ф
06 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 580/5781/20
адміністративне провадження № К/9901/42897/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 580/5781/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення індексації грошового забезпечення,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 19 жовтня 2020 року включно;
- стягнути з відповідача індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із розрахунку базового місяця для нарахування індексації січня 2008 року у сумі 85 335 грн. 03 коп.;
- стягнути з відповідача індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 19 жовтня 2020 року із розрахунку базового місяця для нарахування індексації березня 2018 року та фіксованої індексації, яка нарахована за березень 2018 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 у сумі 121 821 грн. 40 коп.
06 червня 2021 року рішенням Черкаського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.
Зобов'язано військову частину нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовлено.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції військовою частиною НОМЕР_1 подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 25 листопада 2021 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є протиправність дій відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 19 жовтня 2020 року включно.
Суди попередніх інстанцій установили, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та згідно витягу з наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №229 від 19 жовтня 2020 року позивач 19 жовтня 2020 року був виключений зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.
З наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №229 від 19 жовтня 2020 року вбачається, що наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) №662 від 08 жовтня 2020 року позивач був звільнений з військової служби у запас.
З листа військової частини НОМЕР_1 №350/205/192/62/444 від 03 грудня 2020 року вбачається, що відповідач в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення. У березні 2016 року позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення за грудень 2015 року у сумі 507 грн. 22 коп.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України “Про запобігання корупції” (на час відкриття провадження у справі судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Оскаржуючи судове рішення, прийняте у справі незначної складності та розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувана постанова суду апеляціної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
А саме, у касаційній скарзі відповідач вказує, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи.
Твердження заявника касаційної скарги, що справа становить значний суспільний інтерес, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.
Таким чином, оскаржуючи судове рішення, прийняте у справі незначної складності та розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач у касаційній скарзі не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , як у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 580/5781/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення індексації грошового забезпечення,
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді В.Е. Мацедонська
О.Р. Радишевська