03 грудня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2763/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Олександрівського районного сектору про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Олександрівського районного сектору оформити та видати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Ухвалою судді від 08.06.2021 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивачем виконано вимоги ухвали, позов приведено у відповідність до ст.ст.160, 161 КАС України, та позивач просить:
- визнати протиправним рішення Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Олександрівського районного сектору щодо відмови у видачі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Олександрівського районного сектору оформити та видати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.23-24).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 12 березня 2021 року він звернувся із письмовою заявою до відповідача щодо вчинення дій пов'язаних із вклеюванням фотокартки до паспорту громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року. Зазначав, що 18 березня 2021 року відповідач розглянув його заяву та надав відповідь за №3514-67/3514.1-21 в якій повідомив, що вчинити дії пов'язані з вклеюванням фотокартки до паспорту не є можливим з урахуванням того, що виправлення вчинені на арк.8 паспорту призвели до визнання недійсним паспорту громадянина України і унеможливлюють використання даного документу, як підставу підтвердження громадянства України. Також, посилався на те, що він звернувся повторно із заявою від 27.03.2021, в якій просив видати паспорт у вигляді книжечки зразка 1994 року, надати бланк відповідного зразка для заповнення та видачі паспорта непридатного для подальшого використання, надати реквізити для оплати адміністративної послуги. Однак, відповідачем було відмовлено у видачі йому паспорта у вигляді книжечки зразка 1994 року. Також, звертав увагу на те, що у заяві від 27.03.2021 він висловив про небажання отримувати паспорт нового зразку за своїми релігійними переконаннями. На переконання позивача наявні підстави для обміну паспорта, шляхом оформлення та видачі йому нового паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.28-33), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на правомірність та обґрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення. Зазначав, що враховуючи те, що звернення позивача від 27.03.2021 не відповідає вимогам Порядку №456, а додані до нього документи не відповідають переліку, визначеному пунктом 2 розділу IV Порядку № 456, вказане звернення не може бути розглянуто відповідачем як заява про надання адміністративної послуги в розумінні Закону №5203-VI, Постанови №302, Порядку № 456 або Положення №2503-ХІІ, а тому розглянуто в порядку Закону №393/96-ВР. Зазначав, що вказана інформація та вимоги чинного законодавства щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України роз'яснені позивачу листами відповідача від 18.03.2021 № 3514-67/3514.1-21 та від 06.04.2021 №3514-86/3514.1-21.
Позивачем надана відповідь на відзив, в якій повністю не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві (а.с.58-61).
Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Судом встановлено, що 12 березня 2021 року позивач звернувся до Олександрівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області із заявою про вклеюванням фотокартки до паспорту громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року (а.с.6-7).
У відповідь на дану заяву позивача Олександрівський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області листом від 18 березня 2021 року №3514-67/3514.1-21 повідомив позивача про те, що під час огляду його паспорта на 8 сторінці було виявлено штамп, який не передбачений законодавством України. У п.6 Положення №2503-ХІІ зазначено, що забороняється вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України. Відповідно до Стандартної операційної процедури № 03.09 "Ознаки непридатності та/або підробки паспорта громадянина України у формі картки, паспорта громадянина України зразка 1994 року, паспорта громадянина України для виїзду за кордон", затвердженої наказом Державної міграційної служби "Про стандартні операційні процедури діяльності ДМС" від 09.11.2018 №141 аг, якщо під час огляду паспорта виявлено штампи/відмітки, які не передбачені законодавством України (у тому числі самовільно внесені володільцем паспорта) працівник інформує заявника про відмову в прийнятті документів у зв'язку з тим, що паспорт підлягає обміну у зв'язку з його непридатністю. Враховуючи викладене, Олександрівський РС не має правових підстав для вклеювання до паспорту серії НОМЕР_1 фотокартки при досягненні 45-річного віку (а.с.8).
27.03.2021 позивач звернувся до Олександрівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області із заявою, в якій просив: надати бланк формуляра (заяви), заповнення якого разом із наданими документами буде підставою для відкриття провадження з надання йому адміністративної послуги щодо обміну діючого паспорта громадянина України, у зв'язку з його непридатністю до користування, на паспорт громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ; надати йому реквізити, із зазначенням суми, для сплати державного мита за надання адміністративної послуги щодо обміну діючого паспорта громадянина України, у зв'язку з його непридатністю до користування, на паспорт громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р.№ 2503-ХІІ; оформити на його ім'я і видати йому паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року замість непридатного до користування, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ ( а.с.9-10).
