06 грудня 2021 року
Київ
справа №300/803/21
адміністративне провадження №К/9901/41235/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року
у справі №300/803/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання до їх вчинення,-
15 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі №300/803/21.
Під час перевірки матеріалів касаційної скарги встановлено, що касаційна скарга подана з пропуском строків, встановлених статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частиною 3 статті 329 Кодексу встановлено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 5 статті 333 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 22 вересня 2021 року, повний текст виготовлено того ж дня, відповідно останнім днем для оскарження цього рішення було 22 жовтня 2021 року проте, відповідно штрих коду поштового відправлення №7900827384743 та поштовому штемпелю на конверті, касаційна скарга була подана на пошту 11 листопада 2021 року.
Зазначене дає підстави вважати, що скаржником подано касаційну скаргу з порушенням встановленого для цього строку.
Разом з касаційною скаргою позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що про оскаржувану постанову дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 21 жовтня 2021 року.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що згідно інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскаржувана постанова оприлюднена 24 вересня 2021 року.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.
Згідно частина 1 та 2 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Отже, про наявність оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції позивач мав змогу дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту його оприлюднення, тобто з 24 вересня 2021 року.
Водночас з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду лише 11 листопада 2021 року.
Суд звертає увагу, що до касаційної скарги не додано доказів невиконання судом апеляційної інстанції свого обов'язку щодо направлення учаснику справи копії постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року.
Суд також зауважує, що він позбавлений можливості перевірити доводи позивача про ненаправлення (неотримання) копії судового рішення, оскільки справа витребовується Судом лише у разі відкриття касаційного провадження.
Належним доказом на підтвердження поважної причини пропуску строку на касаційне оскарження може бути довідка від суду апеляційної інстанції про підтвердження факту ненаправлення (неотримання) позивачем копії постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року.
Також колегія суддів акцентує увагу, що таке тривале зволікання скаржника із реалізацією права на касаційне оскарження не підтверджене доказами, які б розумно виправдовували неможливість звернення з касаційною скаргою у цій справі у максимально стислий строк.
Очікування та сподівання скаржника на отримання від апеляційного суду оскаржуваного судового рішення не можуть свідчити про наявність об'єктивних причин, які виправдовували б неможливість звернення учасника справи до суду касаційної інстанції протягом встановленого законом строку.
Оцінивши доводи скаржника, Суд не вбачає наявності дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, які б були об'єктивними та не залежали від волевиявлення сторони.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статті 329 КАС України, скаржник не зазначив.
У відповідності до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Зважаючи на те, що наведені заявником обставини не свідчать про поважність причин пропуску ним строку на касаційне оскарження, колегія суддів вважає за можливе визнати їх неповажними та відмовити у задоволенні клопотання про поновлення такого процесуального строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику можливості повідомити Верховний Суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя, а є лише вимогою суду привести касаційну скаргу у відповідність до норм КАС України.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями, 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 329, 330, 332 КАС України, Суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі №300/803/21- залишити без руху.
3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду