06 грудня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/4217/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в у Чернівецькій області, щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з 05 березня 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в у Чернівецькій області провести з 05 березня 2019 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення на 05 березня 2019 року, згідно статей 45 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позов обґрунтовано тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, призначеної відповідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року №2262-XII, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, виданої Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області. Вказану відмову позивач вважає протиправною, оскільки з 05 березня 2019 року - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення. Тобто з указаної дати виникає право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно зі статтями 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” 09 квітня 1992 року №2262-XII, статтею 9 Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року №2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30 серпня 2017 року №704. З урахуванням наведеного позивач вважає протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у проведенні перерахунку пенсії.
За результатами проведеного 30 серпня 2021 року автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана справа передана на розгляд судді Дембіцькому П.Д.
На підставі розпорядження керівника апарату суду №50-Р від 03 вересня 2021 року (у зв'язку з відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату Чернівецького окружного адміністративного суду відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя №1905/0/15-21 від 31 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Чернівецького окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку» та наказу голови суду №89-к/тр «Про відрахування зі штату Чернівецького окружного адміністративного суду судді ОСОБА_2 » від 03 вересня 2021 року) проведено повторний автоматизований розподіл даної справи між суддями, за результатом якого адміністративну справу №600/4217/21-а було передано для розгляду судді Лелюку О.П.
Ухвалою суду від 07 вересня 2021 року (головуючий суддя Лелюк О.П.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області копію пенсійної справи позивача.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що після винесення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, Кабінетом Міністрів України були прийняті постанови від 14 серпня 2019 року №804 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” та від 24 грудня 2019 року №1088 “Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян”. Інших нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, не приймалося. Лише після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та повідомлення про підстави перерахунку від Мінсоцполітики до Пенсійного фонду України, органи Пенсійного фонду України можуть проводити підготовчу роботу щодо забезпечення проведення таких перерахунків. Оскільки після набрання законної сили судовим рішенням по справі №826/3858/18 такого рішення Урядом не було прийнято, підстав для перерахунку пенсії немає. Враховуючи наведене, відповідач не вбачає протиправних дій по відношенню до позивача. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року №2262-XII з урахуванням таких складових: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років; додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з довідкою Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області від 12 квітня 2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, для перерахунку пенсії позивача враховано наступні складові: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років (50%).
На підставі вказаної довідки та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області проведено перерахунок пенсії позивача, починаючи з 01 січня 2018 року.
У червні 2021 року за результатом розгляду звернення ОСОБА_1 листом №75/З-3/351 Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області направлено на адресу позивача складену на підставі рішення Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі №160/8324/19 щодо здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії копію довідки від 17 червня 2021 року №21/570 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, згідно з якою для перерахунку пенсії позивача враховано такі види грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим (спеціальним) званням; надбавка за вислугу років; надбавка за особливості проходження служби; надбавка за службу в умовах режимних обмежень; премія.
Зі змісту вказаного вище листа також убачається, що копію такої довідки направлено на адресу відповідача.
Однак листом від 09 липня 2021 року №2626-2433/З-17/8-2400/21 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення, зазначеного у довідці станом на 05 березня 2019 року, що надійшла від Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області.
За таких обставин позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом, що визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Згідно Закону №2262-XII держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частинами другою та третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, пенсії підлягають перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Водночас, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21 лютого 2018 року №103 (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивача у 2018 році) було встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Відповідно до пункту 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Поряд з цим, суд зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року залишено без змін.
Таким чином, зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби” (далі - Порядок №45 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, а тому з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому, порядок дій, які необхідно вчинити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Зокрема, на час проведення перерахунку пенсії позивача пунктом 3 Порядку №45 було встановлено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Тобто, на державний орган, з якого особи були звільнені із служби, покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.
Поряд з цим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2007 №3-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 15 лютого 2007 року №135/13402 (далі - Порядок №3-1).
Так, пунктом 23 Порядку №3-1 встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Разом з цим, 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, а також пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що з 05 березня 2019 року - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
До того ж, суд звертає увагу і на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, в якій суд касаційної інстанції, серед іншого, вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Водночас, до моменту отримання належної довідки від державного органу, з якого особу було звільнено із служби, у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
При цьому, відповідно до положень пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Судом встановлено, що рішенням Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду у зразковій справі №160/8324/19 (провадження №11-20заі20) від 17 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії. Зобов'язано Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.
У зв'язку з цим варто зазначити, що відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Зі змісту наведених норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягає обов'язковому виконанню, зокрема, на всій території України органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями. У випадку невиконання судового рішення передбачається встановлена законом відповідальність.
Так, враховуючи вказане вище судове рішення, яке набрало законної сили, Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області 17 червня 2021 року видано довідку №21/570 на ім'я позивача про грошове забезпечення за нормами, чинними на 05 березня 2019 року (день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, які проходять військову службу), в якій до грошового забезпечення для обчислення пенсії включено такі складові: посадовий оклад; оклад за військовим (спеціальним) званням; надбавка за вислугу років; надбавка за особливості проходження служби; надбавка за службу в умовах режимних обмежень; премія.
Вказану довідку направлено на адресу відповідача для проведення на її підставі перерахунку пенсії позивача.
Водночас у листі від 09 липня 2021 року №2626-2433/З-17/8-2400/21 відповідачем зазначено про відсутність підстав для перерахунку пенсії на підставі зазначеної вище довідки.
Однак у вказаному вище листі відповідачем не наведено жодних правових підстав щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області, складеної на підставі рішення Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі №160/8324/19.
Тому отримання від Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, виданої на підставі рішення суду у зразковій справі, має наслідком виникнення для Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області обов'язку вчинити відповідні дії щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, що зазначені у такій довідці.
З огляду на наведене, дії відповідача щодо повернення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 04 серпня 2021 року №21/579, є протиправними.
Крім цього, на переконання суду, вказаними діями відповідачем фактично нівелюється рішення Верховного Суду у зразковій справі, враховуючи яке і було видано зазначену вище довідку.
Таким чином, відмовляючи позивачу в проведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області від 17 червня 2021 року №21/570 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та інших додаткових видів грошового забезпечення, діяв не на підставі Конституції та законів України.
Виходячи з наведеного, суд зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити позивачу з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області від 17 червня 2021 року №21/570, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та інших додаткових видів грошового забезпечення.
Вказане, беручи до уваги положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено повноваження суду при вирішенні справи, є належним способом захисту порушених прав позивача у даних правовідносинах.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідача не свідчать про законність оскаржуваних дій.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Як вбачається з прохальної частини позову, позивач, серед іншого, просить суд стягнути на її користь судовий збір та суму витрат на правничу допомогу в розмірі 2600,00 грн.
Стосовно розподілу судових витрат у виді судового збору суд зазначає, що відповідно до положень частин першої, третьої, сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, а згідно наявної у справі квитанції від 19 серпня 2021 року позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Стосовно вимоги позивача про стягнення на її користь витрат на правничу допомогу в розмірі 2600,00 грн суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 серпня 2021 року між адвокатом Мельник С.Г. (Представник) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір про представництво та надання правової допомоги, розділом 1 якого визначено його предмет.
Зокрема, адвокат відповідно до цього договору й видів адвокатської діяльності, передбачених чинним законодавством України, надає такі види юридичної (правової) допомоги, зокрема, представництво інтересів Клієнта у всіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установами, організаціями та перед іншими суб'єктами права (юридичними й фізичними особами).
Згідно із складеною 26 серпня 2021 року довідкою-актом приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги адвокатом Мельник С.Г. (Виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник) засвідчено факт прийому Замовником роботи, виконаної Виконавцем, а саме - надання консультації, складання адміністративного позову та підготовка матеріалів для подачі до суду. Загальна вартість виконаних робіт становить 2600,00 грн.
Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордера від 26 серпня 2021 року, ОСОБА_1 сплачено на користь адвоката Мельник С.Г. суму в розмірі 2600,00 грн на підставі договору про надання правової допомоги від 25 серпня 2021 року.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для розподілу судових витрат у виді витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
У зв'язку із наведеним суд звертає увагу на норми Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено, зокрема, порядок підтвердження повноважень адвоката в адміністративному судочинстві.
Так, згідно із частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно із частиною четвертою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Однак, усупереч наведеним положенням, в матеріалах справи відсутній визначений частиною четвертою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України документ (ордер або довіреність) на підтвердження повноважень адвоката Мельник С.Г. здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 .
Стосовно доданого до позову договору про представництво та надання правової допомоги суд зазначає, що згідно приписів частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України такий не є документом, який надає адвокату Мельник С.Г. право представляти інтереси ОСОБА_1 в суді.
До того ж, зі змісту договору про представництво та надання правової допомоги, довідки-акту приймання-передачі виконаних робіт від 26 серпня 2021 року та квитанції до прибуткового касового ордера від 26 серпня 2021 року не вбачається того, що адвокатом Мельник С.Г. було надано правову допомогу, а ОСОБА_1 сплачено адвокату кошти в сумі 2600,00 грн саме у цій справі, в якій заявлено позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій названого суб'єкта владних повноважень щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Вказане, враховуючи також і те, що позовна заява в даній справі підписана безпосередньо позивачем, дає підстави для висновку про відсутність у матеріалах справи належних доказів надання адвокатом Мельник С.Г. правової допомоги Захарії Г.М. саме в адміністративній справі №600/4217/21-а.
Отже, правові підстави для розподілу судових витрат у виді витрат на правничу допомогу в даній справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області від 17 червня 2021 року №21/570, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та інших додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області від 17 червня 2021 року №21/570, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та інших додаткових видів грошового забезпечення.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 06 грудня 2021 року.
Повне найменування учасників процесу: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, Площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя О.П. Лелюк