вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37
Справа №547/926/21
Провадження №2-а/547/27/21
06 грудня 2021 року смт Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Самойленко Л.М.
за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 468820 від 30.09.2021,
10 листопада 2021 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Павелко Руслан Сергійович, посилаючись на безпідставність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, просив суд визнати протиправною та скасувати вказану постанову серії БАА № 468820 від 30.09.2021, винесену інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП у Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кучерявим Віталієм Володимировичем про притягнення його до адміністративної відповідальності та стягнути на свою користь понесені ним витрати на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 5000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.09.2021 року інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП у Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кучерявим В.В. було винесено постанову серії БАА № 468820 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, позивач керував транспортним засобом "RENAULT PREMIUM 460 DXI" НОМЕРНИЙ ЗНАК НОМЕР_1 з напівпричепом "GVN TRAILER GVN 4" номерний знак НОМЕР_2 , 30.09.2021 року о 16.00 годині на а/д М 03 "Київ-Харків-Довжанський", 208 км, у якого кількість та режим роботи зовнішніх освітлювальних приладів не відповідає вимогам конструкції ТЗ, а саме встановлений додатковий не передбачений конструкцією транспортного засобу ліхтар заднього ходу, чим порушив п.п. 31.1, 31.4.3 ПДР та ДСТУ 3649 та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Представник позивача Павелко Р.С. зазначає, що дане правопорушення позивач ОСОБА_1 не вчиняв, зупинка була безпідставна, а ліхтар заднього ходу є базовим для комплектації напівпричепа, передбачений заводом виробником. Проте інспектор залишив поза увагою, що транспортний засіб з напівпричепом пройшов перевірку технічного стану та жодних зауважень щодо невідповідності світлових приладів виявлено не було, будь які належні докази провини позивача під час розгляду справи були відсутні.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язків технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового прохолодження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.
Відтак вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Також у оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення зазначено у графі 7 постанови "До постанови додаються": відео з б/к ВІ0074.
Відео з бодікамери не може бути доказом саме вчинення позивачем правопорушення, оскільки нею було зафіксовано дії поліцейського після зупинки транспортного засобу.
Докази доведеності вини позивача у вчиненні інкримінованого правопорушення відповідачем під час розгляду адміністративної справи пред'явлено не було.
За таких обставин постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Представник позивача також посилався на рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, де Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain( скарга № 10590/83 від 06.12.1988) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази покладені в основу висновку про винність обвинуваченого мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Таким чином усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень трактуються на користь позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для його недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов'язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 у справі № К-7375/06.)
Ухвалою суду Семенівського районного суду від 11.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Павелко Р.С. заявою від 06.12.2021 просив провести розгляд справи за відсутності позивача та представника. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач Департамент патрульної поліції свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Відзивом від 24.11.2021 представник відповідача Андрієвська І.А. просила відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Зазначила, що позивач допустив порушення вимог безпеки дорожнього руху, а саме 30.09.2021 о 16 год. 00 хв. на а/д М 03 Київ-Харків-Довжанський, 208 км, керував транспортним засобом RENAULT PREMIUM 460, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом GVN TRAILER, номерний знак НОМЕР_2 , у якого кількість та режим роботи зовнішніх освітлювальних приладів не відповідає вимогам конструкції ТЗ, а саме встановлено додатковий непередбачений конструкцією транспортного засобу ліхтар заднього ходу, чим порушив п.п. 31.1, 31.4.3 ПДР та ДСТУ 3649, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до п. 6.1.1 ДСТУ 3649:2010 не дозволено змінювати розташування приладу зовнішнього світлового, їх демонтувати, встановлювати додаткові ПЗС, а також змінювати режим роботи ПЗС, якщо це не передбачено конструкцією або документами щодо погодження переобладнання колісного транспортного засобу.
Згідно ст. 32 "Про дорожній рух" переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу відомостей до реєстраційних документів про переобладнання транспортного засобу GVN TRAILER, номерний знак НОМЕР_2 , не внесено, що є порушенням ст. 32 Закону України "Про дорожній рух".
Крім того, за результатами перевірки, відповідачем було складено акт відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання від 30.09.2021.
Доказом вини є відео з бодікамери, де зафіксовано порушення позивачем п. 31.1 та п. 31.43 ПДР, а саме встановлення додаткового ліхтаря заднього ходу.
На місці розгляду справи позивача було ознайомлено із усіма правами згідно ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Позивач відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу. Жодних обмежень в користуванні правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, під час розгляду справи не було, підтверджується матеріалами відео фіксації. Отже при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення дотримані всі вимоги чинного законодавства України, порушень не допущено.
Отже беручу до уваги те, що позивач дійсно порушив ПДР, його позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності (а.с. 29-30).
Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Суд, розглянувши, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За приписами п.1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Положеннями ч.1 ст.121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Таким чином, керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), чи інші технічні несправності створює об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП України.
Згідно із п.31.1, 31.4.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Кількість, розташування, колір, тип і режим роботи світлових приладів визначається державними і міжнародними стандартами та Конвенцією «Про дорожній рух». Ними встановлено, що на кожному транспортному засобі повинні бути такі світлосигнальні пристрої, зокрема сигнали гальмування.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.11.2004 № 258 затверджено Державний стандарт ДСТУ UN/ECE R 48-02-2002 «Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів стосовно установлення пристроїв освітлення та світлової сигналізації (Правила ЕЭК ООН N 48-02:2001, IDT)», де п. 6.7.7 передбачено нормальний режим роботи світлових приладів автомобіля, зокрема, стоп сигналів, які повинні працювати під час гальмування транспортного засобу (світитись червоним світлом).
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.12.2010 № 630 затверджено національний стандарт України з наданням чинності з 1 липня 2011 року ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання. На заміну ДСТУ 3649-97.».
В п.6.1.1 ДСТУ 3649:2010 зазначено, що не дозволено змінювати розташування ПЗС, їх демонтувати, встановлювати додаткові ПЗС, а також змінювати режим роботи ПЗС, якщо це не передбачено конструкцією або документами щодо погодження переобладнання КТЗ.
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ст.77 КАС України в даній справі обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Суд відзначає, що положеннями ДСТУ 3649:2010 та п.31.4.3 а ПДР України встановлено заборону використання транспортного засобу, в якому розташування зовнішніх освітлювальних приладів не відповідає конструкції транспортного засобу.
Позивачем до матеріалів справи додано протокол перевірки технічного стану транспотного засобу №01003-04104-20 від 31.12.2020 з висновком, що транспортний засіб після технічного контролю визнано технічно справним, невідповідність вимогам розташування зовнішніх освітлювальних приладів на транспортному засобі встановлених ліхтарів заднього ходу не встановлена, зауважень щодо додаткових осітлювальних приладів, не передбачених конструкцією транспотрного засобу не зазначено.
На підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем було надано суду акт відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання. Відповідно до вказаного акту поліцейським було встановлено невідповідність вимогам розташування зовнішніх освітлювальних приладів на транспортному засобі під керуванням позивача.
Разом із тим, суд відзначає, що доказів, які б свідчили про те, що ліхтар заднього руху був встановлений позивачем самостійно або іншою особою всупереч вимогам конструкції транспортного засобу відповідачем надано не було. Суду також не надано доказів, які б спростовували доводи позивача про те, що зазначений ліхтар передбачений конструкцією транспортного засобу та встановлений заводом виробником.
До позовної заяви позивачем додано фото аналогічного транспортного засобу - тягача із сайту продажу аналогічних транспортних засобів, де вбачається наявність додаткових ліхтарів заднього ходу в конструкції нових транспортних засобів, що виставлені для продажу.
За таких обставин суд вважає, що відповідачем не було доведено правомірності прийнятого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вище вказане правопорушення, у зв'язку із чим оскаржувану постанову необхідно скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивач поніс судові витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується документально, а саме детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро "Руслан Павелко" відповідно до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 30.09.2021,витягом з договору про надання професійної правничої (правової допомоги) допомоги "б/н" від 30.09.2021, квитанцією до прибуткового касового ордеру №48 від 30.09.2021.
З огляду на те, що відповідач не обґрунтував необхідність зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а позивач навів детальне обґрунтування та подав належні докази на підтвердження розміру понесених витрат на таку допомогу, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 5000,00 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,6,9,72,77,78,90,241-246,250,255,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 468820 від 30.09.2021, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 468820 від 30.09.2021, винесену інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП у Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кучерявим Віталієм Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень -Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення.
Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Департамент патрульної поліції, вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Л.М.Самойленко