06 грудня 2021 року
Київ
справа №540/1218/21
адміністративне провадження №К/9901/41250/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Херсонської обласної прокуратури
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року
у справі №540/1218/21
за позовом ОСОБА_1
до Херсонської обласної прокуратури
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів,-
ОСОБА_1 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Херсонської обласної прокуратури, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та невиплату позивачу вихідної допомоги при звільненні;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача вихідну допомогу при звільненні у розмірі не менше середнього місячного заробітку, обчислення якої здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та невиплату позивачу заробітної плати з урахуванням посадового окладу згідно статті 81 Закону України "Про прокуратуру" за період з 26 березня 2020 року по 29 грудня 2020 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заробітної плати позивачу, виходячи із розміру посадового окладу, визначеного статті 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх надбавок до посадового окладу, премій, та виплатити різницю недоотриманої суми заробітної плати за період з 26 березня 2020 року по 29 грудня 2020 року;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з 30 грудня 2020 року по день постановлення рішення у справі.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Херсонської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати позивачу заробітної плати, виходячи з розміру посадового окладу, передбаченого статтею 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII за період з 27 березня 2020 року до 29 грудня 2020 року включно; зобов'язано Херсонську обласну прокуратуру здійснити перерахунок заробітної плати позивачу, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, з урахуванням належних їй надбавок та премій, та виплатити різницю недоотриманої суми заробітної плати за період з 27 березня 2020 року до 29 грудня 2020 року включно з відрахуванням податків та обов'язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
15 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Херсонської обласної прокуратури на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №540/1218/21.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі Херсонська обласна прокуратура посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14 жовтня 2014 року (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020) у зв'язку із прийняттям Закону України №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», відповідно до абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» якого, за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
При цьому скаржником акцентовано увагу на тому, що оскільки позивача у справі звільнено з посади до створення та початку роботи окружних прокуратур, правові підстави для нарахування та виплати посадового окладу у розмірі, передбаченому статтею 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, у спірний період були відсутні.
Отже, доводи, які викладені в матеріалах касаційної скарги, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставами для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником в касаційному порядку.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
У касаційній скарзі відповідачем порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.
В обґрунтування такого клопотання скаржник зазначає, що вперше з касаційною скаргою звернувся до Верховного Суду у строк, передбачений статтею 329 КАС України, проте ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2021 року вперше подану касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, копію якої отримано скаржником 08 листопада 2021 року, а 11 листопада 2021 року касаційну скаргу повторно направлено до Верховного Суду.
Вказані обставини підтверджуються доданими до касаційної скарги документами.
Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
За наведених обставин суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ,
1. Клопотання Херсонської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відкрити касаційне провадження за скаргою Херсонської обласної прокуратури на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №540/1218/21.
4. Витребувати з Херсонського окружного адміністративного суду справу №540/1218/21.
5. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду