03 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5194/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Херсонської міської ради (далі - відповідач, Херсонська міськрада), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Херсонської міської ради, яка полягає у відсутності розгляду клопотання ОСОБА_1 від 31.12.2020р. №114-36057-15 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуальних гаражів;
- зобов'язати Херсонську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 31.12.2020р. №114-36057-15 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуальних гаражів та затвердити цей проект на черговій сесії.
- стягнути з Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 5000 грн. відшкодування моральної шкоди, завданої вказаною протиправною бездіяльністю Херсонської міської ради;
- стягнути з Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 документально підтверджені витрати на сплату судового збору у розмірі 908 грн. та інші судові витрати, якщо такі будуть понесені під час судового розгляду справи.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до рішення Херсонської міської ради від 16.10.2020р. №2532 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, на підставі якого позивачем замовлено та розроблено проект землеустрою земельної ділянки щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0048 га для будівництва гаражу, розташованого в межах АДРЕСА_1 ). 31.12.2020р. звернувся до відповідача з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки та передачі її у власність. Листом від 26.01.2021р. №114-36057-15, підписаним в. о. директора Департаменту містобудування та землекористування, повідомлено, що клопотання внесено на розгляд постійної депутатської комісії міської ради з питань землекористування, після надання рекомендацій якої остаточне рішення прийматиметься на пленарному засіданні сесії міської ради. Разом з тим, з моменту отримання вказаної відповіді жодного рішення Херсонської міської ради не приймалося, позивачу не повідомлено ні про відмову, ні про причини затримки розгляду зазначеного клопотання. Вважає таку бездіяльність протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 15.09.2021р. позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків. Позивач усунув недоліки заяви.
Ухвалою суду від 21.09.2021р. провадження у вказаній справі відкрито, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18.10.2021р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що питання щодо передачі земельних ділянок у власність є повноваженнями міської ради, що реалізовується шляхом розгляду на засіданнях міської ради, за результатами яких приймаються рішення. 20.05.2021р. на пленарному засіданні VІІ сесії Херсонської міської ради VІІІ скликання розглядалося питання щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки по просп. Адмірала Сенявіна під будівництво індивідуального гаражу, за результатами голосування міською радою рішення не прийнято. Твердження позивача щодо протиправної бездіяльності Херсонської міської ради є безпідставним, оскільки міська рада є колегіальним органом і не має повноважень впливу на окремих депутатів щодо голосування. Чинне законодавство визначає поняття бездіяльності як певну форму поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов'язків згідно із законодавством України. Некоректність доводів про бездіяльність міської ради щодо розгляду оскаржуваного питання також підтверджується тим фактом, що на офіційному сайті Херсонської міської ради та її виконавчих органів (за посиланням https://miskrada.kherson.ua/act_cat/proiekty-rishen-khersonskoi-miskoi-rady/) відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" опубліковано проекти рішень №4864 "Про затвердження учасникам антитерористичної операції, сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції, учасникам бойових дій та громадянам проектів землеустрою щодо відведення у власність вільних від забудови земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів та передачу їх у власність" та №4974, №5121 "Про затвердження учасникам антитерористичної операції, сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції, учасникам бойових дій та громадянам проектів землеустрою щодо відведення у власність вільних від забудови земельних ділянок у мікрорайоні Таврійському 4-Б для будівництва індивідуальних гаражів та передачу їх у власність", якими було передбачено затвердження відповідного проекту землеустрою позивачу. Вказані проекти включено до порядку денного засідання VII, VIIІ, ІХ сесії міської ради, які розглядалися 20.05.2021р. за №78, 23.07.2021р. за №65, 03.09.2021р. за №43. Проекти рішень, не набрали необхідної кількості голосів для його прийняття. Звертає увагу на те, що Херсонська міська рада ще не прийняла остаточного рішення щодо затвердження відповідного проекту землеустрою, однак нею вживаються всі передбачені чинним законодавством та нормами Регламенту заходи, а тому позовні вимоги є безпідставними.
Положеннями ст.258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 31.10.2018р. позивач звернувся до Херсонської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 50 кв.м., для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу на території АДРЕСА_2 ).
Відповідно до рішенням Херсонської міської ради від 16.10.2020 р. №2532 вказане клопотання задоволено та позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою.
На підставі договору з ФОП ОСОБА_2 позивачу розроблено проект землеустрою земельної ділянки щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0048 га для будівництва гаражу, розташованого в межах АДРЕСА_1 ). 31.12.2020р. через Центр надання адміністративних послуг м. Херсона позивач подав на ім'я міського голови клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передати у власність земельну ділянку площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуальних гаражів. До вказаної заяви позивач додав: копію паспорту та довідки про присвоєння РНОКПП, проект землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру та сформований електронний документ у формі XML (на CD-диску).
Листом від 26.01.2021р. №114-36057-15 Департаменту містобудування та землекористування позивачу повідомлено, що клопотання внесено на розгляд постійної депутатської комісії міської ради з питань землекористування, після надання рекомендацій якої остаточне рішення прийматиметься на пленарному засіданні сесії міської ради.
На пленарному засіданні VII сесії Херсонської міської ради VIII скликання 20.05.2021р. розглянуто проект рішення №4864 "Про затвердження учасникам антитерористичної операції, сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції, учасникам бойових дій та громадянам проектів землеустрою щодо відведення у власність вільних від забудови земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів та передачу їх у власність", пунктом 13 додатку до якого передбачено затвердження відповідного проекту землеустрою позивачу.
За результатами розгляду рішення не прийнято, оскільки проект рішення не набрав необхідної кількості голосів.
На пленарному засіданні VIIІ сесії Херсонської міської ради VIII скликання 23.07.2021р. розглянуто проект рішення №4974 "Про затвердження учасникам антитерористичної операції, сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції, учасникам бойових дій та громадянам проектів землеустрою щодо відведення у власність вільних від забудови земельних ділянок у мікрорайоні Таврійському 4-Б для будівництва індивідуальних гаражів та передачу їх у власність", пунктом 13 додатку до якого передбачено затвердження відповідного проекту землеустрою позивачу.
За результатами розгляду рішення не прийнято, оскільки проект рішення не набрав необхідної кількості голосів.
На пленарному засіданні ІХ сесії Херсонської міської ради VIII скликання 03.09.2021р. розглянуто проект рішення №5121 "Про затвердження учасникам антитерористичної операції, сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції, учасникам бойових дій та громадянам проектів землеустрою щодо відведення у власність вільних від забудови земельних ділянок у мікрорайоні Таврійському 4-Б для будівництва індивідуальних гаражів та передачу їх у власність", яким передбачено затвердження відповідного проекту землеустрою позивачу.
За результатами розгляду рішення не прийнято, оскільки проект рішення не набрав необхідної кількості голосів.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до п."б" ч.1 ст.80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
За приписами ст.122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначенні у ст.116 ЗК України.
Так, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.ч.1, 2, 3 ст.116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
З огляду на це, позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для будівництва індивідуального гаража.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч.9 ст.118 ЗК України).
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч.10 ст.118 ЗК України).
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або відмову у затвердженні такого проекту землеустрою є повноваженнями міської ради, що реалізовується шляхом розгляду на пленарному засіданні міської ради, за результатами якого приймається рішення.
Судом встановлено та визнається сторонами, що клопотання позивача від 31.12.2020р. про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 ) на момент розгляду справи не розглянуто, жодного рішення за результатами розгляду клопотання відповідачем не прийнято.
Суд зауважує, що відповідач, розглядаючи клопотання позивача, повинен був прийняти одне з двох рішень: затвердити проект землеустрою або надати мотивовану відмову у його затвердженні з підстав, прямо визначених Земельним кодексом України. При цьому, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його затвердженні повинне оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення.
Відсутність належним чином оформленого рішення Херсонської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його затвердженні після спливу встановленого законом двотижневого строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Посилання відповідача на те, що клопотання позивача розглядалось на пленарних засіданнях міської ради, проте рішення не було прийняте у зв'язку з відсутністю достатньої кількості голосів депутатів, суд не бере до уваги, оскільки сам лише факт розгляду клопотання не свідчить про виконання органом місцевого самоврядування обов'язку, покладеного на нього ст.118 ЗК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо належного виконання свого обов'язку з прийняття рішення за наслідками розгляду клопотання позивача.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, наслідком встановлення протиправної бездіяльності відповідача є зобов'язання останнього розглянути клопотання позивача від 31.12.2020р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність та передачу у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуальних гаражів та прийняти рішення по зазначеному клопотанню відповідно до чинного законодавства.
В той же час позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою не підлягають задоволенню, оскільки Херсонська міська рада не прийняла жодного рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність та передачу у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 ), а тому відсутні підстави (без дотримання встановленої законом процедури) зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти відповідний орган місцевого самоврядування.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5000 грн. суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Чинним законодавством визначено, що моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 19.09.2018р. у справі №815/7401/16.
Суд зауважує, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди необхідним є наявність у діях відповідачів певного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкідливих наслідків у вигляді заподіяння позивачу збитків, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідачів та завданими позивачу збитками, а також вини правопорушника.
Однак, будь-яких допустимих та достатніх доказів того, що бездіяльність відповідача стосовно неприйняття рішення за клопотанням позивача від 31.12.2020р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність будь-яким чином вплинули на стан здоров'я позивача, спричинили погіршення його стану, зумовили фізичні, душевні, психічні страждання останнього, позивачем не надано. Самого лише посилання на їх протиправність недостатньо для прийняття рішення про відшкодування моральної шкоди.
Також позивачем не надано жодного доказу на підтвердження заподіяння моральної шкоди та на підтвердження причинного зв'язку моральної шкоди із діями заподіювача шкоди, розрахунку суми визначення моральної шкоди.
Враховуючи, що позивачем не було надано належних та достатніх доказів заподіяння відповідачем йому моральної шкоди, суд дійшов висновку про те, що підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Частиною 1 ст. 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, тому з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 454 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суддя
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) до Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 26347681, 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Херсонської міської ради Херсонської області щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1 від 31.12.2020р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуальних гаражів.
Зобов'язати Херсонську міську раду Херсонської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 31.12.2020р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуальних гаражів, та прийняти рішення по зазначеному клопотанню відповідно до чинного законодавства.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Херсонської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 454 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гомельчук
кат. 108020200