В даній заяві позивач зазначив, що він не надає згоди на обробку його персональних даних відповідно до статей 6, 8, 11 Закону України від 01.06.2010 р. № 2297-УІ "Про захист персональних даних" та заявив, що не має наміру оформляти паспорт громадянина України у вигляді пластикової ІD-картки.
До даної заяви позивачем додано копія паспорта, серії НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Путильським РВ УМВС України в Чернівецькій області 26.03.2012, дві фотокартки розміром 35x45 мм..
У відповідь на дану заяву позивача Олександрівський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області листом від 06.04.2021 №3514-86/3514.1-21 повідомив позивача про те, що для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву (Додаток 1 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 року № 456. Вказана заява є у вільному доступі в мережі інтернет або надається працівником ДМС при подачі всіх документів заявником); 2) рішення суду; 3) паспорт, що підлягає обміну; 4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати. Даним листом відповідач, відмовляючи у задоволенні заяви позивача, посилався на те, що його звернення від 27.03.2021 не відповідає вимогам Порядку №456, а додані до нього документи не відповідають переліку, визначеному пунктом II розділу IV Порядку №456, вказане звернення не може бути розглянуто Олександрівським РС як заява про надання адміністративної послуги в розумінні Закону №5203-VІ, Постанови № 302 або Порядку № 456, а тому розглянуто в порядку Закону України "Про звернення громадян". Крім того, зазначено, що оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року можливе лише після надання заяви та переліку документів, що відповідають вимогам чинного законодавства. (а.с.11-13).
Не погоджуючись з такою відповіддю позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-III (далі Закон №2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (надалі Закон №5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 р. №5492-VI (далі за текстом - Закон №5492) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
Зважаючи на зміст пп."а" п.1 ч.1 ст.13 Закону №5492 паспорт громадянина України є одним із документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4-6 ст.14 Закону №5492 форма кожного документа встановлюється цим Законом.
Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Отже, вказаним Законом передбачено можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
Так, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.
Пунктом 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ (далі за текстом - Положення №2503-ХІІ) визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Відповідно до п.п.2, 3 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пункт 5 Положення №2503-ХІІ визначає, що паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.
Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. З огляду на п.8 Положення №2503-ХІІ термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Пунктом 8 Положення №2503-ХІІ встановлено, що термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Згідно п.9 Положення №2503-ХІІ передбачено, що паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків.
Відповідно до п.п.10, 11 Положення №2503-ХІІ термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Зі змісту зазначених норм слідує, що Положенням про паспорт громадянина України визначено дві форми паспорта громадянина України: паспортна книжечка та паспортна картка.
Також при вирішенні даної справи суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 (провадження №Пз/9901/2/18), що відповідно до ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у цій справі враховуються правові висновки Верховного суду, викладені у рішенні за результатом розгляду зразкової справи.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону №5492 на відміну від норм Положення №2503 (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст.8 Конвенції.
Також, при вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.
На час звернення позивача до відповідача діяло два нормативних акта: Положення про паспорт №2503-XII і постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення паспорта громадянина України" (далі за текстом Постанова №302), відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов'язані звертатися за його обміном, при досягнені відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов'язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (ч.3 ст.21 Закону № 5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві.
Крім того, суд враховує, що в частині 7 статті 16 Закону №5492 наведено вичерпний перелік підстав для відмови в оформленні документа, оформлення якого передбачено цим Законом.
Так, уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.
Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Так, згідно зі статтею 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 22 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як зазначено у статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
При цьому, як передбачено у статті 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Відповідно до абз.6 п.3 Постанови №302 Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
На виконання цієї норми наказом Міністерства внутрішніх справ України №456 від 06.06.2019 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 року за №620/33591, затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (надалі - Тимчасовий порядок №456).
Цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 року №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 2 розділу І Тимчасового порядку №456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".
