Справа № 308/15166/21
06 грудня 2021 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., за участі секретаря судового засідання Лупак В.І., ознайомившись з матеріалами скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ільницький Михайло Петрович, до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича на рішення та дії приватного виконавця
за участі:
скаржника та його представника - не з"явився
приватного виконавця - не з"явився
15.11.2021 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ільницький Михайло Петрович, до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича на рішення та дії приватного виконавця, згідно з якою просить поновити строк на звернення до суду зі скаргою як такий, що пропущений з поважних причин; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Роман Р.М. від 01.10.2021 про зміну (доповнення) реєстраційних даних у межах виконавчого провадження №60305390; зобов'язати приватного виконавця Роман Р.М. привести дані, які ідентифікують боржника ОСОБА_2 , у відповідність до виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.08.2019 по справі №308/9399/15-ц.
Повідомляє, що про існування постанови приватного виконавця Роман Р.М. від 01.10.2021 про зміну (доповнення) реєстраційних даних стало відомо з відповіді на адвокатський запит від 11.11.2021, а 15.11.2021 дана скарга надійшла до суду.
Свою скаргу мотивує наступним. Згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.05.2016 позов ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено частково, вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором 17/2/06 від 01.09.2006р. я розмірі 269 507, 91 грн, з яких 8569,51 дол. США - заборгованість за кредитом; 3 663, 50 дол. США (в еквіваленті по курсу НБУ 21, 986687 за 1 дол. США на 17.07.2015 року, заборгованість по тілу кредиту та відсотках становить 268 963, 36 грн); та 544, 55 грн, неустойки ж несвоєчасне погашення кредиту. Рішення набрало законної сили. На підставі вищевказаного Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 07.08.2019 року було видано виконавчий лист по справі №308/9399/15-ц.
Даний виконавчий лист містить, зокрема, відомості що боржником за вказаним виконавчим листом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . Крім того, як вбачається і позовної заяви, поданої ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 31.07.2015 року, представником позивача було зазначено ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 . Договір поруки № 17/2/06/S-2 від 01 вересня 2006 року, згідно якого ОСОБА_1 , як поручитель солідарно відповідає перед кредитором, - ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк України», за виконання ОСОБА_3 кредитного договору № 17/2/06 від 01.09.2006 року, також містить відомості щодо ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 - НОМЕР_1 (дані відомості внесені саме представником ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк України»).
Натомість, приватним виконавцем Романо Р.М. 01.10.2021 року у межах виконавчого провадження № 60305390 було винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних та внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість РНОКПП НОМЕР_1 , зазначено НОМЕР_2 . Дана постанова приватного виконавця винесена на підставі пункту 14, розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 року №515/5.
Проте, на думку адвоката таке рішення приватного виконавця Романа Р.М. є протиправним, не ґрунтується на положеннях ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження», а при його прийнятті ОСОБА_4 вийшов за межі наданих йому повноважень, тобто не керувався достатніми на те правовими підставами. Так, згідно пункту четвертого частини першої статті четвертої 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків). Так, виконавчий лист у виконавчому провадженні № 60305390 містить реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), який також значиться в позовній заяві, рішенні суду першої інстанції, кредитному договорі та договорі поруки № 17/2/06/S-2 від 01 вересня 2006 року.
Спеціальний закон, який регулює діяльність приватного виконавця та встановлює порядок здійснення виконавчого провадження, взагалі не містить підстав для самостійного внесення виконавцем змін до реєстраційного номера облікової картки платника податків боржника, який фактично відображений у виконавчому документі. Натомість абзац 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 року №512/5 визначає, що якщо під час проведення виконавчих дій встановлено дані, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, або виявлено технічну помилку, описку в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, виконавець своєю постановою змінює або доповнює реєстраційні дані в автоматизованій системі. Така постанова виконавця долучається до матеріалів виконавчого провадження. Тобто дана інструкція, на думку скаржника, містить підстави для внесення змій або доповнень до: реєстраційних даних вхідної кореспонденції; реєстраційних даних вихідної кореспонденції.
