справа № 462/8700/21
03 грудня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021142390000403 від 01.11.2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,
ОСОБА_3 31 жовтня 2021 року близько 18 годин 05 хвилин, перебуваючи біля магазину «Vodafone», який розмішений у ТЦ «Сріблястий», що вул. Патона, 37 у м. Львові, на грунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_4 , маючи умисел на заподіяння шкоди здоров'ю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс останній один удар кистю правої руки в область підборіддя, чим спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця на підборідді, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, складену у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі.
Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Потерпіла ОСОБА_4 надала письмову заяву, в якій вказує, що вона ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302, ст. ст. 381, 382 КПК України та надає згоду на розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального проступку встановлені в повному обсязі та їх не оспорює.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням його та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
У відповідності до частини 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
З урахуванням вказаного, вивчивши матеріали кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає винуватість ОСОБА_3 доведеною в межах пред'явленого обвинувачення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст.125 КК України, тобто як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень .
Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При призначенні покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу, його щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (проступку), також вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він негативно характеризується за місцем проживання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення відносно особи з інвалідністю.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті у виді громадських робіт.
Саме таке покарання, на думку суду, слугуватиме не тільки справедливою карою за вчинене кримінальне правопорушення, але й буде запобігати вчиненню обвинуваченим нових злочинів, внесені корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність, позбавить можливості вчиняти нові злочини і буде необхідним для попередження нових кримінальних правопорушень.
Окрім того, заявлений представником потерпілої ОСОБА_4 , адвокатом ОСОБА_6 , цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 та особи на ім'я ОСОБА_7 , який не є стороною кримінального провадження, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди по 3000 грн., та в рахунок моральної шкоди по 30000 грн. кожному суд залишає без розгляду. При цьому суд враховує, що позов надійшов до суду 2.12.2021 року після відкриття провадження по справі кримінальне провадження якої розглядається в спрощеному провадженні, та, крім того, зазначені заявлені позовні вимоги від імені особи на ім'я ОСОБА_7 не стосуються даного кримінального провадження.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КК України.
Керуючись ст.373,374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити покарання у вигляді громадськими роботами на строк 200 (двісті) годин.
Міра запобіжного заходу не обиралась.
Речовий доказ: диск, на якому міститься відеозапис з телефону свідка ОСОБА_8 , де зафіксовані протиправні дії ОСОБА_3 , диск, наданий службою охорони «Альянс Маркет» з камер відео спостереження, що знаходяться в ТЦ «Арсен» - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження №№12021142390000403 від 01.11.2021 року щодо ОСОБА_3 зберігати у даній справі.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1