Справа № 524/11403/21
Провадження № 1-кс/524/3369/21
03 грудня 2021 року м. Кременчук
Слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчуці Полтавської області клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУПН в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про накладення арешту у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021170500001812 від 01.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст.185 КК України,
встановила:
Слідчий СВ Кременчуцького РУП ГУПН в Полтавській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні, зареєстрованому 01.12.2021 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021170500001812 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст.185 КК України, погодженим прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 , в якому просила накласти арешт на телефон марки «Nomi» ІМЕІ: НОМЕР_1 та чорну куртку, що належить ОСОБА_5 , із забороною відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати вищевказане майно, оскільки це може привести до втрати або пошкодження майна.
Слідчий, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не прибула.
Власник майна, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не прибула.
За ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалось.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Слідчим суддею встановлено, що Кременчуцьким РУП ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021170500001812 від 01.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст.185 КК України - закінченого замаху на таємне заволодіння чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житло, за фактом того, що 01.12.2021 року близько 11:30 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 під виглядом працівниць соціального захисту проникли до квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_7 . Перебуваючи в кухні квартири, ОСОБА_5 відволікала власницю квартири ОСОБА_7 , а ОСОБА_6 в цей час, переконавшись, що потерпіла за нею не спостерігає, таємно зайшла у вітальню, де почала шукати в шафах грошові кошти. В цей час ОСОБА_7 побачила, що ОСОБА_6 перебуває у вітальні та почала кричати, намагалась зайти до кімнати, проте ОСОБА_5 їй заважала. ОСОБА_6 в цей час знайшла у шафі грошові кошти у сумі 3000 тисячі гривень, які належать ОСОБА_7 , проте, в зв'язку з тим, що була викрита власницею квартири грошовими коштами не заволоділа та разом з ОСОБА_5 вибігла з квартири, де була затримана мешканцями вищевказаного будинку.
01.12.2021 ОСОБА_5 була затримана в порядку ст. 208 КПК України, в ході обшуку у ОСОБА_5 вилучено телефон марки «Nomi» ІМЕІ: НОМЕР_1 та чорну куртку.
Постановою слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУПН в Полтавській області ОСОБА_3 від 01.12.2021 вказані речі були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
За п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно п.п. 1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого,засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Слідчим доведено, що телефон марки «Nomi» ІМЕІ: НОМЕР_1 та чорна куртка, що вилучені у ОСОБА_5 , мають значення для забезпечення кримінального провадження, за існування підстав вважати, що це майно є об'єктом злочину, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшла висновку про наявність правових підстав для арешту майна. При цьому слідчий суддя враховує можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Керуючись статтями 98, 167, 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя
ухвалила:
Клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУПН в Полтавській області ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на телефон марки «Nomi» ІМЕІ: НОМЕР_1 та чорну куртку, що належать ОСОБА_5 , іззабороною користуватися, відчужувати та розпоряджатися будь-яким чином цим майном.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1