У даному ж випадку приватним виконавцем Роман Р.М. внесені зміни до реєстраційного номера облікової картки платника податків боржника, а саме: всупереч відомостям виконавчого листа, процесуальним документам по суті судової справи та правочинам по правовідносинах, що це передбачено ні законом України «Про виконавче провадження», ні Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 року № 515/5.
Згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Частиною 3 ст. 431 ЦПК України передбачено, що виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Вимоги до виконавчого документа встановлені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Так, виконавчий лист у справі № 308/9399/15-ц містить усі необхідні реквізити виконавчого документа у відповідності до статті четвертої Закону України «Про виконавче провадження». Реєстраційний номер облікової картки платника податків, у відповідності до частини п'ятої статті 265 ЦПК України, є обов'язковим елементом резолютивної частини рішення, зміни в порядку, визначеному ЦПК України, не вносилися.
У судове засідання по розгляду даної скарги скаржник та його представник не з'явились. Через канцелярію суду подав заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримує у повному обсязі.
Приватний виконавець Роман Р.М., належним чином викликаний у судове засідання по розгляду даної скарги, не з'явився повторно.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали даної скарги, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.05.2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково; присуджено до стягнення солідарно з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором № 17/2/06 від 01.09.2006 в розмірі 269507,91 грн., з яких: 8 569,51 дол. США - заборгованість за кредитом; 3 663,50 дол. США (в еквіваленті по курсу НБУ 21,986687 за 1 дол. США на 17.07.2015 року заборгованість по тілу кредиту та відсотках становить 268 963,36 грн.); та 544,55 грн. неустойки за несвоєчасне погашення кредиту; присуджено до стягнення з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1347,53 грн., та з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1347,53 грн. Дане рішення набуло законної сили згідно з постановою Закарпатського апеляційного суду від 13.06.2019.
07.08.2019 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області було видано виконавчий лист із зазначенням прізвища, імені, по батькові боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Даний реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ОСОБА_1 був вказаний у матеріалах позовної заяви, а також у договорі поруки, укладеному банком з ОСОБА_1 , засвідчений її особистим підписом.
01.10.2021 приватним виконавцем Роман Р.М. в межах виконавчого провадження ВП №60305390 було винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, згідно з якою встановлено, що в ході перевірки виявлено, що у виконавчому листі вказано ідентифікаційний код громадянина ОСОБА_5 НОМЕР_1 , замість ідентифікаційного коду боржника ОСОБА_1 НОМЕР_2 . Враховуючи вимоги ст.ст. 8, 18 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 року № 512/5, приватним виконавцем постановлено внести зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість РНОКПП НОМЕР_1 зазначити РНОКПП НОМЕР_2 .
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Статтею 432 ЦПК України регламентовано можливість виправлення помилки, допущеної судом, який видав виконавчий документ, допущеної при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, виключно за заявою стягувача або боржника. Приватний виконавець таким правом не наділений.
Вимогами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Підзаконними нормативними актами, прийнятими на виконання норм вказаного Закону України «Про виконавче провадження», є зокрема, Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802. Пунктом 1 даної Інструкції передбачено, що ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Так, п. 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 передбачено, що якщо під час проведення виконавчих дій встановлено дані, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, або виявлено технічну помилку, описку в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, виконавець своєю постановою змінює або доповнює реєстраційні дані в автоматизованій системі. Така постанова виконавця долучається до матеріалів виконавчого провадження.
Також на виконання Закону України «Про виконавче провадження» прийнято Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 № 2432/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 р. за № 1126/29256, яке розроблене відповідно до вимог Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», та визначає механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження.
