Справа №263/3585/21
Провадження №2/263/2214/2021
06 грудня 2021 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Соловйова О.Л.,
при секретарі Кирилюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Калініченко Артема Володимировича, в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
23.03.2021, адвокат Калініченко А.В., на підставі правової угоди з ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом в інтересах останньої до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_2 , який навчається у Львівському національному університеті ім. І.Франка на денній формі навчання на контрактній основі, та потребує матеріальної допомоги до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення ним 23 років. Відповідач ухиляється від його утримання, добровільно матеріальної допомоги на навчання не надає. Просив стягнути з відповідача аліменти на її користь в розмірі 4000 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до 30.06.2024, але не більше 23 років за умов продовження навчання.
28.05.2021 Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області, під головуванням судді Шевченко О.А., ухвалено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_2 , аліменти у розмірі 2393грн., щомісячно, починаючи з 23.03.2021 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років. Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 908грн.
Ухвалою суду від 20.07.2021, заочне рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28.05.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, скасовано. Призначено справу до розгляду, в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
18.03.2021 на адресу суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки за станом здоров'я є особою з інвалідністю 3 групи та не в змозі надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, яка продовжує навчання. Звернув увагу суду на забезпеченість повнолітнього сина житлом, який є співвласником квартири разом із матір'ю, останні отримують дохід від здачі житла в оренду. Просив врахувати наявність інших утриманців, оскільки сплачує позивачки аліменти у розмірі 2000 грн на утримання іншої неповнолітнього дитини.
Проколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.09.2021, за розпорядженням керівника апарату суду №322 через завершення повноважень судді Шевченко О.А., справа передана на розгляд судді Соловйову О.Л.
22.11.2021 представник позивача - адвокат Калініченко А.В. в судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, за зверненням до суду клопотав про розгляд справи без його участі.
Розглянувши матеріали позовної заяви, оцінивши докази у сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Сихівського районного суду м.Львіва від 28.08.2018 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 20.10.2001 у Маріупольському міському відділі РАГС Донецького ОУЮ, розірвано. (а.с.12-13).
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 видане відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м.Маріуполя 12.12.2002, актовий запис №1168, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . (а.с.41).
ОСОБА_2 є студентом 1 курсу, Львівського національного університету ім.І.Франка, денного відділення за контрактом, факультет культури і мистецтв, що підтверджується відповідної довідкою навчального закладу №218 від 17.02.2021. (а.с.19).
Відповідно до договору про надання освітніх послуг №1864с-20 від 07.09.2020, укладеного між ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 з Львівським національним університетом ім.І.Франка, форма навчання позивача є денною та вартість навчання за рік складає 19 962 грн. Термін навчання - 3 роки 10 місяців, загальна вартість 79 848грн (а.с.18).
Відповідно до квитанції ПрАТ «ПриватБанк» №Р24А877849929С22915 від 12.01.2021 ОСОБА_1 здійснила оплату навчання в сумі 9981грн. (а.с.20).
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
Згідно ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Із аналізу положень зазначеної норми права вбачається, що обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують вчитися виникає лише при наявності у сукупності таких юридичних фактів: досягнення дитиною 18 років але не більше 23 років; продовження навчання; потреба у матеріальній допомозі у зв'язку із навчанням; наявність можливості у батьків надавати допомогу.
При цьому суд враховує, що, особи, які досягли 18 років є повнолітніми, отримують повну дієздатність і можуть самостійно піклуватися про себе, якщо це потрібно. Тому законодавець і передбачив, з одного боку, обов'язок батьків утримувати повнолітніх сина або доньку, які продовжують навчання, оскільки це дозволить їм отримати освіту, але передбачив, що такий обов'язок виникає лише тоді, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу, оскільки було б нерозумним ставити в скрутне матеріальне становище одну повнолітню людину в цілях утримання іншої повнолітньої працездатної людини.
У контексті обставин цієї справи, суд враховує можливість утримання й матір'ю повнолітнього сина.
