06 грудня 2021 року справа №200/10993/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Блохін А.А., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі № 200/10993/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання зарахувати періоди роботи до стажу,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі № 200/10993/21. Апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке. Згідно ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав. Докази, які б підтверджували наявність пільг щодо сплати судового збору, в матеріалах справи відсутні. Відповідно до п.1 ч.5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати мають бути встановлені законом про судовий збір. Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік” з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 2270,00 грн. Згідно пп.2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2). Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, апелянту потрібно сплатити судовий збір в розмірі 1362,00 грн. (908*150%) за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, рахунок отримувача - UA758999980313161206081005630, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації бюджету -22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), відомча ознака: “ 81” Апеляційні адміністративні суди за апеляційною скаргою в справі № 200/5573/21, Перший апеляційний адміністративний суд, а також надати оригінал квитанції про сплату судового збору на адресу суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Крім того, за приписами ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. За приписами ч. 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Апеляційна скарга на рішення місцевого суду від 01 жовтня 2021 року надіслано засобами поштового зв'язку до суду апеляційної інстанції 12 листопада 2021 року, тобто скаргу подано із порушенням 30-денного строку. Відповідач порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначає, що копію оскаржуваного рішення суду податковим органом отримано 02 листопада 2021 року. З цього приводу слід зазначити, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції надійшла на адресу апеляційного суду без матеріалів адміністративної справи, а тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити твердження відповідача щодо дати отримання оскаржуваного рішення суду. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищеозначеного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би підтверджували отримання відповідачем копії оскаржуваного рішення саме 02 листопада 2021 року. Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Ознайомившись із заявленим клопотанням суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав. Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93). Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції після 15.12.2017) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Тобто, зазначена стаття визначає можливість, а не обов'язок звільнення від сплати судових витрат. Тому, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами. З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою. Крім того, суддя-доповідач має зазначити, що відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір” (в редакції після 15.12.2017) вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. 2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Таким чином, суддя-доповідач вважає, що чинним законом встановлено вичерпний перелік щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, а тому підстав для задоволення клопотання щодо відстрочення сплати судового збору відсутні. Крім того, стаття 5 Закону № 3674-VI визначає вичерпний перелік осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору. Оскільки скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, вищевказане обумовлює відмову в задоволенні клопотання апелянта. Керуючись статтями 169, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі № 200/10993/21- залишити без руху. Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору та заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважні підстави та відповідні докази. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог цієї ухвали в частині надання заяви про поновлення строку з наведенням поважних причин, у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою буде відмовлено. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Блохін