Справа № 159/5123/20
Провадження № 2/761/4526/2021
04 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Горюк В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» про визнання договору про відступлення прав вимоги недійсним,
05.11.2020 р. на адресу суду від Ковальського міськрайонного суду Волинської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про визнання договору про відступлення прав вимоги недійсним.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 16.09.2008 р. між ВАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір № 895407/ФО/5. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладено Іпотечний договір, посвідчений 16.09.2008 р. приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Ваврищук В.С. за реєстровим № 2390, за умовами якого в іпотеку передано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 30.04.2020 р. між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N217215_ПВ, на підставі якого було відступлено право вимоги за кредитним договором № 895407/ФО/5 від 16.09.2008 р. та договором іпотеки від 16.09.2008 р., проте, вказаний договір, на думку позивачки є недійсним, оскільки за своєю правовою природою він є договором факторингу, а сторони при укладенні договору не дотримались суб'єктного складу правочину, оскільки ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не є фінансовою установою. Крім того, позивач вважає, що договір є недійсним, так як він був укладений під час дії мораторію, який забороняє реалізовувати предмет іпотеки. Також, як підставу для визнання спірного договору недійсним позивач вказує, що відбулось подвійне стягнення заборгованості, оскільки у виконавчих службах перебували на виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення позивача. У зв'язку з чим, позивач звернувся з даним позовом.
Ухвалою від 07.12.2020 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
На адресу суду 22.03.2021 р. надійшов відзив ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», в якому останній виклав свої заперечення проти задоволення позову та просив суд відмовити в його задоволенні.
06.04.2021 р. на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», в якій позивачка виклала свої пояснення щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень.
29.04.2021 р. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», в яких останній вказав свої пояснення щодо відповіді на відзив позивача.
До суду 06.05.2021 р. надійшли пояснення від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно викладеного в позовній заяві, та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
09.06.2021 р. ПАТ «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» подав відзив на позовну заяву, в якому останній виклав свої заперечення проти задоволення позову та просив суд відмовити в його задоволенні.
Позивачка не з'явилась, однак через канцелярію суду подала письмову заяву, зі змісту якої вбачається, що остання позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.
Представник ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.
Вислухавши представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 16.09.2008 р. між ВАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір № 895407/ФО/5.
Цього ж дня, між ВАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Ваврищук В.С. за реєстровим № 2390.
30.04.2020 р. між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» та ПАТ «Комерційний банк «Надра» укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N217215_ПВ, на підставі якого було відступлено право вимоги за кредитним договором № 895407/ФО/5 від 16.09.2008 р. та договором іпотеки від 16.09.2008 р.
Позивач зазначає, що правовідносини між відповідачами виникли із договору фінансування під відступлення права грошової вимоги (факторингу), оскільки предметом договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N217215_ПВ від 30.04.2020 р. є відступлення права грошової вимоги до боржника за відповідну плату, а відтак позивач вважає, що оспорюваний договір є договором факторингу, крім того, вказує, що правочин укладений сторонами без необхідного обсягу дієздатності, а саме ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не є фінансовою установою, а отже особою, яка відповідно до закону має право укладати правочини, пов'язані із факторингом. При цьому, позивач зазначає, що договір є недійсним, так як він був укладений під час дії мораторію, який забороняє реалізовувати предмет іпотеки. Також, як підставу для визнання спірного договору недійсним позивач вказує, що відбулось подвійне стягнення заборгованості, оскільки у виконавчих службах перебували на виконанні рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення позивача.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору.
Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зазначені положення узгоджуються з нормами частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, зокрема договір цесії, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.
Разом з тим розділ І книги п'ятої ЦК України регулює загальні положення про зобов'язання, зокрема положення щодо сторін у зобов'язанні.
Так, відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Натомість договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, кредитодавцем за кредитним договором може бути банк або інша фінансова установа.
Однак чинним цивільним законодавством, а також законодавством, що регулює банківську діяльність, не передбачено імперативної заборони щодо можливості обслуговувати кредитні договори не фінансовими установами.
В той же час, договір відступлення прав вимоги, які укладені внаслідок електронних торгів, проведених на підставі статті 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, ч.3 ст. 51 Закону визначено, що Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.
Тобто, законодавець надав право Фонду гарантування вкладів фізичних осіб самостійно визначити способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, до яких в тому числі відноситься права вимоги до боржників.
Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 березня 2016 року №388.
Зі змісту вказаного положення, так само як і зі змісту Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» слідує, що вони не містять жодного обмеження стосовно продажу активів банку у вигляді прав вимог до боржників саме фінансовим установам, або іншим банкам.
14.04.2020 р. ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» стало переможцем на відкритих торгах (аукціон) з продажу активів (майна) ПАТ «КБ «Надра», а саме лоту № GL3N217215_ПВ.
Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N217215_ПВ від 30.04.2020 р.укладений ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» по своїй суті є саме договором відступлення права вимоги (цесії). Договору факторингу між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не укладалося.
Отже, між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» фактично укладено саме договір відступлення права вимоги, а не факторингу, оскільки ПАТ «КБ «Надра» зараз знаходиться в процесі ліквідації, а тому він мав право реалізовувати вимоги до ОСОБА_1 на електронних торгах будь-яким організаціям, в тому числі без статусу банку або фінансової установи, тобто суб'єктний склад вказаного договору був дотриманий та відповідає вимогам закону, а тому посилання позивачки щодо недотримання суб'єктного складу є безпідставним.
Щодо посилань позивачки про те, що при укладенні спірного договору не враховано положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», необхідно вказати наступне.
Відповідно до п.п.3 п.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» кредитна установа не має права відступити (відчужити) на користь (у власність) іншої особи свої права вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 цього пункту.
Разом з цим пунктом 7 Закону дія підпункту 3 пункту 1 цього Закону не поширюється на банки, щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у частині відступлення (відчуження) на користь (у власність) іншої особи (інших осіб) своїх прав вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 пункту 1 цього Закону. Після відступлення (відчуження) на користь (у власність) іншої особи (інших осіб) банком, щодо якого здійснюється процедура виведення з ринку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», прав вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 пункту 1 цього Закону, дія пункту 1 цього Закону поширюється також на особу, що придбала (прийняла, отримала) таке право вимоги.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 04.06.2015 р. № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.06.2015 р. № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра».
Таким чином, посилання позивачки про порушення відповідачами вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є помилковим, оскільки банк на даний час знаходиться в процесі ліквідації і може здійснювати відступлення прав вимог за іпотечними договорами.
Відповідно до п.7 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.
Разом з тим, суд вважає, що не можна вважати підставою для визнання недійсним спірний договір оспарювання розміру заборгованості, оскільки єдиними підставами недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.
Таким чином, враховуючи що ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» під час укладення договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N217215_ПВ від 30.04.2020 р.дотримались вимог цивільного законодавства щодо змісту та форми вчинених правочинів, їх воля була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договорами, а доводи позивачки про визнання вказаного правочину недійсними, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому суд вважає позов про визнання договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N217215_ПВ від 30.04.2020 р.недійсним, необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 7, 10, 76, 81, 133, 141, 244-245, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» про визнання договору про відступлення прав вимоги недійсним.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: