06 грудня 2021 року справа №200/2006/21-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Гайдара А.В.,
секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л,
за участю: представника позивача - Харченко О.О.,
представника відповідача - Анісімова Д.Д.,
представника 3 особи - Вендичанського С.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 200/2006/21-а (головуючий І інстанції Михайлик А.С., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) за позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Центренерго» про визнання протиправною та скасування постанови,-
Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (далі - ПАТ «Донецькоблгаз», позивач) звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 12.02.2021 року № 232 про дії ПАТ «Донецькоблгаз», спрямовані на недопущення надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України.
Ухвалою суду від 12.04.2021 року до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Центренерго».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2021 року у задоволенні позову відмовлено (т. 2 а.с. 180-185).
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов. Апелянт вважає, що спірна постанова відповідача є регуляторним актом. Третя особа не виконує умови типового договору природного газу від 01.01.2019 року - не здійснює оплату послуг з розподілу природного газу. Третя особа перевищила річну потужність за нормами кодексу ГРМ, спірною постановою відповдіач втрутився в господарську діяльність позивача (т. 2 а.с. 190-194).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечували представники відповідача, 3 особи.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач - ПАТ «Донецькоблгаз» є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 03361075. Позивач здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб, через що у розумінні Закону України «Про ринок природного газу» є оператором газорозподільної системи.
01.01.2019 року між позивачем та ПАТ «Центренерго» (Вуглегірська ТЕС) укладено договір розподілу природного газу шляхом подання заяви-приєднання № 08-158 Т/2019 до типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498. Заявкою від 15.10.2020 року ПАТ «Центренерго» визначив величину замовленої потужності на 2021 рік на рівні 9 250 000,00 куб. м. (а.с. 12-17, 21).
Згідно з актом приймання-передачі послуги розподілу природного газу від 01.02.2021 у січні 2021 року газорозподільне підприємство (позивач) надало замовнику (третя особа) послугу з розподілу природного газу (код ДКПП 35.22) в обсязі 22 012 878,65 куб.м. приведених до стандартних умов, відповідно до Типового договору розподілу природного газу від 01.01.2019 № 08-158Т/2019 (т. 1 а.с. 24).
Відповідно до Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», з метою недопущення надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України та забезпечення захисту споживачів електричної енергії щодо отримання електричної енергії в достатній кількості та за обґрунтованими цінами 12.02.2021 року відповідачем прийнято постанову № 232 «Про дії ПАТ «Донецькоблгаз», спрямовану на недопущення надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України», за п. 1 якої позивачу за умови перевищення фактичного обсягу використання ПАТ «Центренерго» Вуглегірська ТЕС потужності над обсягом річної замовленої потужності здійснити нарахування вартості перевищення річної замовленої потужності з коефіцієнтом 1, з урахуванням положень Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498. Ця постанова набирає чинності з дня прийняття та діє до 12.07.2021 року включно (п.2 Постанови) (т. 1 а.с. 5).
Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначається Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі - Закон № 1540), Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента № 715/2014 від 10.09.2014 року (далі - Положення).
За ч. 1 ст. 1 Закону № 1540 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 1 Положення).
За п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1540 регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: 1) у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;
Державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України "Про природні монополії", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах (ч. 2 ст. 2 Закону № 1540).
Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону № 1540).
Основними принципами діяльності Регулятора є: 1) законність; 2) самостійність і незалежність у межах, визначених законом; 3) компетентність; 4) ефективність; 5) справедливість; 6) прогнозованість та своєчасність прийняття рішень; 7) адресність регулювання; 8) неупередженість та об'єктивність під час прийняття рішень; 9) відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання; 10) недопущення дискримінації; 11) відповідальність за прийняті рішення (ст. 4 Закону № 1540).
Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема: приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема: кодекси систем передачі та розподілу електричної енергії, газотранспортної та газорозподільних систем, кодекси газосховищ та установки LNG, підготовлені операторами, та ініціює внесення змін до них; затверджує типові та схвалює примірні договори відповідно до закону (ч. 1 ст. 17 Закону № 1540).
Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання (п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону № 1540).
НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право: 1) приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій; 2) звертатися до суду з метою захисту інтересів держави, споживачів, суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках з підстав, передбачених законодавством; 3) отримувати безоплатно: від суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках - статистичну звітність в обсязі, порядку і строки, визначені законодавством; від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування - документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, визначені законодавством; 4) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів) до суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках у випадках і розмірах, передбачених законом; 5) складати відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення протоколи про порушення посадовими особами суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках законодавства про природні монополії, електроенергетику, ринок природного газу, про теплопостачання, централізоване водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; 6) приймати в межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими для виконання суб'єктами природних монополій; 7) приймати з питань, що належать до компетенції НКРЕКП, нормативно-правові акти, контролювати їх виконання; 8) створювати та ліквідовувати територіальні органи як структурні підрозділи апарату НКРЕКП, що не мають статусу юридичної особи; 9) залучати вчених та спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розроблення проектів нормативно-правових актів, проведення консультацій та експертиз у сферах енергетики і комунальних послуг; 10) утворювати в разі потреби у межах своєї компетенції робочі групи, консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи (п. 6 Положення).
За ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону № 1540 засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.
Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.
Регулятор на своїх засіданнях: розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суміжних ринків.
Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора.
Разом з переліком питань, що вносяться на розгляд Регулятора, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження та пропозиції, а також вмотивована позиція Регулятора щодо одержаних зауважень.
Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Протокол засідання Регулятора оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше п'яти робочих днів з дня його проведення. Якщо до рішення Регулятора була подана окрема думка члена Регулятора, вона розміщується у публічному доступі як невід'ємна частина протоколу.
За ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу» від 9 квітня 2015 року № 329-VIII (далі - Закон № 329) державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Згідно ст. 40 Закону № 329 розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.
За ст. 41 Закону № 329 Регулятор затверджує кодекс газорозподільних систем за результатами консультацій із суб'єктами ринку природного газу. Оператор газорозподільної системи розміщує кодекс газорозподільних систем на своєму веб-сайті.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначені Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 року № 2494.
За п.п. 1, 2 Глави 1 Розділу 6 Кодексу суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Порядок розрахунків за договором розподілу природного газу визначений главою 6 розділом 6 Кодексом газорозподільних систем.
За п. 1 цього розділу розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Згідно абз. 2, 10, 11 п. 2 глави 6 розділу 6 Кодексу розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об'єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.
За п. 3 глави 6 розділу 6 Кодексу у разі здійснення споживачем, що не є побутовим, замовлення річної потужності відповідно до абзацу десятого пункту 2 або абзацу другого пункту 5 цієї глави споживач, що не є побутовим, має право одноразово з 10 липня по 15 вересня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на поточний календарний рік.
У такому випадку Оператор ГРМ здійснює перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу відповідно до пункту 1 цієї глави за весь календарний рік.
Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання.
Споживач, що не є побутовим, оплачує вартість замовленої річної потужності виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Оплата здійснюється виключно грошовими коштами (п.п. 6, 7 Глави 6 Розділу 6 Кодексу).
Типовий договір газорозподілу затверджений постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року.
За п. 6.5 Типового договору у випадку якщо Споживач, що не є побутовим, в установленому Кодексом ГРМ порядку самостійно здійснив замовлення величини річної потужності по всіх його об'єктах (об'єкту) в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік та фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний з моменту перевищення фактичного обсягу над заявленим здійснювати оплату вартості перевищення річної замовленої потужності, величина якої визначається за встановленою цим пунктом формулою.
Під час визначення вартості перевищення річної замовленої потужності передбачено застосування коефіцієнту 1,5 у випадку замовлення потужності споживачем, що не є побутовим.
Визначення фактичного обсягу використання потужності (протягом календарного року) та замовленої Споживачем річної потужності здійснюється сумарно по всіх об'єктах Споживача, що не є побутовим, що знаходяться в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ, крім випадків, передбачених главою 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.
За підсумками місяця, за умови перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом замовленої Споживачем річної потужності, Оператор ГРМ до 12 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг розподілу, здійснює нарахування вартості перевищення та разом із рахунком про сплату вартості перевищення (або в рахунку) надає Споживачеві, що не є побутовим, звіт про фактичне використання потужності та розрахунок вартості перевищення річної замовленої потужності.
Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний здійснити оплату величини вартості перевищення річної замовленої потужності протягом 10 робочих днів з дня надання Оператором ГРМ рахунку на оплату.
Щодо обґрунтованості прийнятого відповідачем рішення № 232 від 12.02.2021, яким обмежено позивача у нарахуванні вартості перевищення фактичного обсягу використання потужності замовленої споживачем річної потужності за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу.
Позивач вважає спірну постанову відповідача регуляторним актом та вважає, що під час її прийняття відповідач порушив порядок її прийняття, визначений Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та ст. 15 Закону України «Про НКРЕКП», якою визначено порядок підготовки рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів.
З наведеного в Законі України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначення терміну «регуляторний акт» виходить, що основною ознакою регуляторного акту є його спрямованість на регулювання певного виду відносин невизначеного кола осіб.
В даному випадку, спірна постанова відповідача № 232 від 12.02.2021 року поширюється виключно на позивача та ПАТ «Центренерго», що свідчить про її адресування визначеному в ній колу суб'єктів. Наведена постанова не встановлює цін чи тарифів, а обмежує застосування підвищеного коефіцієнту у разі визначення вартості обсягу перевищення річної замовленої потужності споживачем позивача - ТЕС ПАТ «Центренерго» в період з 12.02.2021 року по 12.07.2021 року.
Таким чином, спірна постанова немає ознак регуляторного акту, через що до неї не застосовується порядок прийняття, встановлений ст. 15 Закону № 1540.
За ст. 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
З огляду на таке судом не приймаються доводи позивача про порушення відповідачем під час прийняття оскаржуваної постанови положень ст. 15 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та положень закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Оскільки зазначеною постановою не встановлюються ціни (тарифи), посилання позивача на порушення ст. 16 Закону України «Про НКРЕКП» також є необґрунтованими.
