Справа № 308/3845/21
24 листопада 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Малюк В.М.,
при секретарі судового засідання - Матіко Я.Ю.,
з участю представника позивача - Олексій В.В.,
відповідача - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Качайло А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою Головного управління Національної поліції в Закарпатській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
ГУНП в Закарпатській області звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з даним позовом, який мотивує тим, що 09.04.2018 року, близько о 15:16 годині, ОСОБА_1 керуючи службовим автомобілем ГУНП в Закарпатській області марки «Skoda-Oktavia», д.н.з. НОМЕР_1 , на початку с. Гать, Берегівського району, Закарпатської області, не впорався з керуванням, виїхав на праве узбіччя за напрямком руху, після чого виїхав на зустрічну смугу та втратив контроль над автомобілем, зіткнувся з деревом, що росло за межами правого узбіччя (в напрямку м. Берегове), внаслідок чого автомобіль відкинуло у меліоративний канал з водою.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири службового автомобіля ГУНП в Закарпатській області марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , працівники УПД ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження, а ОСОБА_3 отримав легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, службовий автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
По даному факту відомості внесено до ЄРДР за № 42018071060000027 від 09.04.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
У кримінальному провадженні за № 42018071060000027 отримано висновок експерта № 11/339 від 20.06.2018 року, яким встановлено, що вартість матеріального збитку заподіяного власнику - ГУНП в Закарпатській області, автомобіля марки «Skoda-Oktavia», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, 2008 року випуску, (без врахування вартості додаткового спеціального обладнання), складає 194 810, 40 грн., а вартість ремонтно-відновлюваних робіт вказаного автомобіля (без врахування вартості додаткового спеціального обладнання) становить 258 603,80 грн.
Так, ГУНП в Закарпатській області було подано цивільний позов у кримінальному провадженні про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 258 603, 80 грн.
Вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 20.12.2019 року у справі № 297/357/19 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №42018071060000027 від 09.04.2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.286 КК України та призначено йому покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік, із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Цивільний позов ГУНП в Закарпатській області задоволено частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ГУНП в Закарпатській області матеріальну шкоду в розмірі 194 810, 40 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 21.10.2020 року, вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 20.12.2019 року відносно ОСОБА_1 скасовано. На підставі ст. 46 КК України, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілою ОСОБА_2 .
Кримінальне провадження № 42018071060000027 від 09.04.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрито на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України. Цивільний позов ГУНП в Закарпатській області залишено без розгляду.
Позивач зазначає, що особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
На підставі вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУНП в Закарпатській області суму завданого матеріального збитку, внаслідок пошкодження службового автомобіля, у розмірі - 194 810,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача ГУНП в Закарпатській області - Олексій В.В., позовні вимоги підтримав в повному обсязі з викладеними у позовній заяві мотивами.
Представник відповідача - адвокат Качайло А.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Зазначив, що ГУНП в Закарпатській області обрало не належний спосіб захисту своїх прав щодо відшкодування завданої шкоди, оскільки автомобіль був застрахованим. Додав, що висновок експерта є суперечливим, а тому не є належним і допустимим доказом у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого представника.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 09.04.2018 року, близько о 15:16 годині, мала місце дорожньо-транспортна пригода, в ході якої ОСОБА_1 керуючи службовим автомобілем ГУНП в Закарпатській області марки «Skoda-Oktavia», д.н.з. НОМЕР_1 , на початку с. Гать, Берегівського району, Закарпатської області, не впорався з керуванням, виїхав на праве узбіччя за напрямком руху, після чого виїхав на зустрічну смугу та втратив контроль над автомобілем, зіткнувся з деревом, що росло за межами правого узбіччя (в напрямку м. Берегове), внаслідок чого автомобіль відкинуло у меліоративний канал з водою.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири службового автомобіля ГУНП в Закарпатській області марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , працівники УПД ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження, а ОСОБА_3 отримав легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, службовий автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
По даному факту відомості внесено до ЄРДР за № 42018071060000027 від 09.04.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Встановлено, що вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 20.12.2019 року у справі № 297/357/19 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №42018071060000027 від 09.04.2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину за ч.1 ст.286 КК України та призначено йому покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік, із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
В рамках розгляду даної кримінальної справи, ГУНП в Закарпатській області було подано цивільний позов у кримінальному провадженні про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 258 603, 80 грн., який задоволено частково, зокрема стягнуто з ОСОБА_1 на користь ГУНП в Закарпатській області матеріальну шкоду в розмірі 194 810, 40 грн.
В подальшому, ухвалою Львівського апеляційного суду від 21.10.2020 року, вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 20.12.2019 року відносно ОСОБА_1 скасовано. На підставі ст. 46 КК України, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілою ОСОБА_2 . Кримінальне провадження № 42018071060000027 від 09.04.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрито на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України. Цивільний позов ГУНП в Закарпатській області залишено без розгляду.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Тобто, наведеними вище доказами належним чином доведено, що мала місце дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої, з вини відповідача було пошкоджено належний позивачу транспортний засіб.
Згідно з ч.7 ст.128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
У відповідності з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом статті 1166 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають з правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає з неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає у випадку, коли заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкоду заподіяно незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.
Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
За загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: в повному обсязі - відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника, так і упущена вигода; особою, яка безпосередньо завдала шкоду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18.03.2015 у справі № 3-18гс15 та від 19.08.2014 № 3-51гс14.
Згідно із статтею 1192 ЦК України особа, яка завдала шкоди майну, зобов'язана відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду на зазначені положення законодавства, факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч.2 ст.1187 ЦК України).
Відтак, матеріальна шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Так, апеляційний суд вказав, про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, яке полягає у порушенні ним вимог п.п. 10.1, 12.4 та 12.1 Правил дорожнього руху, що перебуває в причинно-наслідковому зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на сукупності зібраних та перевірених судом доказів, яким надана належна правова оцінка.
У відповідності до п.4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «»Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року вбачається, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Згідно з п.5 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" відповідно до частини першої статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням).
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
З дослідженого судом висновку експерта № 11/339 від 20.06.2018 року, слідує, що вартість матеріального збитку заподіяного власнику - ГУНП в Закарпатській області, автомобіля марки «Skoda-Oktavia», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, 2008 року випуску, (без врахування вартості додаткового спеціального обладнання), складає 194 810, 40 грн.
Вказаний висновок експерта суд вважає належним та допустимим доказом, оскільки такий отримай у спосіб встановлений законом та таким в повному обсязі встановлюється реальні збитки, що нанесені власнику пошкодженого транспортного засобу.
Так, даним висновок встановлено, що ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу складає 194 810,40 грн., тоді як вартість відновлювального ремонту становить 258 603,80 грн.
В той же час, судом звертається увага на наявну в матеріалах справи довідку відповідача за №583/106/521 від 22.06.2021 року, згідно якої балансова вартість автомобіля становить 126 563 грн.
Однак, при визначення суми, яка підлягає стягнення з відповідача у якості відшкодування шкоди, суд бере до уваги те, що підлягають до відшкодування реальні збитки, що нанесені позивачу, а тому вважає, що балансова вартість автомобіля ніяким чином не може вплинути та реальний розмір шкоди, що підлягає до стягнення.
Що стосується тверджень представника відповідача, що ГУНП в Закарпатській області обрано не належний спосіб захисту своїх прав щодо відшкодування завданої шкоди, оскільки автомобіль був застрахованим, то такі на думку суду, є безпідставними, оскільки як встановлено в судовому засіданні, керований ОСОБА_1 транспортний засіб був застрахованим виключно полісом відповідальності перед третіми особами, а тому зважаючи на те, що застрахованим транспортним засобом керував ОСОБА_1 і шкода спричинена позивачу саме з вини відповідача, то у даному випадку, за пошкоджений автомобіль шкода підлягає стягненню саме з ОСОБА_1 .
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що дії відповідача пов'язані із заподіянням позивачу шкоди знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку із наслідками, що настали, суд приходить до висновку, що позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУНП в Закарпатській області матеріальної шкоди саме в розмірі 194 810,00 грн., є підставним, а тому підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.3, 16, 23, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 4, 19, 258, 263, 264, 265, 268,354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Ф.Ракоці, 13, ЄДРПОУ: 40108913) суму завданого матеріального збитку, внаслідок пошкодження службового автомобіля, у розмірі - 194 810,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 03.12.2021 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.М. Малюк