Відповідно до пункту 3 розділу І Тимчасового порядку №456 оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС):
1) особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто;
2) особі, яка досягла 16-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники).
Заява є згодою на обробку персональних даних згідно із Законом України "Про захист персональних даних". Під час заповнення заяви особою або її законним представником (далі - заявник) працівник територіального підрозділу ДМС інформує заявника про вимоги Закону України "Про захист персональних даних".
Згідно з пунктами 4, 5 розділу І Тимчасового порядку №456 оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта.
Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.
Відповідно до пунктів 7, 8, 9 розділу І Тимчасового порядку №456 заяву заповнює особисто заявник від руки розбірливим почерком без скорочень та виправлень та власним підписом підтверджує правильність внесених до неї відомостей, а також надання згоди на обробку персональних даних згідно із Законом України "Про захист персональних даних". Якщо заявник через фізичні вади не може підтвердити власним підписом правильність таких відомостей, працівник територіального підрозділу ДМС робить відмітку про неможливість такого підтвердження.
Після заповнення заявником заяви працівник територіального підрозділу ДМС перевіряє правильність заповнення заяви та її відповідність наданим документам, про що вчиняє відповідний запис у графі 9 заяви.
У графі 9 заяви працівник територіального підрозділу ДМС зазначає реквізити документів, що є підставою для оформлення паспорта (свідоцтва про народження / документа, що підтверджує обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну втраченого/викраденого паспорта / довідки про реєстрацію особи громадянином України та рішення суду). У разі подання довідки про реєстрацію особи громадянином України у графі "Службові відмітки" зазначаються номер і дата рішення про набуття особою громадянства України та країна попереднього громадянства.
Відповідно до пунктів 10, 11, 12 розділу І Тимчасового порядку №456 оригінали документів (крім довідки про реєстрацію особи громадянином України, паспорта, що підлягає обміну (у разі обміну паспорта), документів, що підтверджують сплату державного мита, рішення суду) повертаються заявнику після прийняття заяви, їх копії, завірені працівником територіального підрозділу ДМС, долучаються до заяви.
Після проведення перевірок та прийняття рішення про оформлення паспорта за заявою особи територіальний підрозділ ДМС отримує від територіального органу ДМС бланк паспорта громадянина України для його заповнення та подальшої видачі.
Після оформлення та видачі паспорта заява та подані документи зберігаються в алфавітному порядку у формі картотеки в територіальному підрозділі ДМС або у визначеному ДМС територіальному органі ДМС / структурному підрозділі апарату ДМС. Строки зберігання таких документів та матеріалів перевірки визначаються відповідно до вимог законодавства у сфері архівної справи і діловодства.
Відповідно до п.1 розділу ІV Тимчасового порядку №456 обмін паспорта здійснюється в разі, зокрема, непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах / печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.
Згідно п.2-6 розділу ІV Тимчасового порядку №456 для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) паспорт, що підлягає обміну; 4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; 6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
У разі обміну паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи.
Під час розгляду заяви працівник територіального підрозділу ДМС здійснює перевірку відомостей про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання, поданих заявником, за даними обліку територіального органу ДМС.
Стосовно осіб, місце проживання яких не зареєстровано або місце проживання яких знято з реєстрації, працівник територіального підрозділу ДМС проводить перевірку факту відсутності зареєстрованого місця проживання за даними обліків територіальних органів ДМС.
У разі, якщо відомості, зазначені в документах, поданих заявником, відсутні або не відповідають даним обліку територіального органу ДМС, працівник територіального підрозділу ДМС здійснює перевірку та/або уточнення таких даних у відповідному органі реєстрації в установленому порядку.
Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України, проводиться за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних органів ведення Державного реєстру виборців.
Факт видачі паспорта на ім'я особи, яка подала його для обміну, перевіряється працівником територіального підрозділу ДМС за даними відомчої інформаційної системи ДМС та відповідно до пунктів 4, 5 розділу VI цього Тимчасового порядку.
У разі, якщо паспорт, який підлягає обміну через непридатність до користування, згідно з підпунктом 3 пункту 1 цього розділу був оформлений територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, територіальний підрозділ ДМС, до якого подано заяву, проводить процедуру встановлення особи відповідно до розділу VIII цього Тимчасового порядку.
