ЄУН № 336/10121/21
пр. № 2/336/5994/2021
Іменем України
06 грудня 2021 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталя Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ «ПУМБ», в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 10.09.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконання виконавчого листа.
Заява про забезпечення позову розглянута судом без повідомлення учасників справи у відповідності до положень ст. 153 ч. 1 ЦПК України.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Як роз'яснено у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Позивачем в якості заходу забезпечення позову запропоновано зупинити стягнення за виконавчим написом від 10.09.2018 року.
З доданих до заяви документів вбачається, що постановою приватного виконавця від 17.12.2018 року відкрито провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса від 10.09.2018 року.
З довідки ГУ ПФ України в Запорізькій області вбачається, що з пенсії позивача здійснюється відрахування за постановою державного виконавця.
У відповідності до ст. 34 ч. 1 п. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Як вказує ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Оскільки позивачем оспорюється підставність видачі виконавчого напису, тож суд вважає за можливе вжити заходи з забезпечення позову, про які просить позивач, оскільки вони є співмірними заявленим вимогам та не позбавляють відповідача в майбутньому отримати виконання зобов?язань за договором.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 153, 353 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталя Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом, вчиненим 10.09.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором № GP-4491731 від 07.05.2013 року в сумі 29939,21 гривень.
Надіслати копію ухвали усім учасникам справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.І. Дацюк