06 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 620/5091/21
адміністративне провадження № К/9901/43958/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі №620/5091/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:
визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 19 грудня 2017 року по 20 червня 2019 рік;
зобов'язати в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 19 грудня 2017 року по 20 червня 2019 рік, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 19 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 20 червня 2019 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 грудня 2015 року по 19 грудня 2017 рік;
зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 19 грудня 2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за грудень 2015 року;
зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за грудень 2015 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 18 грудня 2017 рік;
зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 18 грудня 2017 рік;
визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_2 щодо не нарахування та виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 19 грудня 2017 року по 20 червня 2019 рік;
зобов'язано в/ч НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 19 грудня 2017 року по 20 червня 2019 рік включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 19 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 рік - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 20 червня 2019 рік - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Згідно із частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Згідно із пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Спір у зазначеній справі виник щодо проведення індексації грошового забезпечення позивача під час перебування на публічній службі.
З ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року вбачається, що справу №620/5091/21 судом першої інстанції призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі рішення касаційному оскарженню не підлягають.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі №620/5091/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіМ.В. Білак О.А. Губська О.В. Калашнікова