Справа № 308/16462/21
03 грудня 2021 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича, приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрія Георгійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича, приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрія Георгійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ознайомившись із вказаною позовною заявою і доданими до неї матеріалами приходжу до висновку, що її подано з порушеннями вимог ЦПК України.
Так, згідно із п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
У той же час, відповідно до п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Натомість, заявником ОСОБА_1 ціну позову не зазначено, при тому що він оспорює виконавчий напис №3699 від 23 березня 2021 pоку, виданий приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. про стягнення заборгованості в розмірі 20895,57 грн.
Тобто, у даному випадку пред'явлений ОСОБА_1 позов є майновим і ціною позову є саме та сума, яка стягується за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса.
Окрім того, згідно зі ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:
1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;
2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;
3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;
4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;
5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;
6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;
7) ціну продукції визначено неналежним чином;
8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Натомість, у позовній заяві позивачем належним чином не обґрунтовано з посиланнями на конкретні положення законодавства у сфері захисту прав споживачів, що у даному випадку були порушені саме права ОСОБА_1 як споживача і що до спірних відносин мають застосовуватися саме положення Закону України «Про захист прав споживачів». При цьому, саме лише посилання позивача на ту обставину, що заявлений ним позов подається в порядку захисту прав споживачів, а також посилання на положення ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу звільнення позивача від сплати судового збору, без зазначення посилань на конкретні правові норми Закону України «Про захист прав споживачів», які б свідчили про порушення прав позивача саме як споживача, не може беззаперечно свідчити про обґрунтування обраного позивачем способу захисту порушених прав.
До позовної заяви долучено клопотання про витребування доказів від приватного нотаріуса та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», приватного виконавця. В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач звертався до зазначених осіб з запитом про надання доказів, але на день подачі позову відповідь не отримав. При цьому, до матеріалів позову надано лише заяву з електронної пошти. Стосовно того, чи намагався позивач отримати необхідні документи від ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», матеріали справи жодної інформації не містять.
У той же час, згідно із п.4 ч.2 ст.84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Окрім того, згідно із ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається із позовної заяви, позивач, посилаючись на ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», просить звільнити його від сплати судового збору.
У той же час, як вже зазначалося вище, позивачем не обґрунтовано належним чином порушення його права у даному випадку саме як споживача.
Позивача у позовній заяві посилається на положення Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якими від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
Однак, посилання позивача на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, оскільки, вирішити спір позивач просить саме на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат» на підставі договірних відносин за договором позики, а не кредитного договору, не посилаючись на норми Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" - споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Крім того, Законом України «Про захист прав споживачів» не передбачено такого способу захисту цивільних прав як визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Предметом позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та у спірних правовідносинах (вчинення виконавчого напису нотаріусом) позивач не є споживачем послуг.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Таким чином, дія ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а тому в даному випадку позивач не звільнена від сплати судового збору.
Відтак, даний позов не може вважатися позовом на захист прав споживача в розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів», що виключає можливість розповсюдження встановленої ним пільги із сплати судового збору на даний випадок.
Таким чином, виходячи зі змісту позовної заяви, вбачається, що спір між сторонами виник саме на підставі відносин, які регулюються ЦК України та Законом України «Про нотаріат», а не Законом України «Про захист прав споживачів», позивач не підлягає звільненню від сплати судового збору в силу положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а до позовної заяви має бути доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірах.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, у даному випадку позивачеві слід сплатити судовий збір та подати документ, що підтверджує його сплату за вимогу немайнового характеру, в сумі 908 грн.
Підстав для звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору відповідно до закону судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, зважаючи на зазначені вище недоліки, позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича, приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрія Георгійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду у встановлений судом строк уточненої позовної заяви.
Також до уточненої позовної заяви мають бути долучені її копії відповідно до кількості учасників справи, а також копії додатково наданих документів, якщо позивач виявить бажання долучити до уточненої позовної заяви додаткові документи та докази вжиття позивачем заходів для отримання від відповідача документів, клопотання про витребування яких вказано у позовній заяві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича, приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрія Георгійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснити, що в разі не усунення ним вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: Данко В.Й.