про відмову у відкритті касаційного провадження
06 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 380/9567/21
адміністративне провадження № К/9901/41783/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року (суддя Лунь З.І.) та
постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року (колегія у складі суддів Носа С.П., Іщук Л.П., Шевчук С.М.)
у справі № 380/9567/21
за позовом ОСОБА_1
до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
14.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі - Залізничний відділ соцзахисту; відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020, 2021 рр.;
- зобов'язати Залізничний відділ соцзахисту здійснити перерахунок та виплату недоплаченої разову грошову допомогу до 5 травня як інваліду війни II групи за 2020, 2021 рр. у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 15.06.2021 роз'єднав позовні вимоги за 2020 та 2021 рік; вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік виділено в самостійне провадження.
Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 25.06.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2021, повернув ОСОБА_1 позовну заяву.
15.11.2021 ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, що надійшла до Верховного Суду 17.11.2021, в якій із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2021, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій не встановили, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Строк для звернення до суду розпочинається з моменту отримання суб'єктом владних повноважень заяви особи, яка реалізує право на соціальний захист. Право на перерахунок та виплату щомісячної разової грошової допомоги є абсолютним, а позов може бути подано без обмеження будь-яким строком, при цьому, покликається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 164/1904/14-ц, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18, у рішенні Верховного Суду від 15.02.2018 у зразковій справі № 820/6514/17, у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 338/952/17, від 27.03.2018 у справі № 127/19672/17, від 24.11.2020 у справі № 815/460/18, від 24.04.2018 у справі № 646/6250/17, від 30.10.2018 у справі № 493/1867/17, від 22.01.2019 у справі № 201/0087/17, від 29.11.2019 у справі № 642/7479/16-а, від 30.01.2020 у справі № 554/5119/16-а, від 23.07.2020 у справі № 761/28365/16-а.
Скаржник пропустив строк на касаційне оскарження, передбачений ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки оскаржувана постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалена 02.09.2021, складена 06.09.2021, строк на подання касаційної скарги закінчився 06.10.2021.
ОСОБА_2 заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що копію постанови від 02.09.2021 отримав 20.10.2021, на підтвердження чого надав копію зазначеного судового рішення із відмітною суду про її виготовлення (20.10.2021).
Зважаючи на документальне підтвердження дати отримання копії судового рішення, Суд вважає, що ОСОБА_2 слід поновити строк на касаційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 329 КАС України.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Частиною 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, з огляду на ч. 2, 3, 4 статті 123 КАС України є: повернення позовної заяви до відкриття провадження у справі чи залишення позовної заяви без розгляду у разу виявлення факту пропуску строку після відкриття провадження у справі.
Спір у цій справі стосується дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з нездійснення позивачу виплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 року як учаснику бойових дій.
Верховний Суд у п. 43, 44 постанови від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 сформулював висновок щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України, у категорії подібних адміністративних справ щодо обчислення, призначення, перерахунку соціальних виплат, про те, що: «<…> для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.».
«<…> отримання позивачем листа відповідача <…> у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.».
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що строк на звернення ОСОБА_2 до суду із вимогами про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання перерахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік відповідно до ч. 4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід обраховувати з 30.09.2020 допоки позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Такий висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відповідає та узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Щодо покликання скаржника на незастосування судами попередніх інстанцій інших висновків про застосування норм права, Суд виходить з такого.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
У такому разі, у питанні обчислення строків звернення до суду щодо перерахунку соціальних виплат слід керуватися правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Водночас, висновки щодо застосування норм права, сформульовані у постановах Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 164/1904/14-ц, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 у неподібних правовідносинах.
З огляду на викладене, Суд вважає, що правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій ч. 3 ст. 123 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За викладених обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2021 слід визнати необґрунтованою, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України.
Керуючись ст. 328, 332, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Клопотання про поновлення строку задовольнити. Поновити строк на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі № 380/9567/21.
3. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб