29 листопада 2021 р.Справа № 480/1785/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
представник відповідача Дідоряк М.Г.
представник відповідача Скутор К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2021, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, м. Суми, повний текст складено 29.06.21 року по справі № 480/1785/21
за позовом Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації
до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Любострой"
про визнання протиправним та скасування висновку,
Позивач, Департамент капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації, звернувся із позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-08-14-007566-a від 18.02.2021 ідентифікатор моніторингу в електронній системі закупівель UА-М-2021-01-29-000015.
Протокольною ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Любострой.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 р. позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосуванням норм матеріального права, а саме: Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про публічні закупівлі», Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем 18.02.2021 затверджено та оприлюднено в електронній системі закупівель висновок ID:UA-2020-08-14-007566-а ідентифікатор моніторингу в електронній системі закупівель UА-М-2021-01-29-000015 про результати моніторингу процедури закупівлі з предметом: реконструкція приймального відділення екстреної невідкладної медичної допомоги КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» в м.Охтирка. За висновком відповідача позивачем допущено ряд порушень (а.с. 19-20).
З висновку встановлено, що під час моніторингу відповідачем проаналізовано: річний план закупівель на 2020 рік позивача; оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету Замовника із змінами від 31.08.2020 № 103 (далі - тендерна документація); реєстр отриманих тендерних пропозицій; тендерну пропозицію учасника ТОВ «Любострой»; протокол засідання тендерного комітету Замовника від 14.09.2020 № 123, від 05.10.2020 № 145; повідомлення про намір укласти договір від 14.09.2020; договір від 30.09.2020 № 36 (далі - Договір № 36); додаткові угоди від 30.11.2020 № 1 та від 31.12.2020 № 2 до Договору № 36; повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю від 05.10.2020, від 01.12.2020, від 04.01.2021; пояснення Замовника, надане через електронну систему закупівель від 15.02.2021.
За результатами аналізу питання відповідності тендерної пропозиції умовам тендерної документації встановлено, що позивач визнав переможцем торгів учасника ТОВ «Любострой», пропозиція якого не відповідала умовам тендерної документації, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 Розділу III тендерної документації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, останній повинен надати у складі своєї пропозиції довідку про наявність обладнання та матеріальної-бази у вигляді наведеної таблиці з інформацією про наявне (наявні) виробниче (виробничі) приміщення із зазначенням його (їх) найменування, виробничого призначення, місця розташування, підстав користування (власне чи орендоване). Для документального підтвердження наявності приміщення (приміщень) учасник повинен надати копію (копії) документа (документів), що підтверджують право власності або право користування зазначеним (зазначеними) учасником приміщеннями: витягу про реєстрацію права власності/інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права, або договору оренди. Водночас, пункт 1 розділу III тендерної документації передбачає, що у разі, якщо учасник не подає будь-який документ, що вимагається тендерною документацією, то він надає лист-роз'яснення в довільній формі, в якому зазначає законодавчі підстави ненадання відповідних документів.
Однак, як зазначив відповідач, учасник ТОВ «Любострой» у наданій ним довідці про наявність обладнання та матеріально-технічної бази від 31.08.2020 вих. № 590 не зазначив жодної інформації про наявність виробничих приміщень, а також не надав документів, що підтверджують право власності чи право користування учасником приміщеннями, або лист-роз'яснення щодо підстав ненадання відповідних документів, що не відповідає вимогам пунктів 1 і 5 Розділу III тендерної документації.
Крім того, відповідно до пункту 5 розділу III тендерної документації для документального підтвердження кваліфікаційного критерію наявності фінансової спроможності, учасник має надати копію фінансового звіту за два попередні роки. Водночас, у пункті 1 розділу III тендерної документації зазначено, що в складі тендерної пропозиції учасниками додатково надається оригінал або копія останнього затвердженого звіту про фінансовий стан (форма №1 Баланс або форма №1м Баланс або форма №1мс Баланс) з документом, що підтверджує його реєстрацію у податковому органі, з довідкою про вартість чистих активів відповідно до наданого звіту.
Так, ТОВ «Любострой» у складі своєї пропозиції не надав копію фінансового звіту за 2018 рік та довідку про вартість чистих активів відповідно до останнього затвердженого звіту про фінансовий стан або лист-роз'яснення щодо підстав ненадання відповідних документів, чим не дотримав вимог пунктів 1 і 5 розділу III тендерної документації. З огляду на зазначене, на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив учасника ТОВ «Любострой», як такого, що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону, а визнав його переможцем та уклав з ним договір про закупівлю.
