Справа № 161/13016/21 Провадження № 33/802/742/21 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В.
Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Денісов В. П.
06 грудня 2021 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю секретаря Пазюка О.О.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
його захисника, - адвоката Філіповича В.Є.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника Філіповича В.Є. на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 ,
Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору.
Згідно з постановою ОСОБА_1 визнаний винним за те, що 19.07.2021 року о 03 год 26 хв у місті Луцьку, на вулиці Ковельській, 1, Волинської області, він керував транспортним засобом, марки «Джип Компас», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із судовим рішенням, захисник Філіпович В.Є. оскаржує його з мотивів незаконності. Стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на те, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були присутні ні в приміщенні КП «Волинський медичний центр терапії залежностей», ні на місці складання протоколу, і безпосередньої участі у складанні протоколу не брали. Крім того, зазначає про порушення поліцейськими процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 . Стверджує, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні і допустимі докази на підтвердження винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на наведене, просить скасувати судове рішення, а провадження у справі - закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Філіповича В.Є., які підтримали апеляцію у повному обсязі та просили скасувати постанову судді і закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Вимоги ст.280 КУпАП регламентують, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, вказані вимоги закону при винесенні постанови місцевим судом дотримані.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 19.07.2021 серії ДПР18 № 527459, 19.07.2021 о 03 год 26 хв у місті Луцьку, на вулиці Ковельській, 1, Волинської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, марки «Джип Компас», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п.п.2.5, 2.9(а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).
Зауваження до протоколу відсутні (а.с.1).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , він складався у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які скріпили його своїми підписами (а.с.1).
У матеріалах справи наявні письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підтвердили факт перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння (2,3 ‰) (а.с.9-10).
У апеляційних доводах захисник посилається на порушення поліцейськими процедури проведення огляду на визначення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння, однак, на думку апеляційного суду, вона повністю відповідала вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Оскільки у водія ОСОБА_1 при зупинці були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, працівники поліції мали право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд для визначення стану сп'яніння.
Згідно з нормами ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Зазначені нормативно-правові акти регламентують, що для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме: незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.
У апеляційних твердженнях сторона захисту посилається на те, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Однак, як вбачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці ОСОБА_1 спочатку погодився.
Огляд проводився у присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , результат якого - 2,3 ‰ (а.с.13, час відео: 00:29:31).
Даний факт також стверджується результатом алкотесту «Драгер» та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6-7).
Однак, із вказаним результатом приладу «Драгер» ОСОБА_1 не погодився, і поліцейські запропонували йому проїхати в медичний заклад.
Відеофіксацією з медичного закладу стверджується, що у КП «ВМЦТЗ» ОСОБА_1 двічі відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння (а.с.13, час відео: 00:07:40, 00:08:45).
Вказаний факт повністю підтвердив в суді апеляційної інстанції і лікар ОСОБА_6 , який складав висновок щодо ОСОБА_1 ..
Так, ОСОБА_6 пояснив, що згідно акту огляду ОСОБА_1 , останній відмовився пройти огляд, вийшовши з кабінету та розмовляючи по телефону. Обставин огляду він не пам'ятає, так як пройшло багато часу і він провів вже багато оглядів.
Факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння був зафіксована у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.1, а.с.13, час відео: 00:07:35).
Крім того, у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 422 від 19.07.2021 у графі: «перебуває у стані» також зазначено: «від медичного огляду відмовився» (а.с.4).
Волинським апеляційним судом на адресу КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» направлявся запит № 161/13016/21/16485/2021 від 22.11.2021 про витребування належним чином завіреної копії акту медичного огляду особи, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість уваги та швидкість реакції, № 422 від 19.07.2021, проведеного щодо ОСОБА_1 (а.с.45).
Листом КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» від 24.11.2021 № 7015/1-7 на адресу Волинського апеляційного суду надіслані копії акту та висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 422 від 19.07.2021, згідно з якими ОСОБА_1 від медичного огляду відмовився.
Піддавати вказані докази сумніву у апеляційного суду немає підстав.
Тому твердження, викладені в апеляційній скарзі, про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, адже вони спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, яким місцевий суд дав належну правову оцінку.
Жодних доказів про скасування даної постанови стороною захисту на час розгляду справи апеляційним судом, не представлено.
Тому у даному випадку, оскільки водій ОСОБА_1 відмовився проходити у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, працівник поліції склав щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, в якому зазначив його відмову від проходження огляду.
Такі дії повністю відповідають роз'ясненням, які містяться у п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
Твердження захисника про те, що поліцейські відпустили ОСОБА_1 і що даний факт свідчить про те, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння, жодним чином не спростовують вищенаведених доказів, зокрема відео бодікамер, якими повністю доведено факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану сп'яніння в медичному закладі.
Проаналізувавши зібрані й досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху та вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
А невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні, суд апеляційної інстанції розцінює як спосіб уникнення ним адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд вважає, що накладаючи адміністративне стягнення, суддя, згідно з вимогами ч.2 ст.33 КУпАП, урахував характер правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив безальтернативне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, визначене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Нові докази, які спростовували б висновки суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції надані не були.
Враховуючи вищенаведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, а підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Філіповича В.Є. - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов