ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 грудня 2021 року м. Київ № 640/24617/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна"
доДержавної екологічної інспекції у Хмельницькій області
про визнання протиправними та скасування рішень та постанови про накладення штрафу,
Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафних санкцій від 30.07.2019 року №1, якою Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» застосовано штраф у сумі 12 750 грн.;
- визнати протиправними та скасувати Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 29 липня 2019 року № 1/1 , № 1/2, № 1/3, № 1/5, № 1/6, № 1/7, № 1/8, № 1/9, якими Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» вжито обмежувальні (коригувальні) заходи.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки позивач не є виробником пального, а лише його розповсюджувачем притягнення позивача до відповідальності за порушення п. 20 Технічного регламенту (Постанова про накладення штрафних санкцій від 30.07.2019 року № 1), так само і вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів (Рішення№1/2, 1/5, 1/8) є незаконними. Відповідач в Акті вказує на те, що на АЗС позивача за місцем розповсюдження продукції ним встановлено відсутність позначення пального в місцях доступу для споживача (на паливно-розподільчому обладнанні) та не відображено в розрахункових документах. Вказані твердження не відповідають фактичним обставинам. Так, в місцях доступних для споживача є позначення пального, яке реалізується на АЗС, що підтверджується матеріалами фотофіксації (додаються). Відповідач в Акті вказує на те, що в паспортах якості пального відсутній товарний знак виробника, назва та адреса постачальника, дані про вид та кількість присадок. Вказані твердження є безпідставними, оскільки в паспортах якості вказані зазначені відомості (копії паспортів додаються). Таким чином, висновки відповідача, зазначені в Акті, є безпідставними і рішення, прийняті відповідачем на підставі Акту, є незаконними. Стосовно прийняття відповідачем Рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів звернутає увагу суду на те, що відповідачем, у порушення норм законодавства, прийнято рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів без розробки сценарного плану ймовірності виникнення ризику, без проведення аналізу та без визначення рівня загрози суспільним інтересам, що дає підстави стверджувати, що відповідачем безпідставно та необгрунтовано застосовано обмежувальні (коригувальні) заходи. Крім того, в порушення принципу пропорційності, встановленого п.1. 4.1. ст. 5 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» Відповідачем до Позивача щодо продукції, яка начебто реалізується з порушенням вимог Технічного регламенту, прийнято замість одного дев'ять Рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Васильченко І.П.) від 18.12.2019 адміністративну справу №640/24617/19 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді, справу в порядку пп.2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду передано на повторний автомазитований розподіл справ між суддями.
Відповідно до частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/24617/19 передано на розгляд судді Іщуку І.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року прийнято адміністративну справу №640/24617/19 до провадження суддею Іщуком І.О. в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
У відзиві на позов представник відповідача вказує, що за результатами проведеної перевірки було складено АКТ перевірки характеристик продукції від 29.07.2019 року №1-8/19, в якому були зазначені порушення, виявлені під час перевірки. Від підписання Акту представник Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" відмовився, пояснення щодо виявлених порушень Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" не надало, у зв'язку з чим посадовою особою відповідача складено протокол від 29.07.19 №1 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Щодо прийняття оскаржуваних рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів відповідач зазначив про те, вказані рішення прийнято відповідно до вимог частини четвертої статті 29 та статті 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". Жодних повідомлень або документів щодо виконання зазначених рішень від позивача не надходило, у зв'язку з чим прийнято постанову про накладення штрафних санкцій від 30.07.2019 №1.
У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що у своєму відзиві відповідач заперечує тільки проти двох наведених позивачем обставин та правових підстав позову, а саме: відповідач стверджує, що до правовідносин між позивачем та відповідачем не повинні застосовуватися положення ст. 28 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також Методика вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, затверджена постановою КМ України від 26.12.2011 року № 1407; відповідач стверджує, що відповідно до ч. 15 ст. 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» він мав право приймати рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів без надання позивачеві проекту такого рішення. Зазначає, що за умов відсутності необхідності термінового вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, прийняття рішення без дотримання вимог ч. 11 ст. 33 вказаного Закону, щодо обов'язкового надання проекту рішення, є протиправним. Оскільки щодо всіх інших обставин та правових підстав, зазначених позивачем у позові, відповідач не наводить жодних заперечень, очевидно що вони ним не спростовуються.
