ф
06 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 560/995/21
адміністративне провадження № К/9901/37532/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 560/995/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області, Державної служби України з питань праці про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, Державної служби України з питань праці в якому просив::
-визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці від 04.01.2021 №2-кт "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- визнати протиправним та скасувати наказ Хмельницького Управління Держпраці у Хмельницькій області від 04.01.2021 №1-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- зобов'язати Державну службу України з питань праці, Управління Держпраці у Хмельницькій області видати накази про поновлення позивача на посаді заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області з 05.01.2021;
- стягнути з Управління Держпраці у Хмельницькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.01.2021 по теперішній час;
- Управлінням Держпраці у Хмельницькій області відшкодувати моральну (немайнову) шкоду в сумі п'ятдесят тисяч гривень.
04 червня 2021 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано наказ Державної служби України з питань праці від 04.01.2021 №2-кт "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Скасовано наказ Хмельницького Управління Держпраці у Хмельницькій області від 04.01.2021 №1-к "Про звільнення ОСОБА_1 , ".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області з 05.01.2021.
Зобов'язано Управління Держпраці у Хмельницькій області виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.01.2021 по 07.06.2021.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
13 вересня 2021 року постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги Управління Держпраці у Хмельницькій області та Державної служби України з питань праці залишені без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Змінено рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року.
Абзац п'ятий резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: «Стягнути з Управління Держпраці у Хмельницькій області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 05.01.2021 року по 17.06.2021 року в розмірі 74421,80 грн.».
В решті позовних вимог рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року залишено без змін.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 18 жовтня 2021 року.
02 листопада 2021 року ухвалою Верховного Суду зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
На виконання вимог зазначеної ухвали Верховного Суду позивачем надіслано касаційну скаргу у новій редакції, яку зареєстровано у Верховному Суді 18 листопада 2021 року.
У касаційній скарзі у новій редакції позивачем зазначено, що вона подана на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Покликаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги зазначає, що судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи не враховані правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 820/5932/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Проте, в касаційній скарзі позивачем не наведено, які саме норми права (пункт, частина, стаття) застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у зазначених постановах Верховного Суду.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
При цьому, скаржник акцентує увагу на зазначених постановах Верховного Суду та не доводить, що правовідносини у цій справі та у справах №820/5932/16, №826/808/16 є подібними.
Суд зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб'єктний склад, об'єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.
Також в касаційній скарзі у новій редакції позивачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що апеляційним адміністративним судом при розгляді даної справи порушено норми процесуального права, зокрема, не розглянуто клопотання про витребування доказів
Проте, у касаційній скарзі позивач конкретно не зазначено , які саме документи просив витребувати та яким чином вони могли вплинути на вирішення спору по суті.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням позивачем у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених конкретним пунктом частини четвертої статті 328 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали позивач не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, щодо зазначення підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
За приписами частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 560/995/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області, Державної служби України з питань праці про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів та моральної шкоди- повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді В.Е. Мацедонська
С.А. Уханенко