Справа №461/6527/21
01 грудня 2021 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Радченко В.Є.,
за участю секретаря
судового засідання Степанюк Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління комунальної власності Департаменту комунальної власності Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл. Галицька,15, ЄДРПОУ 25558625) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення,-
встановив:
позивач звернувся в суд з позовом, у якому просить зобов'язати ОСОБА_1 повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень першого поверху (гаражу) загальною площею 21,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, покликається на те, що 31.05.2018 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ОСОБА_1 укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-11185-18. Договір укладений на термін до 30.05.2021 року (п.4.1 Договору). ОСОБА_1 не подав заяву про продовження договору оренди у строк, тобто до 28.02.2021.Тому позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення № 4-2302-вих-8062 від 24.03.2021 року, в якому орендодавець повідомив відповідача про те, що договір оренди від 31.05.202о року №Г-11185-18 буде припинено 30.05.2021 у зв'язку із закінченням строку його дії. Крім цього, позивач надіслав відповідачу лист від №4-2302-17325 від 04.06.2021 в якому повідомило про те, що Договір оренди закінчився та продовжуватись не буде, та вказало на обов'язок відповідача негайно звільнити орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання передачі, а також провести повний розрахунок по сплаті орендної плати, а в разі наявності заборгованості - погасити її в повному обсязі. Однак, відповідач свого обов'язку щодо повернення орендованого майна не виконав і воно фактично перебуває в його незаконному користуванні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. До суду подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 29.10.2021 року та 01.12.2021 року не прибув. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи за адресою місця реєстрації. Конверти із вмістом судової повістки вернулися до суду із зазначеною причиною: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тому, відповідач, в силу п.4 ч.8 ст.128, ч.9 ст.130 ЦПК України, вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи до суду не надходило.
Суд, вважає за можливе слухати справу у відсутності представника позивача та відповідача, які належним чином повідомлені про судове засідання, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 31.05.2018 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ОСОБА_1 укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-11185-18, згідно з п.1 якого Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради передало, а ОСОБА_1 прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 21,8 кв.м., яке знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до пункту 3.3 Договору, у зв'язку з фактичним використанням Орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт вважається переданим з моменту підписання даного договору.
Згідно п.4.1 даного Договору, він укладений на термін до 30.05.2021 року.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон) договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.
Згідно з п. 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 482, Орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди (аналогічне положення містить ч. 3 ст. 18 Закону).
Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв'язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.
Орендар, ОСОБА_1 , не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, тобто до 28.02.2021. Тому Управління комунальної власності, як і встановлено вищевказаним законодавчим положенням, листом від 24.03.2021 №4-2302-вих-8062 повідомило ОСОБА_1 про те, що договір оренди від 31.05.2020 № Г-11185-18 буде припинено 30.05.2021 у зв'язку із закінченням строку його дії.
Відповідно до п. 4.7 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Враховуючи це положення Договору, Управління комунальної власності також надіслало Відповідачу лист від №4-2302-17325 від 04.06.2021 в якому повідомило Відповідача про те, що Договір оренди закінчився та продовжуватись не буде, та вказало на обов'язок Відповідача негайно звільнити орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання передачі, а також провести повний розрахунок по сплаті орендної плати, а в разі наявності заборгованості - погасити її в повному обсязі.
Отже, встановлено, що договір було припинено у зв'язку із закінченням терміну його дії 30.05.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Пунктом 9.3 Договору передбачено, що об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних в п.9.1. цього договору (закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання). Відповідно до п. 9.4. при передачі об'єкта оренди складається акт здачі - приймання.
Проте, на момент подання даної позовної заяви ОСОБА_1 свого обов'язку щодо повернення орендованого майна не виконав, і воно фактично перебуває в його незаконному користуванні.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.
Дослідженими в ході розгляду справи доказами підтверджується, що відповідач свого обов'язку щодо повернення орендованого майна не виконує.
Будь-яких належних та достатніх доказів на спростування вимог та доводів позивача відповідач до суду не подала.
Згідно з ч.2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Вбачається, що позивач скористався своїм правом на припинення договору на законних підставах та дотримуючись умов договору, а тому відсутні підстави вважати, що позивачем було порушено переважне право відповідача на продовження строку дії договору.
Згідно ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Незаконне займання ОСОБА_1 зазначеного нежитлового приміщення, яке знаходиться у власності Львівської міської територіальної громади, порушує вимоги статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та перешкоджає ефективному використанню та розпорядженню вищезазначеним об'єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади, тобто Львівська міська рада позбавлена передбаченого ст.ст. 13,41,141 Конституції України, ст.321 Цивільного кодексу України, права самостійно на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним їй на праві власності майном.
Згідно із ст.287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.
Відповідно до Положення про управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.12.2016 № 1125 (зі змінами), Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі - управління) є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016 № 505 "Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів", утвореним відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Основними завданнями управління є виконання функції органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження (приватизація) майна комунальної власності територіальної громади м. Львова; подання на розгляд міської ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліки об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, організація виконання цих програм.
Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що позов є обґрунтованим, позивачем доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, оскільки встановлено, що відповідач дійсно не повернув позивачу орендованого майна після закінчення строку дії договору.
Відповідач, у свою чергу, не подав суду належних доказів на спростування вимог позивача, а тому суд вважає, що існують підстави для задоволення позовних вимог про повернення об'єкта оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень 21,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином позов підлягає до задоволення.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 2270 гривень.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Управління комунальної власності Департаменту комунальної власності Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл. Галицька,15, ЄДРПОУ 25558625) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень першого поверху (гаражу) загальному площею 21,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Управління комунальної власності Департаменту комунальної власності Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл. Галицька,15, ЄДРПОУ 25558625) суму сплаченого судового збору в розмірі 2270 гривні 00 копійок.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Є.Радченко