У наданих до суду поясненнях позивач зазначає, що Постановою № 1 від 30.07.2019 року на позивача накладено штраф у розмірі 12 750 гривень у зв'язку з розповсюдженням пального за відсутністю національного знаку відповідності на паспортах якості. Вважає, що Постанова № 1 винесена відповідачем в порушення вимог закону. Оскільки, відповідно до п.п. 1 п. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено розмір штрафу, який може бути застосовано до порушника. а саме до розповсюджувача, застосовуються штрафні санкції у разі: 1) розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентом, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид; продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Станом на дату винесення Постанови № 1 максимальний розмір штрафу становить 4 250 гри (із розрахунку 250x17= 4250). Оскільки відповідачем постановлено сплатити штраф у розмірі 12 750 грн., Поста № 1 є протиправною та підлягає скасуванню.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 22 липня 2019 року №530 та направлення на проведення перевірки від 25 липня 2019 року №1-8/19, згідно Секторального плану державного ринкового нагляду на 2019 рік, затвердженого в.о. Голови Державної екологічної інспекції України від 30 листопада 2018 року, з 26 по 29 липня 2019 року проведено планову поєднану виїзну та невиїзну перевірки характеристик продукції - автомобільні бензини, дизельне паливо на автозаправній станції за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, сільська рада Ружичанська, автомобільна дорога Житомир-Чернівці-Теребляче, 191 км праворуч, підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна», за результатом якої складений акт перевірки - характеристик продукції від 29 липня 2019 року №1-8/19, яким зафіксовано порушення позивачем Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 927, та протокол від 29 липня 2019 року №1 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
На підставі протоколу від 29 липня 2019 року №1 про виявлені правопорушення, а також відповідно до пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року № 2735-VI (далі - Закон), Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області винесено постанову від 30 липня 2019 року №1 про накладення штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне правопорушення (у даному випадку три), що дорівнює у загальній сумі 12750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень.
Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області прийнято рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 29 липня 2019 №1/1, №1/2, №1/3, №1/4, №1/5, №1/6, №1/7, №1/8, №1/9 з терміном виконання до 29 серпня 2019 року, відповідно до вимог частини 4 статті 29 та статті 33 Закону.
Позивач, вважаючи Постанову про накладення штрафних санкцій від 30.07.2019 року №1 та Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 29 липня 2019 року № 1/1, № 1/2, № 1/3, № 1/5, № 1/6, № 1/7, № 1/8, № 1/9протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду із даним позовом.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон №2735-VI) державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Частиною першою статті 4 Закону №2735-VI встановлено, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 8 Закону №2735-VI суб'єкти господарювання зобов'язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, передбачених цим Законом.
Згідно частини п'ятої статті 10 Закону №2735-VI повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону №2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Згідно пункту 5 частини першої статті 15 Закону №2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог.
Таким чином, органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки, за наслідками яких мають право застосовувати адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання.
Частиною першою статті 22 Закону №2735-VІ передбачено, що заходами ринкового нагляду є:
1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);
2) обмежувальні (коригувальні) заходи, що включають:
а) обмеження надання продукції на ринку;
б) заборону надання продукції на ринку;
в) вилучення продукції з обігу;
г) відкликання продукції;
3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Згідно статті 29 Закону № 2735 у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбаченим статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
- знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;
- не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;
- не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;
- декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;
- органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;
- вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону №2735-VІ обмежувальні (коригувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
Частиною другою статті 34 Закону №2735-VІ передбачено, що суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 34 Закону №2735-VІ у разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб'єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб'єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.