Таким чином, з огляду на спільний обов'язок батьків щодо утримання повнолітньої дитини на період продовження навчання, суд визначає розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, який би був справедливим і не накладав би непропорційний фінансовий тягар на нього, у силу чого має можливість забезпечувати своє життя також самостійно.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.02.2016 у справі № 6-1296цс15, при визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина в твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Також, суд враховує положення справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів; нормативно-правовий акт № 3 від 15.05.2006 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі. Навчання дитини має бути її основним заняттям, отже якщо дитина навчається на заочному відділенні і має можливість працювати та заробляти собі на життя, обов'язку батьків утримувати таку дитину не виникає; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Тобто батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину.
Аналіз ст.ст. 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Суд дійшов висновку про можливість стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, судом не встановлено.
Домовленості між батьками щодо способу утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та порядку сплати аліментів у позасудовому порядку не досягнуто.
Враховуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову, визначивши стягнення аліментів з відповідача на утримання повнолітнього сина у розмірі 500грн щомісячно, до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років. Вказане рішення судом приймається з огляду на стан здоров'я відповідача, який є особою з інвалідністю 3 групи з дитинства, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 виданого 06.08.2015, із терміном дії довічно. (а.с.73) Твердження відповідача про сукупний щомісячний дохід у розмірі 4022,37грн., з який він сплачує 2000грн на користь позивачки на утримання іншої неповнолітньої дитини, не спростовані в залі судового засідання. Відомості про здійснення відповідачем пасажирських перевезень в режимі таксі, за використанням онлайн сервісу Uklon, не надають можливості стверджувати про регулярне отримання певного розміру додаткового доходу, для визначення розміру аліментів, які останній має можливість сплачувати. При визначенні розміру аліментів, суд опирається на підтвердженні документально потреби ОСОБА_2 , пов'язані із навчальним процесом. Окрім, договору про надання платної освітньої послуги, інших підтверджених витрат на: проживання, проїзд, харчування, тощо, суду представлено не було. Так само, як не спростовані твердження відповідача про отримання доходу з оренди житла, власником якого являються позивачка та дитина на користь якої стягуються аліменти. Право власності останніх документально підтвердженого витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформований станом на 07.07.2021. (а.с.103) Разом з тим, зазначені доводи відповідача щодо отримання позивачем інших доходів, не доведено достатніми доказами, а є його припущеннями, на яких ґрунтуватися доказування не може в силу цивільного процесуального законодавства.
Відомості про витрати на лікування ОСОБА_2 , судом не приймаються до уваги, оскільки зазначені витрати не носять систематичний характер, захворювання не є хронічними, та такими, що потребують постійного медикаментозного забезпечення. Витрати пов'язані із лікуванням, є додатковими витратами на дитину, що підлягають стягненню окремо в порядку ст. 185 СК України
Разом з тим, визначаючи наявність можливості у відповідача сплачувати аліменти, суд враховує сплату останнім аліментів на утримання іншої неповнолітньої дитини у розмірі 2000грн., що майже дорівнює половині щомісячного доходу відповідача. Тому з огляду на обов'язок обох батьків утримувати своїх дітей, звільнення відповідача від витрат пов'язаних із навчальним процесом, які несе мати дитини, оскільки остання проживає з нею разом, буде несправедливим та таким створює дисбаланс у виховній ролі обох батьків.
Водночас, представником позивачки доведено, що спільна дитина після набуття повноліття продовжує навчатися, та рік навчання коштує 19 962 грн., відповідно до Договору про надання освітніх послуг, плата за які вноситься позивачем (а.с.18). ОСОБА_2 навчається на денній формі навчання, що позбавляє його можливості працювати та отримувати самостійний дохід, а навчання потребує додаткових витрат. Опираючись на документально підтверджених витратах пов'язаних із навчальним процесом, які не перевищують 1000грн на місяць, суд вважає справедливою та обґрунтованою суму аліментних зобов'язань батька дитини у розмірі 500грн, щомісячно, починаючи з 23.03.2021 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.
Крім того, відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Крім того, на підставі ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 908 гривень.
Керуючись ст.ст.180-183, 191 СК України, ст.ст.12, 13, 141, 263, 265, 280-283, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 - адвоката Калініченко Артема Володимировича, в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_2 , аліменти у розмірі 500грн, щомісячно, починаючи з 23.03.2021 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 908грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачі: Калініченко Артем Володимирович , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце перебування: АДРЕСА_1 тел. НОМЕР_4 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 тел. НОМЕР_6 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 тел. НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 тел. (представника) НОМЕР_9 .
Суддя: О. Соловйов