ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 грудня 2021 року м. Київ № 640/19145/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме, з 11.06.2020.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позаяк до управління при зверненні було надано всі необхідні документи, що дають право позивачу на призначення пенсії за його заявою, а наведені пенсійним органом підстави для відмови є помилковими та не можуть позбавляти законного права позивача на призначення пенсії за пільговими умовами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2020 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
01.10.2020 до суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому наголошено на тому, що позивачу було правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зв списком № 2 згідно заяви від 11.06.2020, оскільки у нього відсутній необхідний пільговий стаж роботи. Крім того, наголошено на тому, що позивачем не було надано наказу про проведення і результати атестації робочого місця та інших документів, які б підтверджували проведення такої атестації.
09.10.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи, наведені пенсійним органом у відзиві, необґрунтованими та безпідставними.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів даної справи, 11.06.2020 ОСОБА_1 після досягнення пенсійного віку, встановленого пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (57 років) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою встановленого зразка та необхідними документами про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Однак, рішенням від 25 червня 2020 року № 2600-0314-8/83654, відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, та зазначив про те, що згідно рішення комісії, пільговий стаж становить 5 років 1 місяць 8 днів, тобто, відсутній необхідний пільговий стаж роботи, з огляду на що, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно заяви від 11.06.2020 відмовлено.
Позивач вважає рішення щодо відмови в призначенні пенсії протиправним.
Наведене і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (з врахуванням рішення Конституційного Суду від 23 січня 2020 року 1 -р/2020), на пенсію на пільгових умовах мають право працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 2 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам. За цією нормою пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії чоловікам у 57 років - 7 років, 6 місяців.
Так, Списком № 2, затвердженим постановою КМ СРСР від 26.01.1991 № 10, визначена як пільгова посада ливарника пластмас (позиція № 23200000-13399), визначає її шкідливою і вказує, по вона дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно норм ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, по підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до записів трудової книжки, позивач працював ливарником пластмас у період з 14.07.1987 по 15.11.1995.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Матеріалами справи підтверджується, що у період з 10.11.1981 по 26.11.1983, згідно з трудовою книжкою, позивач проходив строкову військову службу. (2 роки, 17 днів).
Таким чином, пільговий стаж позивача складає 10 років, 4 місяці, 19 днів.
Щодо доводів сторони відповідача про атестацію робочих місць, варто зазначити наступне.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 520/15025/16-а, зробила висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому, слід врахувати, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом, не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства, не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Також, не може бути покладено в основу для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 і те, що підприємство на якому працював останній ліквідовано, а отже, не можна провести відповідну звірку наданих основних документів та уточнюючих довідок. Таким чином, з наданих до позовної заяви документів, вбачається, що позивач має 10 років, 4 місяці, 19 днів документально підтвердженого пільгового стажу з необхідних 7 років, 6 місяців. Загальний стаж позивача на час звернення до відповідача складає 42 років, 1 місяць, 28 днів, що підтверджується трудовою книжкою. Необхідний загальний стаж для призначення пільгової пенсії - 25 років. На час звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилось повних 57 років. Протилежного, під час розгляду даного спору, стороною відповідача не було доведено.
Враховуючи те, що позивач має необхідний пільговий і загальний стаж, досяг встановленого законом пенсійного віку (підтверджується паспортом) та звернувся у встановленому порядку та спосіб за призначенням пенсії, надавши всі необхідні документи (підтверджено розпискою-повідомленням), суд дійшов висновку про те, що відмова відповідача у призначенні пенсії позивачу є протиправною, а пенсія має бути призначена з дня звернення за її призначенням, згідно норм ст. 45 Закону Україні «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Також, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити позивачу пенсію за віком відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме, з 11.06.2020. При цьому, у даному випадку, вказаний спосіб захисту не є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, позаяк, підстави, наведені у рішенні відповідача що слугували для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відхилені судом, а інших невідповідностей у поданих позивачем документів, рішення пенсійного органу не містить, у відзиві не зазначено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ПФУ в м. Києві.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255, 263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 , з 11.06.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Суддя В.І. Келеберда