У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (коригувальних) заходів (частина восьма статті 34 Закону №2735-VІ).
Частиною першою статті 44 Закону №2735-VІ встановлено, що відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.
Пунктом 2 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI передбачено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Пунктом 3 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI встановлено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що за невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів органом державного ринкового нагляду застосовуються до суб'єкта господарювання адміністративно-господарські санкції.
Як встановлено з матеріалів справи, підприємство з іноземними інвестиціями «Амік Україна» займається торгівлею паливом, тобто, є розповсюджувачем такої продукції.
На підставі проведеної перевірки, було складено АКТ перевірки характеристик продукції від 29.07.2019 року №1-8/19, в якому були зазначені порушення, виявлені під час перевірки. Від підписання Акту представник ПІІ «Амік Україна» відмовився, пояснення щодо виявлених порушень ПІІ «Амік Україна» не надав. В Акті перевірки були зафіксовано наступні порушення:
1. В паспорті №142/19-к від 11 липня 2019 «Бензин автомобільний А-92- Євро5-Е5» відсутній товарний знак виробника, назва та адреса постачальника, дані про вид та кількість добавок (присадок), що є порушенням п.9 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927;
2. На паспорті №142/19-к від 11 липня 2019 «Бензин автомобільний А- 92-Євро5-Е5» відсутній знак відповідності, що є порушенням п.20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927;
3. На АЗС за місцем розповсюдження продукції за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, сільська рада Ружичанська, автомобільна дорога Житомир-Чернівці-Теребляче, 191 км праворуч - встановлено відсутність позначення палив А-92-Євро5-Е5 в місцях доступних для споживача (на паливо-роздільчому обладнанні) та не відображено в розрахункових документах, що є порушенням п. 7 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927, Додаток 1 вимог щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива;
4. В паспорті №145/19-к від 12 липня 2019 «Бензин автомобільний А-95- Євро5-Е5» відсутній товарний знак виробника, назва та адреса постачальника, дані про вид та кількість добавок (присадок), що є порушенням п.9 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927;
5. На паспорті №145/19-к від 12 липня 2019 «Бензин автомобільний А- 95-Євро5-Е5» відсутній знак відповідності, що є порушенням п.20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927;
6. На АЗС за місцем розповсюдження продукції за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, сільська рада Ружичанська, автомобільна дорога Житомир-Чернівці-Теребляче, 191 км праворуч - встановлено відсутність позначення палив А-95-Євро5-Е5 в місцях доступних для споживача (на паливо-роздільчому обладнанні) та не відображено в розрахункових документах, що є порушенням п. 7 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927, Додаток 1 вимог щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива;
7. В паспорті №148/19-к від 15 липня 2019 «Паливо дизельне ДП-Л- Євро5-Е5-В0» відсутній товарний знак виробника, назва та адреса постачальника, що є порушенням п.9 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927;
8. На паспорті №148/19-к від 15 липня 2019 «Паливо дизельне ДП-Л- Євро5-Е5-В0» відсутній знак відповідності, що є порушенням п.20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927;
9. На АЗС за місцем розповсюдження продукції за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, сільська рада Ружичанська, автомобільна дорога Житомир-Чернівці-Теребляче, 191 км праворуч - встановлено відсутність позначення палив ДП-Л-Євро5-Е5-В0 в місцях доступних для споживача (на паливо-роздільчому обладнанні) та не відображено в розрахункових документах, що є порушенням п. 7 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927, Додаток 1 вимог щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива.
Відповідно до оскаржуваних рішень перевіряючим органом було надано можливість позивачу вжити заходи щодо усунення формальної невідповідності шляхом взаємодії з суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству.
Щодо доводів позивача про неможливість нанесення відповідного знаку особисто позивачем, оскільки останній не є виробником або уповноваженою особою виробника, суд зазначає, що останньому запропоновано вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог шляхом взаємодії з суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству, а не самостійно наносити знак відповідності, а тому такі доводи позивача судом не приймаються до уваги.
