Справа № 307/3937/21
Провадження № 2/307/1032/21
01 грудня 2021 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Бряник М.М.,
секретаря судового засідання - Мельник Б.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини.
Посилається на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 24 квітня 2015 року, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим повторно виконкомом Тарасівської сільської ради 8.10.2021 року за актовим записом №9. Від даного шлюбу у них народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка зазначає, що дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні, в той час коли відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання сина.
Вказує, що ОСОБА_2 інших осіб на утриманні не має, працездатний, працює сезонним робітником закордоном, стан здоров'я дозволяє йому працювати, отримує дохід, тому вважає, що він має можливість сплачувати аліменти на утримання сина.
Посилаючись на положення ст.ст. 80, 84, 180, 181, 182 СК України, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи з часу подачі заяви і до його повноліття.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Вказала, що вона ніде не працює, так як дитина часто хворіє та потребує догляду, тому вона потребує матеріальної допомоги на утримання сина. Зазначила, що розмір отримуваного відповідачем доходу їй не відомий.
Відповідач в судове засідання будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи не з'явився. 01.12.2021 року подав до канцелярії суду заяву якою просить слухати справу без його участі та позов визнав частково і не заперечив щодо стягнути з нього на користь позивачки аліменти на утримання сина в розмірі 2000 гривень щомісячно.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24 квітня 2015 року, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим повторно виконкомом Тарасівської сільської ради 8.10.2021 року за актовим записом №9 (а.с. 4).
Від даного шлюбу у них народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Дитина перебуває на утриманні і вихованні у позивачки, що стверджується, актом обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеного депутатом Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 22.10.2021 року (а.с. 8).
Таким чином позивачеві належить право вимоги за розглядуваним позовом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років в розрахунку на місяць у розмірі : з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст. 184 СК України).
В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач має на утриманні вказану вище малолітню дитину, батьками якої згідно із свідоцтвом про народження, є саме сторони; відповідач добровільно коштів на утримання дітей не надає, хоча має обов'язок по їх утриманню. Сторони є подружжям та позивачка проживає спільно із дитиною.
Доказів того, що відповідач має дохід, а також - про розмір такого доходу, чи наявність у власності відповідача нерухомості чи іншого цінного майна, що могло бути взято судом до уваги при вирішенні розглядуваного спору, позивачем суду не надано.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд враховує майновий стан сторін, встановлений законом мінімальний розмір аліментів на одну дитину, працездатний вік відповідача, відсутність відомостей про постійне місце праці та характер його заробітку, а також часткове визнання ним позову.
Із сукупності оцінених судом доказів є підстави для висновку, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання малолітнього сина, якого за законом зобов'язаний належним чином забезпечувати і утримувати.
При цьому суд виходить з непорушності конституційного права неповнолітньої дитини на утримання батьками до досягнення нею повноліття; обов'язок батьків утримувати свою дитину не припиняється із припиненням когось з подружжя як батьків дитини спільного проживання з дитиною.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно п.1 ч.2 ст. 49 ЦПК України, до процесуальних прав відповідача належить право часткового визнання ним позову на будь-якій стадії судового процесу.
Частинами 1, 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти в твердій грошовій сумі на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 листопада 2021 року і до його повноліття.
Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 908 гривень судового збору.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 80, 84, 182, 184 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 150, 206, 247, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 9 листопада 2021 року і до його повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 908 (дев'ятсот вісім) гривень судового збору.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 6 грудня 2021 року.
Головуючий М.М. Бряник