Справа № 263/9727/21
Провадження № 2-а/263/161/2021
06 грудня 2021 року м. Маріуполь Донецької області
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Федоренко Т.І., за участю секретаря Савченко О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до поліцейського Управління патрульної поліції в Донецькій області Панєєва Василя Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшла вказана позовна заява. На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 24.07.2021 року о 2 годині вона разом із своїм знайомим ОСОБА_3 та сестрою ОСОБА_4 їхали з центральної частини м.Маріуполя у напрямку оглядового майданчика на березі Азовського моря на автомобілі Chevrolet lacetti, державний номер НОМЕР_1 . При цьому за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_3 , а вона сиділа на передньому пасажирському сидінні. Зазначила, що водійського посвідчення не має та ніколи не керувала транспортними засобами. Приблизно о 02.05. год. на вул.Ушакова у м.Маріуполі автомобіль було зупинено відповідачем та складено постанову серії ЕАО № 4530271 за порушення ч.2 ст. 126 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Оскаржувана постанова, на думку позивача є незаконною та протиправною і підлягає скасуванню, оскільки транспортним засобом вона не керувала, будь-яких доказів керування позивачем автомобіля до постанови не долучено, натомість водій ОСОБА_3 та другий пасажир автомобіля її сестра ОСОБА_4 надали відповідачу пояснення по справі та звертали увагу на вищенаведені обставини, однак відповідачем даний факт було проігноровано. Також при складанні постанови відповідач порушив право позивача на захист, тобто не надав можливість скористатись правовою допомогою. Тому, просить суд скасувати вищевказану постанову.
Ухвалою суду від 04.08.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику)сторін.
Позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити , в судовому засіданні представник позивача надав поясненя, внвлогічні викладеним у позові, також зазначив, що з боку працівників поліції на позивача мав місце вплив, оскільки безпідставно позивачу пропонувалося пройти освідчення на стан сп'яніння, погрожували затриманням, також порушено право на захист, оскільки не надано можливість скористатися правовою допомогою та не надано доказів, що саме позивач керувала транспортним засобом, відеозапис цих відомосетй не містить, а те що позивач сиділа на передньому пасажирському сидінні піджавши ноги на сидінні не є доказом правопорушення.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що автомобіль під керуванням позивача рухався із порушеннм ПДР, тому патрулем було його зупинено та під час зупинки позивач з іншим пасажиром - хлопцем стали мінятися місцями та позивач перелізла на переднє пасажирське сидіння, а хлопець на водійське місце, вони це побачили тому увімкнули боді-камери та підбігли до автомобіля, вважає, що таким чином позивач намагається уникнути відповідальності. Під час розгляду справи про адмінінтсративне правопорушення та винесення постанови було дотримано вимоги КУпАП, права позивача не порушувалося, оскільки позивач за зовнішним виглядом мала ознаки сп'яніння, то їй дійсно пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки трансопртного засобу. Крім того позивач не називала своє прізвище, не надавала документів, тому дійсно їй було роз'яснено, що з метою встановлення її особи її може бути доставлено до віділу поліції.
Заслухавши сторони судом продовжено розгляд справи у спрощеному проваджені.
Відповідачем суду надано відзив на позов з відеозаписом, в якому зазначено, що 27.04.2021 року під час патрулювання у Приморському районі м.Маріуполя було помічено автомобіль Chevrolet lacetti, державний номер НОМЕР_1 , водій якого під час проїзду перехрестя з круговим рухом не ввімкнув покажчик повороту відповідного напрямку перед заїздом праворуч на другорядну дорогу, чим порушив п 9.2.б ПДР України. Після зупинки поліцейський почав підходити до автомобіля, але помітивши характерний рух у середині автомобіля на передніх сидіннях, підбіг до дверей водія при цьому ввімкнув боді- камеру та помітив як з місця водія на місце переднього пасажира перелазить позивач, помінявшись місцями з особою, яка сиділа на місці пасажира. Поліцейський представився належним чином, довів водію причину зупинки, запропонував пред'явити документи. Під час розмови позивач не змогла пояснити чому пересіла з місця водія, але згодом почала сперечатись, відмовлялась пред'явити будь які документи. Вказані обставини зафіксовано відеозаписом на персональний реєстратор поліцейського, закріпленого на форменому одязі. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення було винесено постанову за ч.2 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Враховуючи вищевикладене, вважає, що поліцейський діяв виключно на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України і постанова винесена з дотриманням та у повній відповідності норм матеріального і процесуального права та є такою, яка не має підстав для скасування.
Суд, дослідивши матеріали справи,вивчивши надані суду докази, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 126 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п.2.1а) Правил дорожнього руху водій механічноготранспортного засобуповинен матипри собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Постановою серії ЕАО № 4530271 від 24.07.2021 встановлено, що водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Chevrolet lacetti, державний номер НОМЕР_1 на вул.Ушакова у м.Маріуполі здійснила з'їзд з дороги з круговим рухом виїзжаючи на другорядну дорогу (праворуч) не надала сигнал світлового показчика повороту відповідного напрямку, чим порушила п.п 9.2б ПДР України, та при перевірці документів встановлено, що не має права керувати таким транспортним засобом, чим порушила п. 2.1.а ПДР України, таким чином скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності доказування свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На відеозаписі, наданого суду відповідачем, вбачається, що автомобіль здійсвнює рух та зїзджає з з дороги з круговим рухом та виїзжаючи на другорядну дорогу (праворуч) не надав сигнал світлового показчика повороту відповідного напрямку руху, автомобіль зупиняють працівники поліції та підбігають до автоомбіля. На запису з боді-камери вбачаєтьсяч, що чоловік, який перебуває в салоні автомобіля, закінчує переміщення з переднього пасажирського сидіння на водійське місце, а позивач забирає свої ноги з водійського сидіння та сидить на пасажирському сидінні піджавши ноги. В подальшому на пропозицію працівників поліції назавти своє прізвище починає сперичатися та називати вигадані прізвища, працівниками поліції роз'яснюється порядок встановлення особи, що в подальшому призвело до встановлення особи позивача. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення працівником поліції позивачем кілька разів роз'яснені права позивачу, як особі, стосовно якої розглядається справа про адмінністративне правопорушення, передбачені ст. 268 КУпАП. З поведінки позивача вбачається, що у працівників поліції були обгрунтовані підстави для перевірки позивача на стан сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено факт керування позивачем транспортним засобом під час вчинення адміністративного правопорушення, дотримано вимог законодавства під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та до висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VІІІ (далі - Закон № 580).
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст.8 Закону №580 поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.
Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме статтею 7, визначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що інспектор діяв виключно на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України і постанова винесена ним з дотриманням та у повній відповідності норм матеріального і процесуального права та є такою, яка не має підстав для скасування. При цьому, суд виходить з того, що відповідач під час виявлення, фіксування правопорушення та складання постанови про притягнення позивача до відповідальності діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Тому, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити. Керуючись ст. 5, 6, 8-10, 73-78, 241-246, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до поліцейського Управління патрульної поліції в Донецькій області Панєєва Василя Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.І.Федоренко