Разом із цим, суд наголошує на тому, що позивача було притягнуто до відповідальності саме за розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічному регламенту, а не за ненанесення ним на документ відмітки про якість національного знаку відповідності.
Суд звертає увагу, що вказані рішення прийняті з дотриманням вимог частини четвертої статті 29 та статті 33 Закону №2735-VI із чітким зазначенням способу усунення виявлених порушень.
Позивачем не надано суду жодних доказів подання Державній екологічній інспекції у Хмельницькій області своїх пояснень, заперечень та/або інформації щодо таких рішень, як і не надано доказів оскарження їх в судовому порядку, відтак, доводи про невідповідність таких рішень принципу правової визначеності є безпідставними та не спростовують встановлений законом обов'язок виконати вимоги згаданих рішень.
На переконання суду, відповідач, приймаючи оскаржувані рішення та постанову, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Слід зазначити, що вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (далі - палива), що вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів чітко передбачені Технічним регламентом щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (далі Технічний регламент).
Згідно з пунктами 5-8 Технічного регламенту дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Під час оптового постачання (реалізації) палива постачальник (продавець) повинен надати покупцеві на його вимогу копію декларації про відповідність.
Під час роздрібного постачання (реалізації) палива позначення палив повинне бути розміщено у місцях, доступних для споживача (на паливо-розподільчому обладнанні), а також відображено в розрахункових документах.
На вимогу споживача (покупця) продавець повинен надати копію документа про якість (паспорт якості) палива та копію декларації про відповідність.
Кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.
Пунктом 9 Технічного регламенту передбачено, що документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.
Відповідно до пункту 20 Технічного регламенту перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність.
Нанесення будь-якого іншого маркування, здатного ввести в оману треті сторони щодо значення та форми національного знака відповідності, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене за умови непогіршення видимості та розбірливості національного знака відповідності.
Як встановлено з матеріалів справи, завідувачем сектору державного ринкового нагляду Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області - Данилевським Владиславом Володимировичем, було складено протокол від 29.07.19 №1 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», а саме : розповсюдження за відсутністю національного знаку відповідності на паспортах якості «Бензин автомобільний А-92-Євро5- Е5» (паспорт якості №142/19-к від 11 липня 2019), «Бензин автомобільний А- 95-Євро5-Е5» (паспорт якості №145/19-к від 12 липня 2019), «Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-Е5-В0» (паспорт якості №148/19-к від 15 липня 2019), за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, сільська рада Ружичанська, автомобільна дорога Житомир-Чернівці-Теребляче, 191 км праворуч.
Таким чином, встановлені невідповідності продукції вимогам законодавства України про ринковий нагляд і контроль продукції свідчать про здійснення позивачем обігу палива, яке не відповідає вимогам Технічного регламенту.
На виконання вказаних вище рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів позивачем у встановлений термін не вчинено жодних дій, що в свою чергу зумовило винесення відповідачем оскаржуваної постанови від 30.07.2019 №1 про накладення штрафу.
Суд зазначає, що спірна постанова була прийнята за результатами розгляду протоколу про виявлені порушення та Акта перевірки стану виконання прозивачем, рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних заходів), в яких зафіксовано, в чому полягали встановлені порушення та нормизаконів, якими передбачені такі порушення і відповідальність за них.
За таких обставин, приймаючи оскаржувану постанову від 30.07.2019 №1, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, на думку суду, відсутні підстави для задоволення позову.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги визнати протиправним та скасувати Постанову про накладення штрафних санкцій від 30.07.2019 року №1, якою Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» застосовано штраф у сумі 12 750 грн.; визнати протиправними та скасувати Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29 липня 2019 року № 1/1 , № 1/2, № 1/3, № 1/5, № 1/6, № 1/7, № 1/8, № 1/9, якими Державною екологічною інспеї у Хмельницькій області до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» вжито обмежувальні (корегувальні) заходи, не підлягають задоволенню.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, не підлягає поверненню.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.