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров"ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 6 Закону № 1961-ІV передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до статті 22 Закону № 1961-ІV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили (абзац 4 пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не пропустила встановленого Законом строку, оскільки кримінальне провадження надійшло до суду 3 січня 2020 року, з цивільним позовом ОСОБА_2 звернулась до суду 22 лютого 2020 року, відповідно до ухвали суду від 19 березня 2020 року позов було залишено без розгляду, в зв'язку із закриттям кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , позивачу роз'яснено право про звернення з позовом в порядку цивільного судочинства, з яким вона і звернулась до суду 25 серпня 2020 року, отже у передбачений частиною другою статті 265 ЦК України строк.
Тому суд не приймає до уваги аргументи, викладені представником страховика у письмових поясненнях щодо неповідомлення позивачем про завдану їй матеріальну шкоду внаслідок ДТП, оскільки у цих же поясненнях зазначено, що ними в рамках порушеного ДТП виплачено страхове відшкодування в сумі 38400 грн за завдану шкоду здоров'ю пасажиру автобуса «Богдан А-09212» ОСОБА_6 , та приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині щодо стягнення з ПАТ «СГ «Ю.Бі.АйКООП» майнової шкоди в розмірі 100000 грн.
Щодо стягнення з ПП «АТП Кривешко» майнової шкоди в розмірі 338631,51 грн, то суд приходить до таких висновків.
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України )
Позивач, посилаючись на висновок судового експерта від 18 червня 2018 року №5243/17-21, за яким вартість відновлювального ремонту автомобіля «DAF FT 95 XF 480» склала близько 310089,46 грн, а вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок його пошкодження - 128542,05 грн, просить стягнути з відповідачів загалом 438631,51 грн.
При цьому у своєму висновку судовий експерт Базалицький В.С. встановив, що ринкова вартість автомобіля «DAF FT 95 XF 480» становить 432546,12 грн, тобто більше вартості повного відновлюваного ремонту, яка на 8 вересня 2017 року складала величину близько 310089,46 грн, тому даний автомобіль ремонтувати економічно доцільно (а.с.18).
Експертом у висновку зазначено, що вартість ремонту близько 310089,46, так як в автомобілі можуть бути скриті дефекти та пошкодження, які можливо виявити лише при проведенні ремонтних робіт після розбирання автомобіля, вартість відновлювального ремонту може складати величину і більшу вказаної розрахункової величини (а.с.18).
Суд вважає, що вказана експертом "приблизна величина вартості відновлювального ремонту" в сумі 310089,46 грн підлягає доказуванню, оскільки вона не точна, однак її можливо встановити, як зазначає експерт, при проведенні ремонтних робіт після розбирання автомобіля.
Позивачем на підтвердження вартості ремонту та відновлювальних робіт не надано жодного належного та допустимого доказу щодо здійснення нею ремонту пошкодженого автомобіля, а тому така позовна вимога не доведена, не підтверджена жодним доказом та не підлягає до задоволення.
Отже, судом не береться до уваги висновок експерта в частині вартості відновлювального ремонту автомобіля DAF FT95 ХF 480, д/н НОМЕР_4 , який на 8 вересня 2017 року складав близько 310089,46 грн.
Встановлена ж експертом у висновку вартість матеріального збитку автомобіля «DAF FT 95 XF 480» завданого позивачу у розмірі 128542,05 є точною, не містить припущень, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити саме на цю суму.
Враховуючи, що вартість страхового відшкодування становить 100000 грн, яка підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхової групи «Ю.БІ.АЙ-КООП», то з Приватного підприємства «АТП Кривешко» слід стягнути різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, яка складає 28542 грн.
Щодо заявлених позивачем вимог про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов таких висновків.
Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов'язань у випадках, передбачених договором або законом.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Сам по собі факт порушення права, за відсутності доведеної наявності зазначених втрат немайнового характеру, не є підставою для відшкодування моральної шкоди, а її наявність відповідно до загальних засад змагальності цивільного процесу підлягає доведенню особою, яка порушує питання про її відшкодування.
Під час розгляду справи позивачем суду не надано жодних доказів на підтвердження погіршення її стану здоров'я внаслідок ушкодження належного їй, як вона вказала у позовній заяві, "улюбленого автомобіля" під час дорожньо-транспортної пригоди. Відшукування грошових коштів для ремонту автомобіля, клопоти по ремонту та спрямування сімейного бюджету на цей ремонт не є моральною шкодою у розумінні втрат немайнового характеру. А тому вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка оцінена в 30 000 грн, задоволенню не підлягають.
Висновки суду
Суд констатує, що поданими позивачем та його представниками доказами доведено поза розумним сумнівом, що саме третя особа ОСОБА_3 , який працював в ПП «АТП Кривешко», під час виконання свої службових обов'язків 8 вересня 2017 року пошкодив належний позивачу транспортний засіб, чим завдав їй матеріального збитку. Проте в судовому засіданні та наданими позивачем доказами не доведено розміру заявленого до відшкодування матеріального збитку в сумі 338631,51 грн, відтак судом не встановлено, що саме ця сума підлягає стягненню з відповідача ПП "АТП Кривешко".
На підставі вищевикладеного вище суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ПАТ «Страхова група «Ю.Бі.Ай-КООП» матеріальної шкоди у розмірі 100000 грн, стягнення з відповідача ПП «АТП Кривешко» 28542 грн матеріальної шкоди та про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 310089 грн, моральної шкоди в розмірі 30000 грн.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову до суду, то витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідачів в дохід держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 77, 78,80,81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, статтями 22, 1166, 1188, 1192 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхової групи «Ю.БІ.АЙ-КООП» та Приватного підприємства «АТП Кривешко», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхової групи «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь ОСОБА_2 100000 (сто тисяч) грн матеріальної шкоди.
Стягнути з Приватного підприємства «АТП Кривешко» на користь ОСОБА_2 28542 (двадцять вісім тисяч п'ятсот сорок дві) грн матеріальної шкоди.
В решті позовних вимог - про стягнення з Приватного підприємства «АТП Кривешко» на користь ОСОБА_2 310089 грн матеріальної та 30000 грн моральної шкоди відмовити.
Стягнути на користь держави з Приватного акціонерного товариства «Страхової групи «Ю.БІ.АЙ-КООП» судовий збір в сумі 2095 (дві тисячі дев'яносто п'ять) грн.
Стягнути на користь держави з Приватного підприємства «АТП Кривешко» судовий збір в сумі 175 (сто сімдесят п'ять) грн.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 7 грудня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ім'я (найменування) сторін :
Позивач ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Представники позивача ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю видане Радою адвокатів Вінницької області 16 травня 2018 року; ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю видане Вінницькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 25 ве ресня 2006 року.
Відповідачі : Приватне акціонерне товариство "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП", вул.Бастіонна, 5/13, м.Київ, 01014, код ЄДРПОУ 31113488; Приватне підприємство "АТП Кривешко", вул.Немирівське шосе, 92В, с.Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 35097994.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 .
Головуючий суддя Костянтин Шепель