Справа № 372/4590/21
Провадження 1-кс-1474/21
ухвала
06 грудня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю заявника ОСОБА_3 І розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву ОСОБА_3 про відвід судді,
На розгляді в судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_4 перебуває скарга на дії працівників поліції щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення злочину.
Разом із поданою скаргою, ОСОБА_3 заявлено відвід судді ОСОБА_4 , оскільки ухвалою суду під головуванням судді ОСОБА_4 від 23.11.2021 року (справа № 372/4513/21) скаргу ОСОБА_3 від 11.11.2021 року повернута заявнику у зв'язку із порушенням строків звернення до слідчого судді і порушенням вимог щодо мови скарги, яка була викладена російською мовою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2021 року для розгляду заяви про відвід визначено суддю ОСОБА_1 .
Заявник у судовому засіданні відвід підтримав та просив задовольнити.
Дослідивши матеріали заяви про відвід судді ОСОБА_4 , заслухавши заявника, який приймав участь в судовому засіданні, суд дійшов до наступного.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений п.п. 1, 2, 5ч. 1 ст. 75 КПК України та ст. 76 КПК України.
Разом із зазначеним, згідно п.п. 3, 4ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Тобто, наявність у осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду України не можуть бути підставою згідно з ст.ст.75,76 КПК України для відводу судді, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі, у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про безсторонність суду.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що право на безсторонній суд включає як об'єктивні, так і суб'єктивні елементи (рішення у справах «П'єрсак проти Бельгії»; «Де Куббер проти Бельгії»). Об'єктивний критерій безсторонності полягає в тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність судді. Таких у заяві про відвід захисником наведено не було.
Суб'єктивний критерій безсторонності полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом існує презумпція особистої безсторонності доти, доки не доведено інше. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Якщо з'являються сумніви щодо цього, то для відводу судді в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України).
При цьому не було наведено належних та переконливих підстав, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність судді. Претензії заявника ОСОБА_3 зводяться до незгоди із судовим рішенням.
Процесуальні дії судді, із яким не згодний заявник, не можуть бути підставою згідно з ст.ст.75,76 КПК України для відводу судді, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.
Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтею 9 Конституції України, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», статями 2, 7, 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1