Справа № 310/1811/21
2/310/1385/21
Іменем України
(заочне)
06 грудня 2021 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Мариніна О.В.,
при секретарі Висоцького С.Р.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет позову: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернувся до Бердянського міськрайонного суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котулою А.М. було відкрито виконавче провадження щодо виконавчого напису № 3362, виданий 09.09.2020 року, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про стягнення на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості в розмірі 242 321,02 гривень. Вказаний виконавчий напис вважає таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08.02.2011 року зазначено, що 24.06.2010 року ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є АТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту. Ухвалою суду від 08.10.2011 року було здійснено заміну позивача ТОВ «Український промисловий банк» на ого правонаступника АТ «Дельта Банк». Рішенням суду від 08.02.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» борг за кредитним договором у сумі 66909,80 грн. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2020 року було замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання заочного рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08.02.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 66909,70 грн. з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» та відмовлено у видачі дубліката виконавчого документа та поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа, оскільки було встановлено, що 16.03.2011 року на адресу позивача АТ «Дельта Банк» був направлений виконавчий лист по справі. В своїх позовних вимогах позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 3362, виданий 09.09.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. про стягнення на користь ТОВ «Еліт Фінанс» заборгованість, що виникла за кредитним договором № 719-08/К-07 від 02 листопада 2007 року в розмірі 242 321,02 грн.
В судове засідання представник позивача - адвокат Токмань В.Т. не з'явилася, надав суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача ТОВ «Еліт Фінанас» в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.
Третя особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. в судове засідання не з'явився, надав суду письмові пояснення, згідно яких останній повідомив, що у нього на виконання перебуває виконавче провадження №64343998 з примусового виконання виконавчого напису № 3362, який вчинив 09.09.2020 року приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., також просить суд розглянути справу без його участі та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Третя особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, своїм правом подати відповідні письмові заперечення не скористався.
Тому суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливим провести заочний розгляд справи.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, всебічно, об'єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, кредитний договір № 719-08/К-07 укладений 02.11.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 , сума кредиту склала 9263 доларів США (а.с. 9-11).
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08.02.2011 року було здійснено заміну позивача ТОВ «Український промисловий банк» на його правонаступника АТ «Дельта Банк».
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08.02.2011 року (справа № 2-536/2011) стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» борг за кредитним договором у сумі 66909,80 грн., а також понесені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 669,90 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. (а.с. 14-15).
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2020 року було замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання заочного рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08.02.2011 року у справ № 2-536/11 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 719-08/К-07 від 02.11.2007 року у сумі 66909,70 грн. з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» та відмовлено у видачі дубліката виконавчого документа та поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа, оскільки було встановлено, що 16.03.2011 року на адресу позивача АТ «Дельта Банк» був направлений виконавчий лист по справі (а.с. 16-19).
Тобто, за вищевказаним кредитним договором вже в судовому порядку було стягнуто заборгованість і видано виконавчий документ.
Судом встановлено, що виконавчим написом № 3362, вчиненим 09.09.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. з позивача ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість в розмірі 242 321,02 грн. (а.с.8).
Матеріали справи свідчать, що приватним нотаріусом вчинення виконавчого напису здійснено на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» і п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
02.02.2021 року приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64343998 на підставі виконавчого напису № 3362, виданого 09.09.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості в сумі 242 321,02 гривень.
Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена гл.14 Закону України «Про нотаріат» та гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більш як 3 роки, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більш як один рік. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок).
Відповідно до пп.1, 3 гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.
Згідно з п.п.2.1 п.2 гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (пункт 3.2 глави 16 розділу II Порядку №296/5).
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу II Порядку).
Пунктом 3.5 глави 16 цього ж Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис, як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 405/1015/17.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 16.05.2018 року у справі №320/8269/15-ц, не відступила від наведених вище висновків Верховного Суду України щодо застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, справа № 161/6092/18-ц.
З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що з документів, поданих ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до приватного нотаріуса вбачається спірність вимог кредитора, зокрема, щодо нарахування процентів та комісій за користування кредитними коштами, тому виконавчий напис вчинений з порушенням вимог закону та має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, у оспорюваному виконавчому написі, вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, в яку постановою КМУ №662 від 26 листопада 2014 року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Одночасно з цим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 09.09.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Таким чином, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, а тому є наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису № 3362, виданого 09.09.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» суми 242 321,02 гривень, таким, що не підлягає виконанню.
На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено повністю, з відповідача в користь позивача підлягає стягненню понесені останнім витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 908,0 грн. (за ставкою, що діяла на час звернення позивача до суду).
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет позову: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3362, виданий 09.09.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість, що виникла за кредитним договором № 719-08/К-07 від 02 листопада 2007 року, з усіма додатками та додатковими угодами, який укладений між ТОВ «Український промисловий банк» (правонаступник ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ «Дельта Банк» за вказаним кредитним договором є ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 2273/К від 02.07.2020 року. Строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості здійснюється за період з 02 липня 2020 року по 01 вересня 2020 року. Сума заборгованості складається з суми заборгованості за кредитом - 205776,71 грн., суми заборгованості за відсотками за користування кредитом - 33437,87 грн., суми заборгованості за комісіями - 2806,44 грн., суми заборгованості за штрафними санкціями - 0,00 грн., суми плати, що здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису - 300,00 грн. Загальна сума заборгованості становить 242 321,02 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 908,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бердянського міськрайонного суду
Запорізької області О. В. Маринін