В констатуючій частині висновку зазначено, що у зв'язку з встановленням порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2,5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» позивача зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументувати заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Не погоджуючись із вищевказаним висновком відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформлені тендерної документації, у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи ТОВ «Любострой» та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (далі за текстом Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно із пп. 3 п. 4 Положення про Державну аудиторську службу України, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.
Згідно із ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи. Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов'язково зазначаються: найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 7-1 цього Закону, або за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації.
Як вбачається з оскаржуваного висновку, відповідачем встановлено, що позивач визнав переможцем торгів учасника ТОВ «Любострой», пропозиція якого не відповідала умовам тендерної документації, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 Розділу III тендерної документації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, останній повинен надати у складі своєї пропозиції довідку про наявність обладнання та матеріальної-бази у вигляді наведеної таблиці з інформацією про наявне (наявні) виробниче (виробничі) приміщення із зазначенням його (їх) найменування, виробничого призначення, місця розташування, підстав користування (власне чи орендоване). Для документального підтвердження наявності приміщення (приміщень) учасник повинен надати копію (копії) документа (документів), що підтверджують право власності або право користування зазначеним (зазначеними) учасником приміщеннями: витягу про реєстрацію права власності/інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права, або договору оренди. Водночас, пункт 1 розділу III тендерної документації передбачає, що у разі, якщо учасник не подає будь-який документ, що вимагається тендерною документацією, то він надає лист-роз'яснення в довільній формі, в якому зазначає законодавчі підстави ненадання відповідних документів.
Однак, як зазначає відповідач, учасник ТОВ «Любострой» у наданій ним довідці про наявність обладнання та матеріально-технічної бази від 31.08.2020 вих. № 590 не зазначив жодної інформації про наявність виробничих приміщень, а також не надав документів, що підтверджують право власності чи право користування учасником приміщеннями, або лист-роз'яснення щодо підстав ненадання відповідних документів, що не відповідає вимогам пунктів 1 і 5 Розділу III тендерної документації.
Крім того, відповідно до пункту 5 розділу III тендерної документації для документального підтвердження кваліфікаційного критерію наявності фінансової спроможності, учасник має надати копію фінансового звіту за два попередні роки. Водночас, у пункті 1 розділу III тендерної документації зазначено, що в складі тендерної пропозиції учасниками додатково надається оригінал або копія останнього затвердженого звіту про фінансовий стан (форма №1 Баланс або форма №1м Баланс або форма №1мс Баланс) з документом, що підтверджує його реєстрацію у податковому органі, з довідкою про вартість чистих активів відповідно до наданого звіту.
Так, ТОВ «Любострой» у складі своєї пропозиції не надав копію фінансового звіту за 2018 рік та довідку про вартість чистих активів відповідно до останнього затвердженого звіту про фінансовий стан або лист-роз'яснення щодо підстав ненадання відповідних документів, чим не дотримав вимог пунктів 1 і 5 розділу III тендерної документації. З огляду на зазначене, на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив учасника ТОВ «Любострой», як такого, що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону, а визнав його переможцем та уклав з ним договір про закупівлю.
Щодо виявлених під час моніторингу закупівлі порушень, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 16 Закону «Про публічні закупівлі», замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Абзацом 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Щодо не надання ТОВ «Любострой» у складі своєї пропозиції копії фінансового звіту за 2018 рік та довідки про вартість чистих активів відповідно до останнього затвердженого звіту про фінансовий стан або лист-роз'яснення щодо підстав ненадання відповідних документів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 5.2. пункту 5 розділу III Тендерної документації: 4) для документального підтвердження наявності фінансової спроможності, учасник має надати копію фінансового звіту за два попередні роки. У разі якщо обсяг річного доходу (виручки) учасника менше ніж 30% від очікуваної вартості предмета закупівлі, замовник має право відхилити таку тендерну пропозицію.
Якщо учасник є новоствореним, надається довідка у довільній формі з викладенням обставин, що обгрунтовують відсутність у нього документів щодо фінансової спроможності та достатнього обсягу річного доходу (виручки) (арк. 12 Тендерної документації).
Отже, головною вимогою відповідності фінансової спроможності учасника умовам тендерної документації є умова, щоб розмір річного доходу складав не менше 30 % від очікуваної вартості предмету закупівлі.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Любострой» у складі тендерної пропозиції були надані: податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2018 р., податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2019 р., фінансова звітність мікропідприємства станом на 31.12.2019 в якій відображена інформація щодо даних звітного 2019 року та попереднього 2018 р. (а.с.22-25).
Позивач зазначив, що в 5 рядку розділу II «Дохід, що підлягає оподаткуванню» податкової декларації за 2018 р. зазначена загальна сума доходу за 2018 рік в розмірі 5 396 928,21 грн.
