Дата документу 03.12.2021
Справа №937/9656/21
3/937/3162/21
«03» грудня 2021 року м. Мелітополь
Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Сметаніна А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Армянськ, АР Крим, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 187 КУпАП, -
02 вересня 2021 року в період часу з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 не прибув на встановлену судом реєстрацію до Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Мелітополь, вул. Гетьманська, 83, чим порушив правила адміністративного нагляду.
За адресою реєстрації місця проживання правопорушника, яка вказана в протоколі про адміністративні правопорушення: АДРЕСА_1 , судом було сформовано судову повістку про виклик правопорушника в судове засідання на 04.11.2021 на 13 годин 30 хвилин.
Однак, у цей період часу по Мелітопольському міськрайнному суду було припинено відправлення поштової кореспонденції, у зв'язку з відсутністю видатків на забезпечення здійснення правосуддя, судова повістка про виклик ОСОБА_1 не була надіслана судом в строк до 04.11.2021, у зв'язку із чим слухання справи було відкладено на 02.12.2021 на 13.30 годин.
02.12.2021 на 13 годин 30 хвилин ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, направити судову повістку за адресою проживання ОСОБА_1 не виявилось можливим у зв'язку з тим, що відправлення поштової кореспонденції по суду так і не відновилося.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІУ "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами. Однак у ч. 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Особливе місце серед міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, належить Конвенції, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Із моменту приєднання до Конвенції Україна взяла на себе низку зобов'язань у сфері захисту прав людини. Частиною таких зобов'язань відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції ЄСПЛ, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У пункті 29 рішення по справі "Надточій проти України" Суд зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Проте, відповідно до практики Європейського суду, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Важливе значення мають і висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" - заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 був обізнаний про складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, в протоколі йому повідомлялось про розгляд справи в Мелітопольському міськрайонному суді, а отже ОСОБА_1 знав про судове провадження відносно нього, однак ним не цікавився, жодних заходів, направлених на обізнаність щодо стану відомого йому судового провадження не вчиняв, що свідчить про не добросовісне користування належними йому процесуальними правами та не виконування належним чином процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про можливість розгляду справу за відсутності правопорушника ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 593042 від 27.09.2021; ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 07.07.2021 про продовження адміністративного нагляду відносно ОСОБА_1 ; листом ознайомлення про оголошення особі, яка звільнилась з місць позбавлення волі, ухвали судді про встановлення адміністративного нагляду та графіком реєстрації; рапортом; реєстраційним листком про неприбуття на реєстрацію; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19.03.2021, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187 КУпАП.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вичнення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 02.09.2021, а тому суд позбавлений можливості своєчасно розглянути справу, з'ясувати обставини, викладені в ст. 280 КУпАП, та притягти ОСОБА_1 до адміністративиної відповідальності, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд вважає, що провадження у вказаній справі підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 9, 38, 187 ч.2, 247, 256, 272, 283, 284, 294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП.
Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 за ст. 187 ч.2 КУпАП - закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду
Запорізької області: А.В. Сметаніна