Іменем України
Справа № 542/1491/21
Провадження № 3/542/433/21
30 листопада 2021 року смт Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання Нестеренко О.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за частиною 2 статті 130 КпАП України, -
10.09.2021 зазначений адміністративний матеріал надійшов з Новосанжарського ВП №3 ГУНП в Полтавській області для розгляду по суті.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 18.07.2021 о 22 год. 56 хв. в смт Нові Санжари по вул. Шевченка-Лілейна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki Lets 2 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова. Від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alkotest №6810» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 2 статті 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Зазначив, що у день складання протоколу про адміністративне правопорушення він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, поліцейські причину зупинки обґрунтували перевіркою документів, при цьому йому не пропонували продуття алкотесту. Вказав, що він сам пропонував продути алкотестер, однак поліцейські сказали, що у них його немає. Направлення на проходження медичного огляду йому теж не надавали. Зазначив, що на місці зупинки працівники поліції вилучили посвідчення водія, натомість видали тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, копію протоколу про адміністративне правопорушення йому не вручали.
Також вказав, що свідки, пояснення від яких маються в матеріалах справи знаходились на відстані 3-4 метрів, тому вони не могли виявити наявність чи відсутність запаху алкоголя з порожнини рота. У присутності свідків продуття алкотесту не пропонували. Вказав, що відсутні належні докази вчинення ним даного адміністративного правопорушення.
Зазначене ОСОБА_1 виклав і в письмових поясненнях від 04.10.2021 та у клопотанні про закриття справи про адміністративне правопорушення від 30.11.2021, де також вказав, що відеозапис оформлення адміністративного протоколу відсутній, про що є відповідна відповідь з відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, свідками не підтверджене перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та керування транспортним засобом, крім цього наявне рішення суду, яким задоволено адміністративний позов та скасовано постанову за ст.126 КУпАП, так як він не керував транспортним засобом 18 липня 2021 року.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши дані протоколу про адміністративне правопорушення, надані до справи докази, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Пунктом 1.3. ПДР України, що кореспондується з п. 1.9 ПДР України на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, визначено, що водій на вимогу поліцейського повинен пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначений у ст. 266 КУпАП, а також передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103(надалі Порядок).
У відповідності до частин 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Аналогічні положення зазначені також і в наведених вище Інструкції та Порядку.
Відповідно до виписаних у статтях 254, 255 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
З наведеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
При цьому, має бути дотримана процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення та процедура направлення водія для проходження огляду.
Водночас, ознаками об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ознаками об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Таким чином, відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП наступає при повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, у разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, до нього долучаються докази керування особою транспортним засобом, а також перебування цієї особи у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або відмови від проходження медичного огляду, а також докази повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Натомість, докази, які маються у справі, на переконання суду, не доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Так, диск, долучений до справи, на підтвердження винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, не містить відео.
На запит суду відеозапис факту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення щодо нього не було надано. У наданій суду відповіді ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від18.10.2921 №5763 зазначено, що неможливість надання відеозапису зумовлена автоматичним форматуванням пристрою, на який здійснюється відеозапис.
На неодноразові виклики свідки в судове засідання не з'явилися.
При цьому, письмові покази свідків, суд не може брати до уваги, оскільки це порушує принцип безпосереднього дослідження доказів судом та порушує права учасників судового провадження ставити запитання.
Таким чином, відсутність відеозапису пропонування проходження огляду на стан сп'яніння та фіксування відмови від проходження такого огляду з одночасним непідтвердженням такої відмови показами свідків, свідчить про недостатнє доказове забезпечення відповідності вимогам закону порядку проведення огляду водія на стан сп'яніння та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
А відсутність в матеріалах справи доказів повторного протягом року вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,свідчить про недоведення об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.
Постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Відповідно до частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Натомість, у відповідності до ч. 2 ст. 251КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази не є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Суд приходить до висновку, що надані матеріали не відповідають критеріям достовірності та належності, при їх оформленні було допущено порушення чинного законодавства.
Встановлення винуватості чи невинуватості особи здійснюється на підставі оцінки доказів, якими, згідно з ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Таким чином, викладене вище надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, що вказує на відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення є відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення. Провадження у такій справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
У зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_1 у скоєнні вказаного в протоколі правопорушення, доходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтею 7, частиною 2 статті 130, пунктом 1 частини 1 статті 247, статтями 251, 268, 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.
Повний текст постанови проголошено о 13 год 30 хв. 03 грудня 2021 року.