Справа № 640/21868/20
про залишення апеляційної скарги без руху
03 грудня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Ключкович В.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 травня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частиною 1 статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вперше апеляційна скарга була подана апелянтом 29 червня 2021 року відповідно до дати на штемпелі вхідної кореспонденції ОАС м. Києва.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору, (а.с.95-96) а, в подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.(а.с.112-113).
Апеляційну скаргу апелянтом подано повторно до суду першої інстанції 10 листопада 2021 року.
Таким чином апелянтом був пропущений строк апеляційного оскарження, визначений в статті 295 КАС України.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. Дане клопотання обгрунтоване тим, що на момент подання апеляційної скарги вперше відповідач був позбавлений можливості сплатити судовий збір, а тому він звертається повторно до суду зі скаргою до якої доданий документ про сплату судового збору (платіжне доручення № 1545 від 04 листопада 2021 року на суму 1261,20 грн.). Отже, за твердженням представника апелянта, є всі підстави для відкриття апеляційного провадження.
Проте, суд звертає увагу відповідача, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у адміністративній справі 819/1224/15-а.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.
Дослідивши клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає що, воно є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Крім того, суд не вбачає поважних підстав для задоволення клопотання та поновлення пропущеного строку на оскарження рішення і з огляду на відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, оскільки невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення.
Також, суд звертає увагу, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскаржені судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Колегія суддів звертає увагу, відповідача на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19, зокрема: "На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС....
Велика Палата погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції, адже особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення."
Згідно ч. 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 КАС України, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із статтею 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.
Керуючись ч.3 ст. 298, п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, -
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Роз'яснити апелянту, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя В.Ю.Ключкович