06 грудня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/15057/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М., перевіривши матеріали позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій неправомірними та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якому просить:
визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Семиразума Євгенія Володимировича щодо винесення постанови про накладення штрафу від 06.09.2021 у виконавчому провадженні № 65882022;
скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Семиразума Євгенія Володимировича про накладення штрафу від 06.09.2021 у виконавчому провадженні № 65882022.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 дану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 4540,00 грн та обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до наявної в матеріалах справи розписки ухвала суду про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 17.11.2021.
01.12.2021 на адресу суду позивачем на виконання вимог ухвали суду від 05.11.2021 надано платіжне доручення №4002 від 26.11.2021 про сплату судового збору в розмірі 4540,00 грн та клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що для установлення наявності підстав для подання даної позовної заяви чи оскарження ухвали суду від 30.09.2021 Головне управління було змушене дотримуватися встановленого порядку та проводити засідання Комісії для розгляду питань щодо подання позовів, оскарження судових рішень та вирішення проблемних питань під час виконання судових рішень в строки, установлені відповідним графіком, що унеможливило подачу позовної заяви у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України. В зв'язку з зазначеним ГУ ПФУ в Чернігівській області просить поновити пропущений строк для подання даного позову.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до п. 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк в 10 днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб учасник виконавчого провадження, який вважає, що його права, свободи чи інтереси порушено, визначився, чи буде він звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Суд вважає за необхідне зазначити, що клопотання про поновлення строку звернення до суду містить аналогічну підставу, викладену в позові, яку в ухвалі суду від 05.11.2021 визнано судом не поважною.
Будь-яких нових підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, відповідачем не наведено.
А, отже, підстави пропуску строку звернення до суду, а саме проведення чергового засідання Комісії для розгляду питань щодо подання позовів, оскарження судових рішень та вирішення проблемних питань під час виконання судових рішень не можуть бути визнані судом поважними, а тому у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
За таких обставин, враховуючи, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в повному обсязі не виконані, недоліки позивачем в повному обсязі виправлено не було, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами необхідно повернути позивачу.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 06.12.2021.
Суддя О.М. Тихоненко