Справа № 761/27501/21
Провадження № 1-кс/761/22321/2021
29 листопада 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, -
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідування, що полягає у невнесенні відомостей за заявою про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Обґрунтування скарги
ОСОБА_3 зазначає, що 27.07.2021 року вона засобами поштового зв'язку відправила до Державного бюро розслідування заяву від 27.07.2021 про скоєння злочину слідчою суддею Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 .
Однак, відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені.
У зв'язку з чим ініціатор скарги просить слідчого суддю визнати бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення та зобов'язати вказаний правоохоронний орган внести відомості до ЄРДР на підставі її заяви від 27.07.2021.
Доводи сторін у судовому засіданні
Розгляд скарги здійснюється за відсутності особи, яка подала скаргу, з огляду на відповідну заяву.
Уповноважена особа Державного бюро розслідувань, бездіяльність якого оскаржується, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явилася. Проте, на адресу суду від ДБР надійшов лист, в якому повідомляється, що заява ОСОБА_3 від 27.07.2021 листом від 30.07.2021 №35323зкп/10-16-06-13457/21 направлена до ТУ ДБР у м. Києві.
Щодо суті скарги
З матеріалів скарги вбачається, що 27.07.2021 ОСОБА_3 на адресу Державного бюро розслідувань подано заяву про вчинення суддею Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Зазначена заява була отримана адресатом 19.07.2021.
Проте, станом на час розгляду скарги відомості по вказаній заяві до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, що підтверджуються листами ДБР від 24.11.2021.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентованою главою 26 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст.214КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР, та їх перелік визначені частиною 5 статті 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України. зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Крім того відповідно до пункту 14 глави 2 розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020, № 1298 При внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов'язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. До того ж, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84. Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації. Тому, при вирішенні питання щодо того, чи керівник Слідчого управління Державного бюро розслідування вчинив бездіяльність щодо заяви про кримінальне правопорушення, а також при оцінці обставин для винесення одного з рішень за результатами розгляду скарги, слідча суддя має посилатися на конкретні обставини та норми права.
Як вбачається з матеріалів скарги 27.07.2021 року скаржниця ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку відправила до ДБР заяву від 27.07.2021 про вчинення слідчою суддею Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
У цій заяві скаржниця зазначає, що суддею Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 при розгляді скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, (справа № 754/9167/21) відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні зазначеної скарги, що на думку заявниці має ознаки кримінальних правопорушення.
Дослідивши зміст заяви та надані матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що вона не містить об'єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення суддею Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Відомості, викладені скаржником у заяві, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці зазначених у заяві обставин, та зводяться до незгоди із прийнятим суддею рішенням. По суті питання, порушені в заяві про вчинене кримінальне правопорушення, є такими, що підлягають розгляду в порядку оскарження судового рішення.
При цьому необхідно враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших). Саме по собі припущення щодо порушення законодавства при постановленні суддями судового рішення не є свідченням вчинення злочину, оскільки суперечить визначальним засадам правового регулювання побудови та діяльності судової влади.
Разом з цим, слідча суддя враховує, що згідно зі ст. 129 Конституції України суддя, при здійсненні правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Забороняється вплив на суддю у будь-який спосіб.
У рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) визначено, що недоторканність суддів - один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Згідно з п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
При розгляді питання щодо невнесення відомостей в ЄРДР, яке стосується судді, слідча суддя враховує Висновок Судової палати у кримінальних справах ВСУ щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013, згідно із яким для забезпечення незалежності суддів, при отриманні заяви про вчинений суддею злочин, яке пов'язане зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Такий обов'язок слідчого і прокурора визначено ст. 1 Кримінального кодексу України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З огляду на викладене, оскільки заява ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення не містить достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність у діях судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_6 ознак, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, а фактично зводиться до незгоди із прийнятим суддею рішеннями при розгляді справи, слідча суддя дійшла висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372 КПК України, слідча суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1