Дата документу 17.11.2021 Справа № 554/6117/21
Провадження № 2/554/2446/2021
17 листопада 2021 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі
головуючого судді - Гольник Л.В.,
секретаря судового засідання - Плаксюк І.Ю.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №5301, виданий 04.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором № 0507025710 від 23.05.2018 року в сумі 5282 грн. Просив витребувати у приватного нотаріуса копії документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис №5301.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що оспорюваний виконавчий напис є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України. Чинне законодавство надає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
У порушення рішень судів нотаріусом застосоване законодавство, яке є нечинним, а саме пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року.
Крім того, виписка, яка наявна в матеріалах виконавчого напису, не може вважатися доказом, на підставі якого можна встановити факти отримання кредиту, погашенні чи не погашення кредиту.
Вважає, що вказані обставини свідчать, що виконавчий напис вчинено із порушенням норм чинного законодавства.
Одночасно із подання позову представник позивача - адвокат Хворост Д.М. звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом №5301 від 04.02.2021, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., до набрання судовим рішенням законної сили у даній справі.
Ухвалою суду від 02.07.2021 року відкрито провадження в справі у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 02.07.2021 року заяву представника позивача - адвоката Хворост Д.М. про забезпечення позову задоволено. Зупинене стягнення за виконавчим написом №5301 від 04.02.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором № 0507025710 від 23.05.2018 року в сумі 5282 грн. до набрання судовим рішенням законної сили у справі № 554/6117/21.
25.08.2021 року від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника.
У судове засідання представник відповідача та треті особи не з'явилися.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 04.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис нотаріуса, зареєстрований в реєстрі за № 5301, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», якому ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило право вимоги на підставі Договору факторингу № 250121ФК від 25.01.2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» відступило право вимоги на підставі договору факторингу №25/01/21 від 25.01.2021 року, якому в свою чергу ТОВ « Інфінанс» на підставі Договору факторингу № 30112018 від 30.11.2018 року відступило право вимоги за Кредитним договором № 0507025710 від 23.05.2018 року, укладеного між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 про стягнення з останньої за період з 29.11.2018 по 04.02.2021 року суму заборгованості за Кредитним договором № 0507025710 від 23.05.2018 року в розмірі: 5282,00 грн., в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 1200,00 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 4032,00 грн., витрати за вчинення виконавчого напису - 50,00 грн (а.с. 13).
14.05.2021 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Корецькою О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65434434 про стягнення заборгованості у сумі 5282,00 грн. на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (а.с.21).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».
Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року.
Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року .
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.
Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, який має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.
За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.
У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.
Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов'язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.
Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.
Відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року (№К/800/7651/17), визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», а саме:
«2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Отже, вказаний пункт 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, на підставі якого вчинявся виконавчий напис за № 5301 від 04.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», визнано незаконним та нечинним.
Суд, перевіривши доводи позивача, зазначає, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису № 5301, виданого 04.02.2021 року, виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
За встановлених обставин, а також з урахуванням визнання відповідачем позовних вимог, оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
За положеннями частини 7 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи те, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908 грн., а відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов у повному обсязі, тому 50% судового збору слід повернути позивачу з державного бюджету, а решту 50% судового збору в розмірі 454 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Крім того, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 454 грн. за подання заяви про забезпечення позову, то вказаний сплачений судовий збір слід стягнути з відповідача. Отже, всього підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 908 грн.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Як встановлено судом, 17.06.2021 року між позивачем та адвокатом Хворост Д.М. укладено договір про надання правової допомоги.
Як вбачається з Акту прийняття-передачі робіт від 28.06.2021 року адвокатом надано правничу допомогу та надано детальний опис наданих послуг.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано копії квитанцій № 28.06.2021 про сплату 8300 грн. за надану адвокатом правничу допомогу.
Суд виходить з того, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачу, оскільки позовна заява задоволена.
Проте суд, вважає, що зазначення адвокатом послуг, а саме підготовка та написання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, підготовка та написання детального опису робіт за договором про надання правової допомоги, підготовка та написання клопотань та запитів, надання первинної усної консультації, не відповідає принципу реальності правових послуг.
Отже, виходячи з принципу реальності адвокатських послуг, а також критерія розумності його розміру, суд задовольняє витрати на професійну правничу допомогу у розмір 5200 грн., які охоплюють надання послуг за підготовку та написання заяви про забезпечення позову, а також самого позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 95, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5301, вчинений 04.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість в сумі 5282,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви за квитанцією №82168 від 26.06.2021.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 5200 грн.
Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02.07.2021 року, відповідно до якої зупинено стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у сумі 5282,00 грн. на підставі виконавчого напису № 5301, вчиненого 04.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю ««ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9 А, офіс 204.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: АДРЕСА_2.
Третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), код ЄДРПОУ 34963066, місцезнаходження: 36023, м. Полтава, вул. Стешенка, 6.
Суддя Л.В.Гольник