08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/680/21
381/655/21
29 листопада 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Соловей Г.В.
з участю секретаря Момот Л.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів Київської області клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення судової технічної експертизи документу, -
26.02.2021 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі, посилаючись на те, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 . 16.11.2020 року за вказаною адресою сталася пожежа, внаслідок якої відбулось загоряння будинку та пошкоджено внутрішнє оздоблення та домашнє майно. Причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки під час експлуатації пічного опалення у будинку, власником якого є відповідач. Даний факт підтверджується Актом про пожежу від 18.11.2020 року. Внаслідок пожежі, позивачу завдано матеріальної та моральної шкоди, в результаті значного пошкодження будинку та знищення деяких речей, які знаходились в той час у будинку. Вартісний розмір матеріального збитку згідно Звіту № 9325 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникла внаслідок пожежі, за адресою: АДРЕСА_1 , складає 316706,96 грн. Відповідач, з вини якої завдано шкоду, не має наміру відшкодовувати завдані матеріальні збитки, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22.03.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2021 року підготовче провадження у справі закрите, а справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04.08.2021 провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи за клопотанням представника відповідача.
Постановою колегії суддів Київського апеляційного суду від 20.10.2021 року, ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04.08.2021 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17.11.2021 року провадження у справі поновлено.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 подав клопотання про призначення судової технічної експертизи документа, а саме оригіналу Звіту Фастівського районного сектору ГУДСНС України у Київській області від 18.11.2020 року про причину пожежі, яка виникла 16.11.2020 року в житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , в обґрунтування якого зазначив, що у відповіді від 03.11.2021 року № 5601-11833/1 ГУ ДСНС України у Київській області встановлено ймовірною причиною пожежі, могло стати виникнення горіння внаслідок порушення правил пожежної безпеки при експлуатації пічного опалення. Зазначені відомості містяться виключно в Акті про пожежу від 18.11.2020 року, який є документом що засвідчує факт пожежі. Про існування будь-яких інших відомостей (версій виникнення пожежі), які містяться в будь-яких інших документах, які було складено при проведенні огляду місця пожежі, за наслідками проведеного дослідження і викладених результатів цього дослідження у своїй відповіді від 03.11.2021 року ГУ ДСНС України у Київській області не зазначає. У відповіді від 26.11.2021 року № 560 Фастівський районне управління ГУ ДСНС України у Київській області зазначає, що за фактом виникнення пожежі, було оформлено акт про пожежу та звіт про причину пожежі які у встановленому порядку було передано до Фастівського ВП Васильківського відділу ГУНП в Київській області. Зі змісту даного звіту, його було складено 18.11.2020 року і підписано інспектором Фастівського РС ГУ ДСНС у Київській області Іван Шульга. Як зазначає представник, із наведених фактів вбачається, що згідно відповіді ГУ ДСНС України у Київській області від 03.11.2021 року, встановлено ймовірною причиною пожежі, могло стати виникнення горіння внаслідок порушення правил пожежної безпеки при експлуатації пічного опалення, тобто відомості які містяться виключно в Акті про пожежу від 18.11.2020 року. Тобто, відомостей про інші версії виникнення пожежі, ГУДСНС України у Київській області станом на 03.11.2021 року не виявлено. Це дає підстави дійти висновку, що станом на 03.11.2021 року у Фастівському РУ ДСНС в наявності були виключно відомості про порушення правил пожежної безпеки, які містяться в Акті про пожежу від 18.11.2020 року. Таким чином, наявні підстави вважати, що офіційний документ - Звіт від 18.11.2020 року Фастівського РС ГУ ДСНС у Київській області про причину пожежі, було складено в період з 03.11.2021 року по 26.11.2021 року включно, тобто в спосіб службового підроблення, а отже існують підстави для сумніву, щодо давності створення документу, а саме Звіту Фастівського районного сектору ГУ ДСНС України у Київській області від 18.11.2020 року.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення клопотання щодо призначення експертизи заперечував, вказавши, що питання про службове підроблення даного документа, а саме Звіт про причину пожежі, є предметом розгляду кримінального провадження, відомості про яке були внесені представником позивача і не стосується предмету спору в даній цивільній справі.
Заслухавши учасників судового процесу, щодо заявленого клопотання та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, оскільки одним із принципів призначення судової експертизи є принцип доцільності.
Відповідно до положень частини першої статті 103 Цивільного процесуального кодексу України суд призначає експертизу за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Як роз'яснено у п. п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров'я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Частиною 2 ст.102 ЦПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
У своєму клопотанні представник позивача просить призначити судову технічну експертизу документа, а саме оригінал Звіту Фастівського районного сектору ГУ ДСНС України у Київській області від 18.11.2020 року про причину пожежі, яка виникла 16.11.2020 року в житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 та поставити питання чи відповідає давність виконання у Звіті друкованого тексту документу, оригінального підпису, вказаній в ньому даті - 18.11.2020 року та не раніше якого часу створені у Звіті друкований текст документу, оригінальний підпис.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З огляду на предмет спору, а саме відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі, суд приходить до висновку, що призначення в даній справі судової технічної експертизи документа - Звіту Фастівського районного сектору ГУ ДСНС України у Київській області від 18.11.2020 року про причину пожежі та поставлені експертам запитання жодним чином не стосується обставин справи та предмету доказування у даній справі.
Таким чином, суд вважає, що призначення, заявленої в клопотанні представником позивача, судової технічної експертизи документа, є таким, що не впливає на правильний розгляд справи по суті спору та призведе до фактичного затягування розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). При цьому, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються вирішується судом під час ухвалення рішення як це передбачено ч.1 ст. 264 ЦПК України.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення експертизи.
Керуючись ст. 43,103,258,263 ЦПК України, суд
В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення судової технічної експертизи документу відмовити.
Ухвала в порядку ст. 353 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 03.12.2021 року.
Головуючий суддя Г.В.Соловей