Так, підпунктом 7 пункту 2 розділу II Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 р. за № 1126/29256, передбачено, що внесення змін, видалення реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, у тому числі виконавчих документів, не допускаються, крім випадків виправлення технічних помилок, описок чи доповнення реєстраційних даних відомостями, отриманими під час проведення виконавчих дій, про що виноситься відповідна постанова. Зміни та видалення реєстраційних даних фіксуються та зберігаються Системою автоматично. Виконавчий документ, що реєструється в Системі, підлягає обов'язковому скануванню (крім виконавчих документів, виданих у формі електронних документів).
Поняття вхідної кореспонденції дано, зокрема, у Положенні про автоматизовану систему виконавчого провадження, яке передбачає реєстрацію, в тому числі відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків) для фізичної особи.
Слід відмітити, що скаржник при зверненні до суду із даною скаргою не вказує свій дійсний РНОКПП та будь-які інші засоби зв'язку, окрім поштового. У договорі про надання правової (правничої) допомоги №123 від 16.08.2021, укладеному з адвокатським бюро «Адвоката Ільницького», вказує свій РНОКПП НОМЕР_2 .
Так, ідентифікаційний податковий номер ОСОБА_1 було зазначено у документах банку, що підтверджувалось підписами ОСОБА_1 , рішення суду та виконавчий лист винесено на підставі поданих суду документів, підстав вносити у них зміни немає.
Поряд з цим, як вбачається із наданих суду документів за даною скаргою, ОСОБА_1 достовірно знаючи, що має інший ідентифікаційний код, вважає свої права порушеними, оскільки приватним виконавцем в процесі виконання рішення суду було встановлено дані, які ідентифікують боржника, а не вчинено стягувачем дій в порядку ст. 432 ЦПК України. Поряд з цим, банк у даному випадку перебуває у стані припинення, а стягувач, яким є ТОВ «Вердикт Капітал», як правонаступник, не міг знати з офіційних документів про наявність у боржника іншого ідентифікаційного коду. З доданих суду документів достовірно встановлено, що РНОКПП, вказаний у постанові приватного виконавця від 01.10.2021 про зміну (доповнення) реєстраційних даний 2465021263, достовірно належить ОСОБА_1 , що підтверджується самим скаржником за реквізитами сторін на договорі про надання правової (правничої) допомоги №123 від 16.08.2021. За таких обставин, суд вважає, що сторона виконавчого провадження - скаржник ОСОБА_1 вчиняє дії, що свідчать про зловживання своїми процесуальними правами, в тому числі, знаючи, що сама наділена правом звернутися до суду із заявою про виправлення описки в порядку ст. 432 ЦПК України, не вчиняє цього.
Згідно з вимогами п. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вказано у Постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 693/624/19, приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
Згідно з вимогами ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом не встановлено, яким чином постанова приватного виконавця від 01.10.2021 у виконавчому провадженні ВП №60305390 призвела до порушення прав боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні зважаючи на вимоги ст. 129-1 Конституції України про обов'язковість судового рішення. Зважаючи на наведене та вимоги ст. 129-1 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», абз. 2 п. 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, суд вважає, що відсутні підстави для визнання вказаної постанови неправомірною.
Дана скарга на постанову приватного виконавця від 01.10.2021 у виконавчому провадженні ВП №60305390 подана до суду 15.11.2021, зважаючи на відповідь приватного виконавця на адвокатський запит ОСОБА_6 від 11.11.2021.
Згідно з вимогами ст. 449 ЦПК України скаргу рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця може бути подано до суду , зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Вимогами ч. 1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зважаючи на наведене, суд вважає, що слід поновити скаржнику пропущений процесуальний строк.
У задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 5, 89, 260, 261, 354, 355 ЦПК України, суд,
Поновити строк на звернення до суду із скаргою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича на рішення та дії приватного виконавця.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ільницький Михайло Петрович, до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича на рішення та дії приватного виконавця - відмовити повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.
Поний текст ухвали складено 06.12.2021.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда