06 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5536/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до ГУ Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 2435/21/22/РРО/2416016570/ДПС/ТД-ФС від 02.09.2021 р. у розмірі 60 000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною оскільки ч. 5 ст 265 КЗпП України забороняє накладення штрафу, якщо цьому не передувало здійснення заходу державного контролю. Накладення штрафу передбачене абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП України лише на підставі акту перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю - неможливе. Крім того, зазначає, що податковим органом фактична перевірка проведена протиправно як така, що відбулась в період встановленого мораторію на їх проведення з 18 березня по 31 травня 2020 року.
ГУ Держпраці у Херсонські області подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що ст. 265 КЗпП України, Порядок № 509 передбачають накладення штрафу на роботодавців на підставі актів перевірки органів ДФС якими встановлено порушення трудового законодавства. При цьому, призначення та проведення перевірки безпосередньо органами Держпраці не вимагається.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Наказом ГУ ДПС у Херсонській області АР Крим та м. Севастополі від 24.05.2021 року № 555-ш1 "Про проведення фактичних перевірок" на підставі ст. 20, пп. 80.2.5, п. 80.2, ст. 80 ПКУ призначено проведення фактичних перевірок відповідно до затвердженого переліку суб'єктів та об'єктів які підлягають опрацюванню.
29.06.2021 року ГУ ДПС у Херсонській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2 за результатами якої встановлено порушення в частині трудового законодавства, виявлено неоформлених найманих працівників. За результатами перевірки складено акт, копія якого 05.07.2021 року направлена ГУ Держпраці у Херсонській області.
27.07.2021 року ГУ Держпраці у Херсонській області направило ФОП ОСОБА_2 повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, яке отримано відповідачем особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.
19.08.2021 ФОП ОСОБА_2 подав ГУ Держпраці у Херсонській області заяву та документи на спростування висновків перевірки щодо неоформлених працівників, які як зазначив відповідач у відзиві були досліджені, але не спростовували висновки податкового органу та встановлені порушення трудового законодавства.
02.09.2021 року постановою ГУ Держпраці у Херсонській області відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 60 000,00 гривень за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, Постанови КМУ від 17.06.2015 року № 413, а саме допуск одного працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення органу ДПС про прийняття працівника на роботу.
Дослідивши позиції сторін, надані ними докази та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню на підлягають.
Суд повністю відхиляє обґрунтування позивача, щодо неможливості прийняття відповідачем рішення тільки на підставі акта перевірки ДФС без призначення інспекційного відвідування, оскільки вони не ґрунтуються на приписах ст. 265 КЗпП України, Порядку № 509, а висновки позивача є хибними.
Крім того, позивач посилається на редакцію ст. 265 КЗпП України яка на момент проведення фактичної перевірки органом ДФС та прийняття оскаржуваної постанови має іншу редакцію ніж зазначено у позові.
Відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (на момент виявлення порушення), юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Частиною 4 статті 265 Кодексу законів про працю України, визначено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
У пункті 1 та 2 Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи).
Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Податковим кодексом України передбачено право контролюючого органу (органів Державної фіскальної служби) проводити фактичну перевірку дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
У п. 80.6 ст. 80 Податкового кодексу України передбачено, що під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Виходячи зі змісту Порядку 509 він передбачає можливість розгляду справи та накладення на суб'єкта господарювання штрафу на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю, що є самостійною підставою для накладення штрафу за порушення законодавства про працю.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 380/1116/20 та у постанові від 21.04.2021 року у справі 260/586/20.
Суд відхиляє посилання позивача на ч. 5 ст. 265 КЗПП України, яка в новій редакції цієї статті є частиною восьмою, що відповідно до абз. 2 ч. 2 цієї статті можуть бути накладені лише штрафи на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, а у всіх інших випадках вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, проведення заходу державного нагляду (контролю) є обов'язковим виходячи з такого.
Положення частини п'ятої старої редакції так положення ч. 8 ст. 265 КЗпП України в новій редакції не забороняли і не забороняють накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, як це передбачено Порядком.
Суд вважає, що зміст частини п'ятої старої редакції та зміст ч. 8 ст. 265 КЗпП України чинної на момент виявлення порушення є окремою підставою накладення штрафу без здійснення заходу державного нагляду (контролю), а саме на підставі рішення суду про оформлення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи, тобто за результатами судового спору між неоформленим працівником та власником чи уповноваженим органом.
Зазначені частини ст. 265 КЗпП України не мають жодного відношення до порушень зазначених у частині другій цієї статті.
У зв'язку з тим, що проведення заходу державного нагляду (контролю), а саме, проведення інспекційного відвідування відповідно до ч. 4 ст. 265 КЗпП та Порядку 509 про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення не є обов'язковим, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу є законною.
Суд відхиляє посилання позивача на протиправність перевірки податковим органом проведеної під час карантинних обмежень, оскільки процедура проведення та висновки цієї перевірки ФОП ОСОБА_3 не оскаржувались як під час її проведення так і після накладення штрафних санкцій і не можуть бути предметом оцінки у цій справі.
Крім того, обґрунтовуючи протиправність фактичної перевірки позивач посилається на п.п. 52-2 Закону України від 17.03.2020 р. № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19)» яким у підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України внесені доповнення наступного змісту: «Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу».
Суд зазначає, що вказаним законом передбачені виключення, які викладені у п. 52-1 та передбачають, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
.....
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; ...
Як слідує з наказу про призначення перевірки та акту фактичної перевірки така була призначена саме порядку пп.80.2.5, п. 80.2, ст. 80 ПК України.
Виходячи з викладеного суд повністю відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови ГУ Держпраці у Херсонські області про накладення штрафу № 2435/21/22/РРО/2416016570/ДПС/ТД-ФС від 02.09.2021 р.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
кат. 112040100