про відмову у відкритті касаційного провадження
06 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 160/10651/20
адміністративне провадження № К/9901/36560/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року (суддя Луніна О.С.) та
постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року (колегія у складі суддів Панченко О.М., Іванова С.М., Чередниченка В.Є.)
у справі № 160/10651/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
04.09.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровський області щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Дніпровського апеляційного суду від 19.03.2020 № 04.2/54/20-с, починаючи виплату з 18.02.2020 у розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, виходячи з його фактичного розміру, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум, з подальшим перерахунком раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 23.10.2020 задовольнив частково позов:
- визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровський області щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 ;
- зобов'язав ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Дніпровського апеляційного суду від 19.03.2020 № 04.2/54/20-с, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи виплату з 19.02.2020;
- відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог;
- стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн.
23.11.2020 зазначене судове рішення набрало законної сили.
У лютому 2021 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення від 23.10.2020.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 25.02.2021, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 повернув ОСОБА_1 без розгляду заяву про встановлення судового контролю.
У серпні 2021 року позивач подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Верховний Суд ухвалою від 23.09.2021 повернув касаційну скаргу.
07.10.2021 ОСОБА_1 вдруге подала до Суду касаційну скаргу, в якій із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що при поданні документів до суду в електронній формі згідно з ч. 9 ст. 44 КАС України була звільнена від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи. Суд апеляційної інстанції послався на зміни до КАС України, внесені Законом України від 27.04.2021 № 1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи», що не були чинними на момент прийняття оскаржуваної ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд ухвалою від 26.10.2021 залишив касаційну скаргу без руху.
15.11.2021 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , подала до Суду квитанцію від 12.11.2021 № 0.0.2337725261.1 про сплату судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
Таким чином, скаржник усунув недолік, який слугував підставою для залишення касаційної скарги без руху.
ОСОБА_1 пропустила строк на касаційне оскарження, передбачений ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки оскаржувана постанова Третього апеляційного адміністративного суду ухвалена (складена) 14.06.2021, строк на подання касаційної скарги закінчився 14.07.2021.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Клопотання обґрунтовує тим, що 09.07.2021 отримала копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021; оскаржила 09.07.2021 постанову суду апеляційної інстанції в касаційному порядку; 05.10.2021 отримала копію ухвали Суду від 23.09.2021 про повернення касаційної скарги; усунувши недоліки касаційної скарги 07.10.2021 вдруге подала касаційну скаргу. На підтвердження цих обставин надала копію конверту із Третього апеляційного адміністративного суду з ідентифікатором 4900091642498, копію конверту із Верховного Суду з ідентифікатором 0102934649840.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого.
Після того, як Верховний Суд ухвалою від 20.10.2021 повернув касаційну скаргу, ОСОБА_1 не допустила безпідставного зволікання реалізації свого процесуального права, упродовж двох днів подала вдруге касаційну скаргу.
Зважаючи на викладене, Суд вважає, що строк на подання касаційної скарги слід поновити відповідно до ч. 3 ст. 329 КАС України.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
З огляду на ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про повернення заяви після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Водночас, ч. 3 ст. 333 КАС України обумовлено, що Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Тобто, можливість касаційного оскарження таких судових рішень залежність від необхідності ухвалення Судом за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
ОСОБА_1 оскаржує ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 після її перегляду в апеляційному порядку.
Зазначеною ухвалою суд першої інстанції повернув їй заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 23.10.2020.
Підставою для повернення заяви стало те, що ОСОБА_1 не надала доказів направлення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду іншим учасникам справи.
ОСОБА_1 аргументує скаргу тим, що вона не мала такого обов'язку відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України (у редакції, чинній до 26.05.2021).
Разом з тим, не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах норм процесуального права.
У свою чергу, ч. 9 ст. 44 КАС України в редакції Закону України від 27.04.2021 № 1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» зазнала змін шляхом викладення у новій редакції.
Тому, у випадку відкриття касаційного провадження та формулювання висновку щодо застосування нечинної редакції ч. 9 ст. 44 КАС України рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не матиме значення для формування надалі єдиної правозастосовної практики.
За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити відповідно до ч. 3 ст. 333 КАС України.
Зазначене не позбавляє ОСОБА_1 права повторно подати до суду першої інстанції заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2020, що не є обмеженнями у доступі до правосуддя у розумінні ст. 55 Конституції України.
Керуючись ст. 332, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Клопотання про поновлення строку задовольнити. Поновити строк на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 160/10651/20.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя О.П. Стародуб