Справа № 640/17968/19
про залишення апеляційної скарги без руху
03 грудня 2021 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Парінов А.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма У А" до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач 1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апелянтом подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке обґрунтоване тим, що первинну апеляційну скаргу подано в межах апеляційного оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, що Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято Рішення 08 лютого 2021 року в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).
Первинну апеляційну скаргу апелянтом подано на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року до суду першої інстанції 11 березня 2021 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Ухвала вмотивована тим, що до апеляційної скарги не додано квитанції про сплату судового збору, після спливу терміну для усунення недоліків апеляційної скарги.
Повтору апеляційну скаргу апелянтом подано (направлено) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року до суду першої інстанції та зареєстровано 28 травня 2021 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Ухвала вмотивована тим, що до апеляційної скарги не додано квитанції про сплату судового збору, після спливу терміну для усунення недоліків апеляційної скарги.
Втретє апеляційну скаргу апелянтом подано на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року до суду апеляційної інстанції 12 жовтня 2021 року.
Згідно із статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження з огляду на наступне.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено, - лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Виходячи з цього, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення, з огляду на неповажність зазначених підстав.
Так, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення, звільнення від сплати судового збору в зв'язку з неналежним фінансуванням.
Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання апелянта про відстрочення, звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збора, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збора у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору встановлений статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI у чинній редакції (далі - Закон). Скаржник до цього переліка не відноситься.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збора, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону.
Частиною 1 цієї правової норми передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збора на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зокрема, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Положеннями частини 2 статті 8 Закону закріплено, що суд може зменшити розмір судового збора або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як убачається зі зміста апеляційної скарги, у якості підстави для звільнення від сплати судового збора відповідач посилається на Закон України "Про джерела фінансування державної влади".
Проте, наведений довод суд до уваги не приймає, адже однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збора.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст.ст. 295-297 КАС, судом встановлено наступне.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на час подання апеляційної скарги) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону (в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції) ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру юридичною особою складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано юридичною особою складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2019 приписами Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 17289,00 грн. (11526,00*150).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, якою передбачено, що у разі якщо позовну заяву (апеляційну скаргу) подано без додержання вимог, встановлених цим Кодексом, суддя протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви (апеляційної скарги) постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Приписами ч.2 ст. 169 КАС України регламентовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд зазначає, що вказані у даній ухвалі недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали:
- надати вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку (пропуску строків) на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин;
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 17289,00 грн. (сплаченого за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача:UA638999980313171206081026007; Код класифікації доходів бюджету: 22030101).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 169, 295-298, 325, 328 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотань Головному управлінню ДПС у м.Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху - надіслати апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Б. Парінов