З огляду на те, що очікувана вартість робіт за предметом закупівлі «Реконструкція приймального відділення екстренної невідкладної медичної допомоги КНП ОМР "Охтирська ЦРЛ" по вул. Петропавлівська, 15 в м. Охтирка Сумської області» складала 1 768 000,00 грн., 30% від неї становить 530 400,00 грн.
На підставі таких розрахунків Департаментом капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації було зроблено висновок, що фінансова спроможність учасника, згідно з його податковою звітністю за 2018 рік, повністю відповідає вимогам тендерної документації.
В свою чергу, відповідачем не доведено, що документи, які відображають фінансовий стан учасника закупівлі, не були надані.
Колегія суддів вважає хибними посилання відповідача на відсутність довідки про вартість чистих активів, оскільки наявність такого документа не зазначена в тендерній документації.
Стосовно посилання відповідача на те, що ТОВ «Любострой» не зазначив жодної інформації про наявність виробничих приміщень, а також не надав документів, що підтверджують право власності чи право користування учасником приміщеннями, або лист-роз'яснення щодо підстав ненадання відповідних документів, судова колегія наступне.
Відповідно до підпункту 5.2. пункту 5 розділу III Тендерної документації: для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, останній повинен надати у вигляді сканованого чіткого кольорового оригіналу документа або копії документа, саме:
1) Довідка учасника про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, складену за нижченаведеною формою «Довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази».
Для документального підтвердження наявності приміщення (приміщень) повинен надати у складі своєї тендерної пропозиції завірену підписом уповноваженої особи учасника (у разі наявності) копію (копії) документа, що підтверджують право власності або право користування зазначеним (зазначеними) приміщеннями: витягу про реєстрацію права власності/інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права (наданої не раніше дати оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі), або договору оренди, який повинен бути чинним на дату розкриття тендерної пропозиції (арк. 9, 10 Тендерної документації).
Позивач зазначив, що оскільки ТОВ «Любострой» у складі тендерної пропозиції надано довідку від 31.08.2020 вих. № 590 про відсутність приміщення (графа 2 довідки), яке перебуває у власності чи оренді, Замовником не враховувалися (не вимагалися) підтверджуючі документи, зважаючи на те, що в тендерній документації, у тому числі і у зразку довідки зазначено, що дані документи надаються лише в разі наявності приміщення.
Крім того, в наданій довідці відображено перелік діючого обладнання, машин і механізмів із зазначенням їх назв, типу (марки) або моделі, технічного стану та кількості, вказано підстави користування: власне, орендоване, тощо (а.с.21). У довідці також зазначено, що при умові укладення договору на виконання робіт, необхідна додаткова техніка та обладнання будуть закуплені або взяті в оренду.
Згідно інформації, яка розміщена на офіційному сайті https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-08-14-007566-a, ТОВ «Любострой» були надані документи, які підтверджують право користування орендованим майном.
Таким чином, приймаючи рішення про визнання переможцем ТОВ «Любострой», Замовник діяв у відповідності із вимогами чинного законодавства, не порушуючи вимоги підпункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
Щодо зобов'язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що між учасником торгів ТОВ «Любострой», якого визнано переможцем, та Департаментом капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації було укладено договір підряду від 30.09.2020 № 36 з будівництва об'єкту «Реконструкція приймального відділення екстренної невідкладної медичної допомоги КНП ОМР "Охтирська ЦРЛ" по вул. Петропавлівська, 15 в м. Охтирка Сумської області» на суму 1 640 000,00 грн. (а.с. 93-98).
Позивачем надано до суду довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 р., відповідно до якої ТОВ «Любострой» за договором підряду від 30.09.2020 № 36 виконано робіт на суму 1 045 456,39 грн. (а.с. 101)
Тоді як, відповідач у пункті 3 оскаржуваного висновку № UA-М-2021-01-29-000015 від 18.02.2021 року зобов'язав Департамент здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом розірвання договору підряду від 30.09.2020 № 36.
Вирішуючи даний спір суд має виходити, зокрема з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховувати співмірність між виявленим порушенням та засобами його усунення, визначеними відповідачем.
Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, призведе до порушення прав та інтересів третіх осіб та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 120/1297/20-а.
Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівівлі недоліків в оформлені тендерної документації, у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи ТОВ «Любострой» та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.
Таким чином, спірний висновок відповідача № UА-М-2021-01-29-000015 від 18.02.2021 року є таким, що не відповідає критеріям пропорційності, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, отже, підлягає скасування.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року по справі №480/1785/21 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 по справі № 480/1785/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко
Повний текст постанови складено 06.12.2021 року