На офіційному сайті комісії за адресою https://www.nerc.gov.ua/?id=59002 розміщено обґрунтування до прийняття постанови НКРЕКП «Про дії ПАТ «Донецькоблгаз», спрямовані на недопущення надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України. Згідно з наведеним в обґрунтуванні, питання прийняття постанови, якою передбачено здійснення ПАТ «Донецькоблгаз» нарахування вартості перевищення річної замовленої потужності ПАТ «Центренерго» Вуглегірська ТЕС з коефіцієнтом 1 (за умови перевищення фактичного обсягу використання потужності такими споживачами) запропоновано Департаментом відповідача. Прийняття такого рішення вмотивовано необхідністю реалізації завдань регулятора у сфері електроенергетики щодо забезпечення державної політики у сфері енергопостачання та надійного, безпечного постачання електричної енергії, недопущення обмеження споживання електричної енергії споживачів України та ситуацією, що склалась на ринку електричної енергії з запасами вугілля.
Згідно листа НАЕ «Укренергоо» від 18.01.2021 року № 01/1818 «Щодо ситуації в енергосистемі», адресованого відповідачу, в зимовий період 2020/2021 об'єднана енергетична система України зіткнулася з проблемами, що унеможливлюють забезпечення сталої роботи енергооб'єднання та стабільне електропостачання споживачів - відсутність збалансованого постачання вугілля на теплові електростанції, зростання кількості позапланових ремонтів енергоблоків та неоптимальна ремонтна кампанія енергоблоків атомних електростанцій. Зазначеним листом повідомлено про включення з січня 2021 року в роботу енергоблоків ТЕС ПАТ «Центренерго» на резервному виді палива - природному газі (т. 1 а.с. 89-90).
12.02.2021 відповідачем на підставі звернення НЕК «Укренерго» від 18.01.2021 року щодо незабезпечення тепловими електростанціями гарантованих запасів вугілля, проведено позапланову виїзну перевірку дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та ліцензій, умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії Публічного акціонерного товариства «Центренерго», за наслідком проведення якої складений акт № 78 (т. 1 а.с. 91-128).
Актом встановлено такі порушення:
- ч. 6 статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» через недотримання обов'язку виробників, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення постачання електричної енергії;
- п. 40 п. 2.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії в частині обов'язку ліцензіатів, що виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі;
- п. 4 Розділу 5 Правил про безпеку постачання електричної енергії, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 448 від 27.08.2018 року в частині обов'язку учасників ринку електричної енергії невідкладно повідомляти Міністерство енергетики України, регулятора та оператора системи передач про факти та обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії.
Згідно протоколу засідання комісії відповідача від 12.02.2021 року та відеозапису засідання, після обговорення наведених обставин, комісією зроблено висновок про необхідність прийняття з метою забезпечення безперебійної роботи підприємств енергетичної сфери індивідуального акту з обмеженим строком дії, яким зобов'язати операторів ГРМ, що надають послугу розподілу природного газу ТЕС ПАТ «Центренерго», а саме ПАТ «Київоблгаз» та ПАТ «Донецькоблгаз» здійснювати до 12.07.2021 включно розрахунок плати за перевищення замовленої річно потужності з коефіцієнтом 1 (т. 1 а.с. 129-131).
Обставини, що передували прийняття зазначеного рішення не є спірними між сторонами та свідчать про те, що передумовою включення Вуглегірською ТЕС ПАТ «Центренерго» в роботу енергоблоків на резервному виді палива - природному газі, що спричинило перевищення третьою особою замовленої річної потужності природного газу, обумовлено забезпечити безперебійне постачання електроенергії кінцевим споживачам та недопущення зупинки роботи блоків Вуглегірської ТЕС, яка може спричинити виникнення кризової ситуації в об'єднаній енергетичній системі України.
При прийнятті спірної постанови відповідач дотримався принципу пропорційності, що полягає в її необхідності та достатності для досягнення мети задоволення загальносуспільного інтересу.
Суд не бере до уваги посилання позивача на допущення відповідачем порушення під час прийняття постанови принципу недискримінації, оскільки факт обмеження прийнятим рішенням можливості позивача нараховувати вартість перевищення замовленої потужності із застосуванням підвищеного коефіцієнту за встановлених умов, не свідчить про те, що в даному випадку позивача поставлено в гірші умови, ніж інших операторів газорозподільчої мережі.
Враховуючи компетенцію та повноваження відповідача, визначені Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Законом України «Про ринок природного газу» та встановлені під час судового розгляду справи обставини, що передували прийняттю відповідачем постанови № 232 від 12.02.2017 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відповідність дій відповідача з прийняття постанови ситуації, що склалася на енергетичному ринку та наявним в нього повноважень.
Доводи позивача про отримання ним збитків через прийняття відповідачем оскаржуваного рішення судом також не приймаються, оскільки наявність чи відсутність збитків не визначає правомірність чи неправомірність рішення відповідача та не може бути підставою скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 200/2006/21-а за позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Центренерго» про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 6 грудня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Е.Г. Казначеєв
А.В. Гайдар