ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 грудня 2021 року м. Київ № 640/35678/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради
до про Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся з позовом про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 09.11.2021 ВП №67399196; скасування п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.11.2021 ВП №67399196; зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. закінчити ВП №67399196.
Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За правилами частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Аналіз наведених правових положень дають підстави для висновку, що спір з приводу оскарження постанов державного виконавця, зокрема, про накладення штрафу підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця.
У той же час, спірним моментом залишається визначення юрисдикції (підсудності) суду, який є належним для розгляду та вирішення даної справи.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанови у виконавчому провадженні №67399196, відкритому з примусового виконання виконавчого листа №320/12751/20, виданого 18.10.2021 Київським окружним адміністративним судом.
Боржником за вказаним виконавчим провадженням №67399196 є Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради.
З урахуванням викладеного, оскільки у даному випадку Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради є стороною виконавчого провадження (боржник), який оскаржує постанови державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому з примусового виконання виконавчого листа, виданого Київським окружним адміністративним судом, суд приходить до висновку, що належним судом для розгляду відповідного позову є саме Київський окружний адміністративний суд.
При цьому, суд зазначає про неможливість застосування у даному випадку правил територіальної юрисдикції, оскільки спір виник з приводу рішень та дій (бездіяльності) державного виконавця та, на переконання суду, положення статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» є пріоритетними для застосування.
Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №826/9930/17 та від 11 липня 2018 року в справі №813/2871/17, у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №826/1312/17, від 03 липня 2019 року у справі №826/1313/17.
З аналізу наведених вище норм та встановлених обставин слідує, що дана адміністративна справа не належить до юрисдикції (підсудності) Окружного адміністративного суду міста Києва, а підсудна Київському окружному адміністративному суду.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва та вважає за необхідне передати її Київському окружному адміністративному суду за належною юрисдикцією.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 29, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанов, зобов'язання вчинити дії, передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена відповідно до ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку, встановленому ст.ст. 295-297 цього Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін