Справа № 560/15955/21
іменем України
06 грудня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Фелонюк Д.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ф №0017617-5806-2218 від 20.03.2019 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ф №0013687-5805-2218 від 16.03.2020 року.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2021 позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів наявності поважних причин його пропуску.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.12.2021 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані у заяві представника ОСОБА_1 від 26.11.2021. Продовжено ОСОБА_1 на п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали строк для усунення недоліків, визначених в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі №560/15955/21.
На виконання вимог ухвали суду від 01.12.2021 до суду надійшла заява від 02.12.2021, в якій представник позивача просить поновити строк для звернення до суду.
Заява мотивована тим, що спірні податкові повідомлення-рішення отримані позивачем 05.11.2021, після їх отримання у відповідь на адвокатський запит. При цьому, надані відповідачем рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення оформлені з порушенням вимог законодавства.
Вказано, що зміна Верховним Судом правової позиції у тлумаченні закону щодо строків звернення до суду виникла після прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, а тому, позивач розраховував та розраховує на можливість їх оскарження протягом 1095 днів. Водночас, позивач не має юридичної (правової) освіти.
Звернуто увагу на те, що в провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала справа №560/9124/21 за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 722150,05 грн. У межах зазначеної справи ухвалою суду від 02.11.2021 зустрічну позовну заяву повернуто позивачеві з підстави пропущення п'ятнадцятиденного процесуального строку.
Щодо цієї заяви суд зазначає наступне.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення у справах "Стаббігс на інші проти Великобританії", "Девеєр проти Бельгії").
Європейський Суд з прав людини в ухвалі від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України") також вказав, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Законодавець пов'язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Так, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 у справі №560/9124/21 позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 722150 (сімсот двадцять дві тисячі сто п'ятдесят) грн. 05 коп. При цьому, в тексті зазначеного рішення судом встановлено, що даний борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.08.2018 №0874051-1305-2218 на суму 244896,69 грн., від 20.03.2019 №0017617-5806-2218 на суму 203515,71 грн. та від 16.03.2020 №0013687-5805-2218 на суму 273737,65 грн. Також вказано, що відповідач подав відзив. Тобто, ще до отримання податкових повідомлень-рішень №0017617-5806-2218 від 20.03.2019 та №0013687-5805-2218 від 16.03.2020 у відповідь на адвокатський запит, позивач був обізнаний про їх наявність.
Твердження про оформлення рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення оформлені з порушенням вимог законодавства суд оцінює критично, оскільки воно є оціночним судженням, яке не спростовує неотримання позивачем спірних податкових повідомлень-рішень.
Також суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.02.2021 у справі №540/2097/18 виклав правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
Таким чином, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються неповажними, а тому, заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не належить.
Суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами законодавчо визначеного строку, зазначені позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані у заяві представника ОСОБА_1 від 02.12.2021.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддяД.Л. Фелонюк