Справа № 761/38331/21
Провадження № 2-зз/761/98/21
26 листопада 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення,
25.10.2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення.
Ухвалою суду від 29.10.2021 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.
Копія ухвали направлялась на електронну адресу заявниця, яка зазначена в заяві, остання її отримала 08.11.2021 р., про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
При цьому, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 29.10.2021 року у строки, встановлені судом, від представника заявника також не надходило.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.
Як передбачено вимогами ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та беручи до уваги ті обставини, що представник заявника не реалізував своїх процесуальних обов'язків належним чином, в той час як суд здійснив всі можливі спроби для його повідомлення про наявність відповідної ухвали про залишення позовної заяви без руху, приходжу до висновку, що представником у встановлений строк не усунуто недоліків, вказаних в ухвалі від 29.10.2021 року.
Водночас, як передбачено положеннями ч.3 ст. 185 ЦПК України в новій редакції, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаються неподаною і повертається заявникові.
За вищенаведених обставин, суддя прийшов до висновку, що заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення, слід повернути заявнику, роз'яснивши при цьому право останнього на повторне звернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 6 Конвенції захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст. 44, 185, 259-261,353, 354 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення - вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: