Справа № 165/291/21 Провадження №11-кп/802/859/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
06 грудня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 24 листопада 2021 року, якою обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів,
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 24 листопада 2021 року, задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто, до 22.01.2022 включно.
Своє рішення суддя мотивував тим, що прокурором надано докази про наявність ризиків зазначених в клопотанні, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а тому дійшов висновку про неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вказує про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявність міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, позитивної характеристики, на утриманні двох малолітніх дітей, неофіційної роботи. Крім того, вважає, що клопотання подане з порушенням вимог ч. 3 ст. 184 КПК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та захисника, які, кожен зокрема, підтримали апеляцію з викладених у ній підстав, перевіривши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставами для обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою стали наявність обґрунтованої підозри, а метою: запобігання спробам уникнення кримінальної відповідальності, незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_7 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Так, наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.
Оцінюючи тяжкість вчинених злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочинів в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочинів, за один з яких, законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років із конфіскацією майна.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи скарги про те, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу втратили свою актуальність та вважає, що такі ризики, не змінилися.
Доводи скарги щодо певних процесуальних порушень під час звернення з клопотанням, не ґрунтуються на матеріалах справи, не свідчать про необґрунтованість прийнятого рішенням судом першої інстанції та не є підставою для його скасування.
З урахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_7 та тяжкості інкримінованих йому діяння, його вік та стан здоров'я, відсутність медичних документів, в підтвердження неможливості утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, апеляційний суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
За таких обставин, суддя обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали і постановлення нової ухвали, відповідно до викладених в апеляційній скарзі доводів обвинуваченого, апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 24 листопада 2021 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий
Судді