Справа № 308/11177/21
308/11177/21
03 грудня 2021 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши увідкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, кримінальне провадження №12021071170000439, відомості про яке внесенідо Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2021, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганська, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 343, ч. 2 ст. 345 КК України,
Другого серпня 2021 року поліцейський з реагування патрульної поліції ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капрал поліції ОСОБА_5 та інспектор сектору з реагування патрульної поліції ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , відповідно до розроблених маршрутів та графіку чергування, затверджених наказом т.в.о. начальника Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_7 , здійснювали патрулювання та нагляд за дорожнім рухом в Ужгородському районі Закарпатській області на ділянці дороги м. Чоп - с. Баранинці.
Того ж дня близько 18 години 00 хвилин на службовий планшет екіпажу патрульної поліції надійшло завдання щодо порушення громадського порядку та публічної безпеки за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Чопська міська громада, місто Чоп, вулиця Йосипа Бокшая, 2.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , прибувши за вказаною вище адресою на службовому транспортному засобі марки «Шкода» моделі «Рапід» з номерним знаком НОМЕР_1 (на синьому фоні), встановили, що особа, яка здійснила порушення громадського порядку та публічної безпеки, перебуває неподалік продуктового ринку за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Чопська міська громада, місто Чоп, вулиця Вербова, № 1. Після чого вказаний екіпаж патрульної поліції на службовому транспортному засобі прибув за зазначеною адресою, де на місці було виявлено ОСОБА_4 .
Вийшовши із службового транспортного засобу, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підійшли до ОСОБА_4 та повідомили йому, що на лінію «102» надійшла скарга щодо його поведінки в громадському місці, однак останній, висловлюючись нецензурною лайкою в бік працівників правоохоронного органу, здійснив намір завдати удар правою рукою в область голови ОСОБА_6 , однак останній ухилився від удару. Після цього, відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_5 застосовав до ОСОБА_4 спеціальний засіб, споряджений речовинами сльозогінної та дратівливої дії, - газовий балончик.
У результаті ОСОБА_4 , достовірно розуміючи, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_5 , який перебував у однострої поліцейського, на якому розміщений нагрудний знак із чітким зазначенням його спеціального жетона, є працівником правоохоронного органу, який виконує службові обов'язки, а також відповідно до закону та посадової інструкції наділений повноваженнями з безпосереднього складання щодо нього та інших осіб постанови про адміністративне правопорушення, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізовуючи раптово виниклий намір, спрямований на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, завдав ОСОБА_5 правою ногою, взутою в кросівок, в область колінного суглобу лівої ноги ззаду, чим заподіяв останньому легке тілесне ушкодження у вигляді синця на шкірних покривах лівого колінного суглобу по заднє-зовнішній поверхні.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, а саме умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Крім того, за обставин, вказаних вище, о 18 годині 00 хвилин 02 серпня 2021 року, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП України (дрібне хуліганство) та статтею 185 КУпАП України (злісна непокора законній вимозі поліцейського), розраховуючи на можливість нескладання ОСОБА_5 щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення, достовірно розуміючи, що, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_5 , який перебував у однострої поліцейського, на якому розміщений нагрудний знак із чітким зазначенням його спеціального жетона, є працівником правоохоронного органу, який виконує службові обов'язки, а також відповідно до закону та посадової інструкції наділений повноваженнями з безпосереднього складання щодо нього та інших осіб постанови про адміністративне правопорушення, реалізовуючи раптово виниклий намір, спрямований на втручання в діяльність працівника правоохоронного органу з метою добитися прийняття незаконного рішення, діючи всупереч вимогами абз. 2 ч. 3 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до яких ніхто, крім безпосереднього і прямого керівника (за винятком випадків, прямо передбачених законом), не може надавати будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення поліцейському або іншим способом втручатися в законну діяльність поліцейського, у тому числі діяльність, пов'язану з кримінальним провадженням або провадженням у справах про адміністративні правопорушення, під час розмови здійснив вплив на ОСОБА_5 з метою не складання останнім постанови про адміністративне правопорушення щодо нього, тобто з метою добитися прийняття незаконного рішення.
Таким чином, своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 343 КК України, а саме вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою добитися прийняття незаконного рішення.
У судовому засіданні прокурор підтримав обвинувачення, просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 343, ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу та позбавлення волі відповідно. Крім цього, зазначив, що враховуючи характеризуючі особу обвинуваченого дані, а також повне визнання ним своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину, є всі підстави для звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Потерпілий ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини вчинених ним кримінальних правопорушень та показав, що другого серпня 2021 року, перебуваючи неподалік продуктового ринку за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Чопська міська громада, місто Чоп, вулиця Вербова, № 1, створив конфлікт у ході спілкування з працівниками поліції, у ході якого висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників правоохоронного органу, здійснив намір завдати удар правою рукою в область голови ОСОБА_6 , однак, останній ухилився від удару, після чого, правою ногою, взутою в кросівок, копнув в область лівої ноги ззаду працівнику поліції ОСОБА_5 , оскільки, не хотів, щоб його притягали до адміністративної відповідальності. Зазначив, що шкодує про вчинене, просив суд суворо не карати.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив встановлення фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, а також матеріалів, що стосуються речових доказів. При цьому, учасникам судового провадження роз'яснено, що у цьому разі вони позбавлені права оскаржити фактичні обставини даного кримінального провадження в апеляційному порядку.
На підставі доказів, досліджених у ході судового розгляду, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, та за ч. 1 ст. 343 КК України, як вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою добитися прийняття незаконного рішення.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнав повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Визначаючи вид та розмір покарання, яке слід обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , суд врахував особу винного, тяжкість вчиненого ним злочину, наявність обставин, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та прийшов до висновку за можливе призначити ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язкі, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України, покарання у виді штрафу, які в силу ч. 3 ст. 72 КК України, не підлягають складанню і виконуються самостійно, що на думку суду буде повністю відповідати вимогам ст. 50 КК України, а саме сприятиме виправленню обвинуваченого, а також запобігатиме вчиненню нових злочинів, як обвинуваченим так і іншими особами.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Судові витрати у справі відсутні.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 7-29, 368-371, 373, 374, 376, 392, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 343, ч. 2 ст. 345 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 343 КК України у виді штрафу в розмірі 510,00 грн (п'ятсот десять гривень 00 копійок);
- за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Покарання виконувати самостійно.
Речові докази, а саме носії інформації у виді двох дисків "VIDEX DVD-RW 4,7 GB" залишити при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1