Провадження № 2-з/537/84/2021
Справа № 537/5558/21
06.12.2021 року суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Хіневич В.І., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, згідно якої прохала суд вжити заходи забезпечення поданого нею позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а саме зупинити виконання оспорюваного виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. №НМК 010563, зареєстрованого в реєстрі за №116829, про стягнення з неї коштів, ВП 66381579.
Суддя перевіривши матеріали заяви встановив, наступне.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» де просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 25.09.2020 року, реєстраційний номер 16829, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість в розмірі 4692,51 грн.
Суд своєю ухвалою від 01.11.2021 року позовну заяву залишив без руху та надав строк для усунення вказаних недоліків. Однак, позивач недоліки у встановлений строк не усунула у зв'язку з чим суд визнав позовну заяву такою що вважається не неподаною та повернути позивачу.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення означеного позову.
Згідно заяви про забезпечення позову, в її обґрунтуванні вказано, що 26.10.2021 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука заявником подано позовну заяву про визнання означеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається :
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Тож суддею встановлено, що позовна заява, яка подавалася до Крюківського районного суду м. Кременчука повернута позивачу, при цьому позивачем зазначено про звернення з позовом до Автозаводського районного суду, тож суддя вважає, що дану заяву слід повернути заявнику з огляду на відсутність обґрунтувань в цій частині.
Згідно положень ч.10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що заявник при зверненні до суду з вказаною заявою не дотримався вимог ст.. 151 ЦПК України, суддя приходить до висновку, що зазначена заява підлягає поверненню заявнику у відповідності до ч.10 ст. 153 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 150,153 ЦПК України, суд,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 забезпечення позову, - повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.І. Хіневич