Перевірки, зазначені в пунктах 3, 4 цього розділу, здійснюються шляхом направлення запитів засобами поштового або фельд'єгерського зв'язку.
Надсилання запитів здійснюється не пізніше одного робочого дня з дня подання заяви. Строк надання відповідей не повинен перевищувати трьох робочих днів з дня надходження запитів.
Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу IX Тимчасового порядку №456 територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі обміні), яке доводиться до відома заявника протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття, зазначаються підстави відмови. Заявник має право повторно звернутися до територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин, через які йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки).
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача від 27.03.2021, відповідач посилався на те, що його звернення не відповідає вимогам Порядку №456, а додані до нього документи не відповідають переліку, визначеному пунктом II розділу IV Порядку № 456 (а.с.11-13).
Судом встановлено, що позивач у заяві від 27.03.2021 просив, в тому числі, надати бланк формуляра (заяви), заповнення якого разом із наданими документами буде підставою для відкриття провадження з надання йому адміністративної послуги щодо обміну діючого паспорта громадянина України, у зв'язку з його непридатністю до користування, на паспорт громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ.
Отже, вказана заява підлягала розгляду за процедурами, передбаченими Тимчасовим порядком №456, оскільки інших механізму, правил та порядку оформлення та видачі (обміну) підрозділами ДМС паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 року №353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України", чинне законодавство не визначає.
При цьому, доказів надання позивачу зазначеного бланку формуляра (заяви) суду не надано.
Заява ОСОБА_1 від 27.03.2021 року по суті відповідачем не розглянута, перевірки, зазначені розділом ІV Тимчасового порядку №456, за нею не проводилися. У встановлені строки відповідачем не було прийнято рішення ані про обмін паспорта за заявою позивача, як це передбачено пунктами 4, 11 розділу І, пунктом 6 розділу IV Тимчасового порядку №456, ані про відмову в обміні паспорта з підстав, передбачених пунктом 1 розділу IX Тимчасового порядку №456, що призвело до порушення права ОСОБА_1 на належний розгляд його заяви.
Крім того, відповідачем при відмові у обміні паспорта позивача та видачі йому паспорта у формі паспортної книжечки не наведено в чому полягає невідповідність доданих позивачем документів переліку, визначеному пунктом 2 розділу IV Порядку № 456.
Суд зазначає, що лист відповідача від 06.04.2021 №3514-86/3514.1-21 не є правовим актом індивідуальної дії та не може вважатися рішенням про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке може бути оскаржене до суду, як це передбачено частиною 7 статті 16 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Частинами 1, 2 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 4) про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У ході розгляду справи суд дійшов до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки у встановлений строк та спосіб не розглянув заяву ОСОБА_1 про обмін його паспорта.
Щодо способу захисту права позивача, суд згідно частини 4 статі 245 КАС України, якою передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, оскільки у матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем-2 процедур, передбачених пунктами 8-11 розділу І, пунктами 3, 4 розділу IV Тимчасового порядку №456, за наслідками яких згідно з пунктом 6 розділу IV цього Тимчасового порядку приймається рішення про оформлення паспорта, тому ці обставини не дають суду підстав для спонукання відповідача прийняти конкретне рішення про оформлення та видачу (обмін) ОСОБА_1 паспорту. До того ж, позивачем до заяви не було подано платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати. Таким чином, порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача розглянути подану ним заяву та вирішити питання про оформлення та видачу йому паспорту громадянина України зразка 1994 року у зв'язку з його обміном.
Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду в зобов'язальній частині - не пізніше 30 календарних днів з дня набрання ним законної сили.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 454,00 грн. слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 ) до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Олександрівського районного сектору (27300, Кіровоградська область, смт.Олександрівка, вул.Шевченка, 20, ЄДРПОУ 37795939) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Олександрівського районного сектору щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.03.2021 року про оформлення та видачі йому паспорту громадянина України зразка 1994 року у зв'язку з обміном.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Олександрівського районного сектору не пізніше 30 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2021 року та вирішити питання про оформлення та видачу йому паспорту громадянина України зразка 1994 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2 ) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 454,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 37795939).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина