Справа № 461/9927/21
про залишення позовної заяви без руху
"06" грудня 2021 р. суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.
Вивчивши позовну заяву, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом (ч. 7 ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Відповідно до вимог статті 9 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на зазначене, позовна заява повинна бути викладена державною (українською) мовою. Позивач не позбавлений права звернутися до перекладача з метою приведення позовної заяви у відповідність до вимог закону.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась в ухвалах Верховного Суду (зокрема в ухвалі від 21 січня 2019 року, справа № 761/42431/17)
Разом з цим, в порушення вказаних вимог, позовна заява ОСОБА_1 складена іноземною мовою. При цьому, засвідчений переклад державною мовою (офіційною мовою судочинства) до заяви не додано.
Крім того, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (ч.1 ст.177 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином завіреній копії, учасник справи, який подає документи в копіях повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
У порушення вказаних вимог позивачем не додано до позовної заяви її копії та копій всіх документів, які в ній містятся, для відповідача, а додані позивачем до заяви документи, всупереч вимогам ч. 2 ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, у порушення вказаної норми, позивачем не подано до матеріалів справи оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
У зв'язку із виявленими недоліками позовної заяви суд позбавлений можливості відкрити провадження у справі.
У відповідності зі ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, оскільки позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177, 185 ЦПК України, приходжу до висновку, що таку слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.175-177, 185 ЦПК України, суддя
позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Р.Волоско